печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11390/17-к
17 липня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, яка подала скаргу - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність компетентних посадових осіб Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 12016100010003154, що полягає у нездійсненні процесуальних дій,-
адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність компетентних посадових осіб Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 12016100010003154, що полягає у нерозгляді його клопотання від 26.01.2017р. в порядку ст. 220 КПК України.
В обґрунтування заявлених вимог, зазначив, що стороною обвинувачення у вказаному кримінальному провадженню з 24 березня 2016 року відносно нього здійснюється кримінальне переслідування, що підтверджується загальнодоступними судовими рішеннями у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухваленими слідчими суддями Печерського районного суду м. Києва в межах кримінального провадження за № 12016100010003154, проведеними в його домоволодінні, автомобілі та за місцем роботи обшуками, вилученням за тимчасовими доступами у нього речей та документів та позицією органу досудового розслідування, яка означена у фабулі витягу з кримінального провадження № 12016100010003154, як: 23.03.2016 ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , внісши до протоколу загальних зборів ТОВ «НВП Світло» № 01/02/16 від 01.02.2016 неправдиві відомості, захопили майно вказаного товариства з метою його подальшого відчуження, що було кваліфіковано за ч.3 ст. 206-2 КК України, у зв'язку з чим розпочато досудове розслідування.
З посиланням на норми міжнародного та національного законодавства зазначає, що хоча він і не має статус підозрюваного у даному кримінальному провадженні, вправі користуватися правами підозрюваного, зокрема, ініціювати перед органом досудового розслідування проведення процесуальних дій в порядку ст. 220 КПК України.
Так, 26.01.2017 року адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Генеральної прокуратури України з клопотанням про закриття кримінального провадження № 12016100010003154.
Листом за підписом слідчого в ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 від 08.02.2017 року за № 17/1/6-28290-16, адвокату ОСОБА_3 повідомлено, він не є стороною кримінального провадження № 12016100010003154.
Додатково вказує, що в даному випадку обраховування розумного строку досудового розслідування слід починати з дата внесення відомостей до ЄРДР - 24.03.2016р. З цих відомостей, а також з процесуальних дій компетентних посадових осіб Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 12016100010003154, прямо вбачається, що дане кримінальне провадження безпосередньо спрямоване в тому числі і проти ОСОБА_3 .
За таких обставин, ОСОБА_3 , просить визнати бездіяльність уповноважених посадових осіб Генеральної прокуратури України протиправною, та зобов'язати останніх за результатами розгляду його клопотання від 26.01.2017р., прийняти процесуальне рішення про закриття кримінального провадження № 12016100010003154 від 24.03.2016р. відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , адже враховуючи загальні строки досудового розслідування, встановлені ч. 2 ст. 219 КПК України, а також ч. 2 ст.8 КПК України та ст. 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", граничний та розумний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016100010003154 не може становити більше дванадцяти місяців, та сплинув 24.03.2017.
У судовому засіданні особа, яка подала скаргу - адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити.
Представник Генеральної прокуратури України, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду скарги в зв'язку з перебуванням у відпустці процесуального керівника у кримінальному провадженні ОСОБА_7 . При цьому, належних доказів означених обставин до клопотання не долучив.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України ( ч.1 ст. 26 КПК України).
Заслухавши думку особи, яка подала скаргу - адвоката ОСОБА_3 , вивчивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Управлінням з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100010003154 від 24 березня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 206-2 КК України.
Згідно фабули витягу з кримінального провадження № 12016100010003154, 23.03.2016 ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , внісши до протоколу загальних зборів ТОВ «НВП Світло» № 01/02/16 від 01.02.2016 неправдиві відомості, захопили майно вказаного товариства з метою його подальшого відчуження,
Ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2017 р. у справах №757/3123/17-к, №757/3103/17-к, та №757/3111/17-к, органу досудового розслідування надано дозвіл на проведення обшуків житла та складових частин цього приміщення за місцем реєстрації ОСОБА_3 , його автомобіля «Lexus RX 350» д.н.з. НОМЕР_1 та зареєстрованого робочого місця адвоката ОСОБА_3 , яке на праві власності зареєстроване за ТОВ «Єврофісбуд»; ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.05.2017 р. у справі №757/25540/17-к, органу досудового розслідування надано дозвіл та тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у розпорядженні ОСОБА_3 .
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, початком кримінального переслідування особи вважається не тільки момент формального повідомлення про підозру, але також і момент коли стало відомо, що органи державної влади сприймають особу як підозрюваного, навіть якщо офіційного повідомлення про підозру не було.
Так, у справі «Меріт проти України» (п. 70, рішення від 30.03.2004 року), ЄСПЛ зазначив, що обґрунтування, надане Урядом в оцінці тривалості провадження, не відповідає прецедентній практиці Суду (див. Kudla v. Poland [GC}, nо. 30210/96, § 124, ECHR 2000-ХІ). Він нагадує, що у кримінальних справах "розумний строк", передбачений статтею 6 § 1 Конвенції, починається з того часу, коли особі було пред'явлено обвинувачення; це може статись як до моменту розгляду справи в суді (див., для прикладу, вищезгадану справу Deweer v. Belgium, judgemnt, p. 22, § 42), так і з дня арешту, дня, коли відповідна особа була офіційно повідомлена, що проти неї висунуте обвинувачення у справі, або з дня, коли було розпочато попереднє слідство (досудове розслідування).
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини в справах «Девер проти Бельгії», «Гіні та Мак-Гіннес проти Ірландії», «Квінн проти Ірландії», «Салов проти України», «Салов проти України», «Девееєр проти Бельгії», «Вемхов проти ФРН», «Ноймастер проти Австрії», «Рингейзен проти Австрії», зважаючи на те, що подані стороною захисту докази підтверджують проведення органом досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12016100010003154 кримінального переслідування ОСОБА_3 починаючи з 24.03.2016, слідчий суддя вважає, що в кримінальному провадженні № 42014000000000256 він може користуватися правами підозрюваного, в тому числі на звернення до сторони обвинувачення з клопотаннями в порядку ст. 220 КПК України.
Так, 26.01.2017 року адвокат ОСОБА_3 звернувся до Генеральної прокуратури України з клопотанням про закриття кримінального провадження № 12016100010003154.
Листом за підписом слідчого в ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 від 08.02.2017 року за № 17/1/6-28290-16, адвокату ОСОБА_3 , повідомлено, він не є стороною кримінального провадження № 12016100010003154.
Відповідно до приписів статті 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до п. 1 та 2 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Судовим розглядом встановлено, що клопотання адвоката ОСОБА_3 від 26.01.2017 у кримінальному провадженні №12016100010003154 уповноваженою особою Генеральної прокуратури України в порядку ст. 220 КПК України не розглянуто (не повідомлено захисника про задоволення клопотання, не винесено вмотивованої постанови повну або часткову відмову в задоволенні клопотання).
При цьому, адвокатом ОСОБА_3 не представив слідчому судді відомостей, що він набув статусу захисника ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12016100010003154, як про це він вказує в скарзі.
За викладених обставин, слідчий суддя, здійснюючи у порядку, передбаченому КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні, дійшов висновку про часткове задоволення скарги та зобов'язання уповноважених осіб Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 12016100010003154 розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 від 26.01.2017 р. в порядку ст. 220 КПК України, про що повідомити особу, яка подала клопотання з урахуванням висновків та встановлених фактів, викладених у мотивувальній частині.
Крім того, не підлягають задоволенню вимоги скарги про визнання протиправною бездіяльності прокурорів, оскільки, виходячи з положень ч. 2 ст. 307 КПК України вирішення таких вимог не входить до компетенції слідчого судді.
За таких обставин, скарга адвоката ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.6 Європейської конвенції з прав людини, ст.ст. 3, 8, 19, 23, 68 Конституції України, ст.ст. 2, 8, 9, 28, 113, 114, 116, 219, 220, 223, 283, 284, 303-307, 333 КПК України, слідчий суддя,
скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність компетентних посадових осіб Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 12016100010003154, що полягає у нездійсненні процесуальних дій - задовольнити частково.
Зобов'язати компетентних посадових осіб Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 12016100010003154 розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 від 26.01.2017 р. в порядку ст. 220 КПК України, про що повідомити особу, яка подала клопотання.
В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1