18.07.2017 Справа № 904/6998/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", 53200, м. Нікополь, Дніпропетровська обл., вул. Електрометалургів, 310.
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", 49600, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108
про стягнення 26246,23 грн.
Суддя Панна С.П.
Представники:
від позивача: Кобеляцький Д.М. - представник за дов. № 283-4016 від 01.05.2017 року.
від відповідача: Шляєв І.В. - представник за дов. № б/н від 17.05.2017 року.
Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення вартості недостачі в розмірі 26246,23 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані недостачею вантажу, виявленої у вагонах №56108400, №60032307, №60454501, №60676988 та №65567729 що надійшли на адресу позивача від ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод".
18.07.2017 року від представника відповідача до суду надійшов відзив від 17.07.2017 року, в якому він зазначає, що відповідно до Правил перевезення вантажів у вагонах передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які б забезпечували збереження його на всьому шляху прямування таким чином вважає, що відправник (позивач) не вжив належних дієвих заходів щодо збереження вантажу під час перевезення.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд, -
Відповідно до договору перевезення, а саме залізничних накладних № 49839939, 49839913 від вантажовідправника - ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" на адресу Позивача 31 липня 2016 року у вагонах № 56108400, 60032307, 60454501, 60676988, 65567729 надійшов коксовий горішок.
При проходженні вагонів через станцію Нікополь Придніпровської залізниці на підставі ст.24 Статуту Залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищевказаних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних.
В комерційному акті АА № 063264/135 від 01.08.2016 зазначено, що у вагоні виявлено менше проти документа на 2550 кг. горішку коксового, який у вагоні вміститися міг. По документу - у вологому стані, вантаж маркований повздовжньою смугою вздовж вагона вапном. У дійсності, навантаження тотожно акту загальної форми № 1404 станції Нікополь, шапкоподібне, вище бортів 30 см., вантаж маркований, крім наявного поглиблення з одного боку вагона довжиною на всю довжину вагона, шириною 200 см, глибиною 150 см. Вагон бездвірний, люка були закриті, слідів течі вантажу не було.
При складанні комерційного акту АА № 063265/136 від 01.08.2016 у вагоні менше проти документа на 1200 кг. горішку коксового, який у вагоні вміститися міг. По документу - у вологому стані, вантаж маркований повздовжньою смутою вздовж вагона вапном. У дійсності, навантаження тотожно акту загальної форми № 1404 станції Нікополь, шапкоподібне, вище бортів 30 см., вантаж маркований, крім наявного поглиблення з одного боку вагона довжиною на всю довжину вагона, шириною 200 см, глибиною 150 см. Вагон бездвірний, люка були закриті, слідів течі вантажу не було.
При складанні комерційного акту АА № 063266/137 від 01.08.2016 у вагоні виявлено менше проти документа на 3300 кг. горішку коксового, який у вагоні вміститися міг. По документу у вологому стані, вантаж маркований повздовжньою смугою вздовж вагона вапном. У дійсності, навантаження тотожно акту загальної форми № 1404 станції Нікополь, шапкоподібне, вище бортів 30 см., вантаж маркований, крім наявного поглиблення з одного боку вагона довжиною на всю довжину вагона, шириною 200 см, глибиною 150 см. Вагон бездвірний, люка були закриті, слідів течі вантажу не було.
При складанні комерційного акту АА № 063267/138 від 01.08.2016 у вагоні виявлено менше проти документа на 1000 кг. горішку коксового, який у вагоні вміститися міг. По документу - у вологому стані, вантаж маркований повздовжньою смугою вздовж вагона вапном. У дійсності, навантаження тотожно акту загальної форми № 1405 станції Нікополь, шапкоподібне, вище бортів 30 см., вантаж маркований, крім наявного поглиблення з одного боку вагона довжиною на всю довжину вагона, шириною 200 см, глибиною 150 см. Вагон бездвірний, люка були закриті, слідів течі вантажу не було.
При складанні комерційного акту АА № 063268/139 від 01.08.2016 у вагоні виявлено менше проти документа на 2950 кг. горішку коксового, який у вагоні вміститися міг. По документу у вологому стані, вантаж маркований повздовжньою смугою вздовж вагона вапном. У дійсності, навантаження тотожно акту загальної форми № 1405 станції Нікополь, шапкоподібне, вище бортів 30 см., вантаж маркований, крім наявного поглиблення з одного боку вагона довжиною на всю довжину вагона, шириною 200 см, глибиною 150 см. Вагон бездвірний, люка були закриті, слідів течі вантажу не було.
Рахунки-фактури за поставлену продукцію № 91033977 від 29.07.2016 року та № 91036102 від 29.07.2016, сплачені Позивачем у повному обсязі п/д№ 207179 від 31.10.2016.
Зазначені в акті дані, щодо різниці маси вантажу та виявлених поглиблень свідчать про втрату вантажу під час перевезення.
Позивач підрахував розмір збитків, спричинених унаслідок нестачі вантажу, нарахування проведено з урахуванням норм відповідно до Правил видачі вантажів, та складає 26246,23 грн. (а.с.19-20).
Відповідно до положень статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України (далі-Статут) Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом; Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів; дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів; під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.
Накладна - основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Уклавши з залізницею угоду на перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.
За положеннями статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, при перевезенні вантажів у вологому стані.
Розрахунок відповідальної недостачі здійснено з врахуванням норм чинного законодавства України, а саме відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів. При розрахунку вартості недостачі враховані 2% норми недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), яка помножена на вартість вантажу за 1 т. відповідно до рахункам № 91033977 від 29.07.2016 року та № 91036102 від 29.07.2016.
Таким чином, згідно розрахунку вартість вагової недостачі коксового горішка становить 26246,23 грн., що підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.
Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Також відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.
Статтею 23 Закону України від 04.07.1996 №273/96-ВР "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Згідно статті 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обов'язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.
Відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери; оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття; вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари; саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні; згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження; отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер); у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання; якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника; винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу; прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера; у такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю; якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника; для правильного вирішення питань щодо відповідальності за незбереження вантажу внаслідок технічної несправності рухомого складу господарський суд повинен провести досконале дослідження не тільки комерційного акта, але й акта про технічний стан вагону або контейнера і дати їм відповідну оцінку (пункт 3.9 розяснень Вищого господарського суду України від 29.09.2008 №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").
Відповідно до частин 1 та 2 статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; - за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягується з відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (53200, м. Нікополь, Дніпропетровська обл., вул. Електрометалургів, 310, ЄДРПОУ 00186520) вартість недостачі у розмірі 26246 (двадцять шість двісті сорок шість) грн. 23 коп., судовий збір у сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., про що видати наказ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 24.07.2017
Суддя С.П. Панна