61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
13.07.2017р. Справа №905/1116/17
за позовом: Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м.Краматорськ, код ЄДРПОУ 03361075
до відповідача: Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал», м.Краматорськ, код ЄДРПОУ 05524251
про стягнення 694844,64 грн
Суддя: Паляниця Ю.О.
Секретар судового засідання: Бикова Я.М.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1 - юрисконс.
від відповідача: не з'явився
Згідно із ст.77 ГПК України
в засіданні суду оголошувалась перерва з 14.06.2017р. по 13.07.2017р.
Позивач, Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м.Краматорськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал», м.Краматорськ про стягнення основного боргу за поставлений природний газ в сумі 621201,49 грн, пені в розмірі 34634,37 грн, інфляційних втрат - 35528,51 грн, 3% річних - 3480,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №06-113-17кб від 19.12.2016р. на постачання природного газу, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, що стало підставою для нарахування неустойки, інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідач у відзиві №05-09/3690 від 15.06.2017р. заперечень щодо суми основного боргу у розмірі 621201,49 грн не надав. При цьому, просив суд зменшити заявлену до стягнення суму пені, а також розстрочити виконання рішення на 12 місяців.
Відповідач у судове засідання 13.07.2017р. не з?явився.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання 13.07.2017р. не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а відсутність вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно із ст.712 вказаного нормативно-правового акту за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як свідчать матеріали справи, 19.12.2016р. між Публічним акціонерним товариством «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (постачальник) та Комунальним виробничим підприємством «Краматорський водоканал» (споживач) було підписано договір на постачання природного газу №06-113-17кб, згідно із п.1.1 якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість прийнятого природного газу у розмірах, строках та порядку, передбачених договором.
За умовами розділу 4 вказаного правочину ціна на газ була встановлена на рівні 8733,48 грн з ПДВ. Постачальник зобов'язався розміщувати інформацію про ціну газу на своєму офіційному веб-сайті.
За змістом відомостей наявних на офіційному веб-сайті постачальника, вартість газу за 1000 куб. м з 01.02.2017р. становила 9933,48 грн з ПДВ, з 01.03.2017р. - 8400 грн з ПДВ.
Договір вступає в силу з 01.01.2017р. і дає до 31.12.2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного їх виконання (п.10.1 договору №06-113-17кб від 19.12.2016р.).
За приписами п.п.2.6, 2.9 договору №06-113-17кб від 19.12.2016р. постачання газу підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними комерційного вузла обліку, визначених у додатку №1 до договору. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.
Як свідчать матеріали справи, на виконання вказаних умов договору №06-113-17кб від 19.12.2016р., позивачем та відповідачем було підписано, зокрема, акти приймання-передачі природного газу за змістом яких, з урахуванням максимальної торгової націнки постачальника природного газу із спеціальними обов'язками ПАТ «Донецькоблгаз» та послугами транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз», у січні 2017 року споживачем було отримано 26,923 тис. куб. м природного газу на суму 243683,30 грн, у лютому 2017 року - 30,974 тис. куб. м природного газу на суму 317518,19 грн, у березні 2017 року - 8,108 тис. куб. м природного газу на суму 70682,63 грн.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За приписами п.4.7 договору №06-113-17кб від 19.12.2016р. оплата вартості постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатка №2 до договору до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. У випадку недоплати вартості постачання газу за розрахунковий період, споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.
Відтак, зобов'язання з оплати газу, мали бути виконані наступним чином:
- за поставкою січня 2017 року на суму 243683,30 грн - 10.02.2017р. включно,
- за поставкою лютого 2017 року на суму 317518,19 грн - 10.03.2017р. включно,
- за поставкою березня 2017 року на суму 70682,63 грн - 10.04.2017р. включно.
Як вказує позивач, відповідач розрахувався за отриманий газ частково. За змістом наявного у матеріалах справи платіжного доручення №1106 від 03.04.2017р. Комунальним виробничим підприємством «Краматорський водоканал» перераховано на користь позивача 10682,63 грн в рахунок погашення заборгованості за спожитий природний газ у березні 2017 року.
Відтак, з урахуванням вищенаведеного, заборгованість відповідача за спожитий природний газ за договором №06-113-17кб від 19.12.2016р. складає 621201,49 грн.
Ухвалою господарського суду від 19.05.2017р. відповідача було зобов'язано надати, в тому числі, докази часткової чи повної оплати відповідачем, визначеної позивачем заборгованості (за наявності).
Відповідач вимоги суду у визначеній частині не виконав, витребуваних судом документів не представив, наявність заборгованості в сумі 621201,49 грн не спростував.
Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №06-113-17кб від 19.12.2016р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал» про стягнення 621201,49 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
У відповідності до п.6.3.2 договору №06-113-17кб від 19.12.2016р. у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відтак, позивачем заявлено до стягнення 34634,37 грн пені, а саме:
- 17384,97 грн за період з 11.02.2017р. по 15.05.2017р. (за зобов'язаннями січня 2017 року, акт прийому-передачі природного газу б/н від 31.01.2017р.),
- 15832,41 грн за період з 11.03.2017р. по 15.05.2017р. (за зобов'язаннями лютого 2017 року, акт прийому-передачі природного газу б/н від 28.02.2017р.),
- 1416,99 грн за період з 11.04.2017р. по 15.05.2017р. (за зобов'язаннями березня 2017 року, акт прийому-передачі природного газу б/н від 31.03.2017р.).
За розрахунком суду, сума пені становить 34080,86 грн.
Як було зазначено судом вище, у відзиві №05-09/3690 від 15.06.2017р. Комунальне виробниче підприємство «Краматорський водоканал» просило зменшити розмір заявленої до стягнення неустойки.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилався на скрутне фінансове становище підприємства, ведення господарської діяльності на території проведення антитерористичної операції, а саме, у м.Краматорську тощо.
Згідно із ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За приписами ч.4 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зі змісту п.3.17.4 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, враховуючи приписи діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору №06-113-17кб від 19.12.2016р., враховуючи наявність обставин проведення антитерористичної операції у Донецькій області на теперішній час, відсутність в діях відповідача прямого умислу на порушення зобов'язання, суд дійшов висновку, про можливість зменшення розміру неустойки на 50%, а отже з Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал» на користь Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» підлягає стягненню пеня в сумі 17040,43 грн.
При цьому, судом враховано, що крім заявленої суми пені, позивачем також застосовано до відповідача такий вид відповідальності як стягнення 3% річних та інфляційних збитків, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, та інфляційних нарахувань, які за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів.
Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із п.5.1 постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом з оплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.
Відтак, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 3480,27 грн, а саме:
- 1862,68 грн за період з 11.02.2017р. по 15.05.2017р. (за зобов'язаннями січня 2017 року, акт прийому-передачі природного газу б/н від 31.01.2017р.),
- 1449,92 грн за період з 11.03.2017р. по 15.05.2017р. (за зобов'язаннями лютого 2017 року, акт прийому-передачі природного газу б/н від 28.02.2017р.),
- 167,67 грн за період з 11.04.2017р. по 15.05.2017р. (за зобов'язаннями березня 2017 року, акт прийому-передачі природного газу б/н від 31.03.2017р.).
Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що сума 3% річних є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню на визначену позивачем суму, а саме 3480,27 грн.
Крім того, Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 35528,51 грн, а саме:
- 15799,73 грн за період з лютого по травень 2017 року (за зобов'язаннями січня 2017 року, акт прийому-передачі природного газу б/н від 31.01.2017р.),
- 17353,59 грн за період з з березня по травень 2017 року (за зобов'язаннями лютого 2017 року, акт прийому-передачі природного газу б/н від 28.02.2017р.),
- 2375,19 грн за період з квітня по травень 2017 року (за зобов'язаннями березня 2017 року, акт прийому-передачі природного газу б/н від 31.03.2017р.).
Дослідивши розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, суд зазначає про наступне:
За приписами п.3.2 постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Тобто, з огляду на вищенаведене, базою для нарахування інфляційної складової боргу є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
За висновками суду, позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних збитків, вказаних правил враховано не було, що призвело до безпідставного збільшення інфляційної складової боргу. За розрахунком суду, стягненню з відповідача на користь позивача належить інфляційна складова боргу у розмірі 17675,40 грн.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з'ясувавши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунків неустойки, 3% річних та інфляційних збитків, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, розглянувши клопотання відповідача про зменшення пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені та інфляційних підлягають частковому задоволенню, а саме на суми 17040,43 грн та 17675,40 грн, з одночасним задоволенням вимог стосовно стягнення процентів річних на заявлену позивачем суму.
Відносно клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення на 12 місяців, викладеного у відзиві №05-09/3690 від 15.06.2017р. Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал», суд зазначає про наступне:
Відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити його виконання.
Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Пунктом 7.2 постанови №9 від 17.10.2012р. Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” встановлено, що вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Одночасно, судом також повинні прийматися до уваги можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом.
Обґрунтовуючи подану заяву відповідач посилається на важке фінансове становище підприємства, ведення господарської діяльності на території проведення антитерористичної операції тощо.
На підтвердження своєї заяви відповідачем представлено до матеріалів справи листи №05-13/761 від 09.02.2017р., №05-13/1001 від 22.02.2017р., №05-13/1259 від 02.03.2017р. директора Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал» «Про сплату за природний газ субвенціями на субсидії та пільги», які адресовані голові правління Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» та голові правління Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», листи-відповіді №15/1-549 від 28.02.2017р. Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», б/н б/д Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» «Щодо розрахунків за природний газ за рахунок реалізації постанови КМУ №20 від 11.01.2015р.», лист №15/1-641 від 14.03.2017р. Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», копію рішення господарського суду Донецької області від 27.12.2016р. по справі №905/3140/16; накази №33 від 27.02.2017р., №11 від 27.02.2017р. Фінансового управління Краматорської міської ради «Про затвердження паспортів бюджетних програм відділу транспорту, зв'язку та енергетики Краматосрької міської ради на 2017 рік»; лист №05-03/3624 від 09.06.2017р. директора Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал»; довідку №5 від 09.06.2017р. про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2017 рік.
З представлених до матеріалів справи документів дійсно вбачається ускладнене фінансове становище боржника.
Позивач у судовому засіданні 13.07.2017р. проти задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення заперечив.
З огляду на наявні у матеріалах справи документи, з урахуванням того, що негайне виконання рішення є ускладненим, приймаючи до уваги матеріальні інтереси позивача, враховуючи ступінь виконання зобов'язання відповідачем, суд вважає можливим надання розстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області від 13.07.2017р. по справі №905/1116/17 на 6 місяців, починаючи з наступного дня після набрання рішенням законної сили, внаслідок чого, клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення на 12 місяців підлягає частковому задоволенню.
Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до п.4.3 постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
За таких обставин, виходячи з того, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, з огляду на наявність обставин зменшення розміру неустойки, судовий збір в сумі 10422,67 грн, сплачений Публічним акціонерним товариством «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на підставі платіжного доручення №4755 від 12.04.2017р., підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам з віднесенням у зменшеній частині на відповідача.
Одночасно, виходячи з того, що за подання розглядуваної позовної заяви позивач сплатив судові витрати у більшому розмірі ніж передбачено діючим законодавством, Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» не позбавлено права та можливості звернутись до суду з клопотанням про повернення судового збору у переплаченому розмірі (2497,68 грн) в порядку норм ст.7 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м.Краматорськ до Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал», м.Краматорськ про стягнення основного боргу за поставлений природний газ в сумі 621201,49 грн, пені в розмірі 34634,37 грн, інфляційних втрат - 35528,51 грн, 3% річних - 3480,27 грн, задовольнити частково.
Зменшити розмір стягуваної суми пені до 17040,43 грн.
Стягнути з Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал» (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Південна, буд.6, код ЄДРПОУ 05524251) на користь Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Південна, буд.1, код ЄДРПОУ 03361075) заборгованість в сумі 621201,49 грн, пеню - 17040,43 грн, 3% річних - 3480,27 грн, інфляційні збитки - 17675,40 грн, а також судовий збір у розмірі 10146,57 грн.
Розстрочити виконання рішення від 13.07.2017р. господарського суду Донецької області по справі №905/1116/17 на шість місяців, починаючи з наступного дня після набрання рішенням законної сили з щомісячним платежем з першого по п'ятий місяць у розмірі 111590,69 грн, а у шостий місяць в сумі 111590,71 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
У судовому засіданні 13.07.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 18.07.2017р.
Суддя Ю.О.Паляниця