20 липня 2017 року Справа № 916/2872/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Гольцової Л.А. (доповідач)
суддів Іванової Л.Б., Шевчук С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4
на рішення та на постановуГосподарського суду Одеської області від 10.01.2017 Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017
у справі№ 916/2872/16
Господарського суду Одеської області
за позовомОСОБА_4
до1. Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ"
провизнання договору недійсним
за участю представників:
позивача: повідомлений, але не з'явився;
відповідача-1: повідомлений, але не з'явився;
відповідача-2: Нестерова О.К., дов. від 17.07.2017;
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.01.2017 у справі №916/2872/16 (суддя - Демешин О.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Головей В.М., судді - Ліпчанська Н.В., Савицький Я.Ф.) рішення Господарського суду Одеської області від 10.01.2017 у справі №916/2872/16 залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.
Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що загальними зборами ПАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" від 15.10.2012, крім іншого, прийнято рішення про припинення (реорганізацію) Товариства шляхом перетворення на товариство з обмеженою відповідальністю (п. 9 порядку денного) та створення Комісії з припинення Товариства шляхом покладання функції Комісії з припинення Товариства на виконавчий орган Товариства, а саме Генерального директора Товариства - ОСОБА_7 (п.10 порядку денного).
27.06.2015 відбулись річні (чергові) загальні збори акціонерів ПАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", які оформлені протоколом №1, на яких вирішено, зокрема: 1) затвердити рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися Товариством у період з 27.06.2015 до наступних загальних зборів акціонерів Товариства, але не пізніше 30.12.2016, а саме, в т.ч., про надання згоди на продаж майна ПАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", нежитлової будівлі під літ. "Ж" загальною площею 164,6 м2 та літ. "Н" загальною площею 2972,7 м2, літ. "Р" загальною площею 86,1 м2 літ. "Р1" загальною площею 540,0 м2, що складають 419/1000 часини нежитлових приміщень орієнтованою вартістю 435000,00 грн;
2) будівлі розташовані за адресою: 65085, АДРЕСА_1 Уповноважити Комісію з припинення товариства, функції якої виконує ОСОБА_7, на укладання кожного такого правочину від імені Товариства з правом підпису договорів/додаткових угод/контрактів та інших документів, необхідних для укладання цих правочинів. Кількість зазначених вище правочинів, які будуть вчинятися протягом зазначеного періоду, необмежена. Товариство усвідомлює, що вчинення значного правочину є чинним незалежно від збільшення у майбутньому ринкової вартості майна Товариства, збільшення/зменшення вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності, а також можливих коливань курсу гривні до іноземних валют.
Між ПАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" (Продавець) в особі комісії з припинення Товариства, функції якої виконує ОСОБА_7, яка діє на підставі Статуту та протоколу загальних зборів ПАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" від 15.10.2012 та ТОВ "ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (Покупець) в особі уповноваженого представника ОСОБА_8, яка діє на підставі довіреності від 18.07.2015, 20.07.2015 укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність належні Продавцю 419/1000 частин нежитлових будівель які складаються з: нежитлова будівля (літ. "Ж") - загальною площею 164,6 м2, нежитлова будівля (літ. "Н") - загальною площею 2972,7 м2; нежитлова будівля (літ. "Р") - загальною площею 86,1 м2 нежитлова будівля (літ. "Р1") - загальною площею 540,0 м2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Пунктом 5 договору визначено, що сторони в договорі домовились про здійснення купівлі-продажу за 439573,00 грн.
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.07.2015, оскільки, як стверджує позивач, він укладений з порушенням ст. 70, 71 Закону України "Про акціонерні товариства".
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що загальними зборами акціонерів відповідача-1 не приймалось рішення щодо укладення значного договору та не давалась згода на укладення правочину, у вчиненні якого є заінтересованість.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходили з положень ст. 2, 70, 71 Закону України "Про акціонерні товариства" та дійшли висновку, що позивачем не доведено, які саме його корпоративні права були порушені при укладенні договору купівлі-продажу від 20.07.2015.
Водночас, місцевий господарський суд послався також на недоведеність тверджень позивача, що спірний договір є значним і правочином із заінтересованістю та для його укладення необхідно було отримати згоду загальних зборів акціонерів ПАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС".
Суд апеляційної інстанції погодився з доводами позивача, що спірний правочин був значним; для його укладення необхідно було отримати згоду загальних зборів акціонерів ПАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" і така згода була отримана, про що свідчить рішення річних (чергових) загальних зборів акціонерів ПАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" від 27.06.2015, яке оформлено протоколом № 1.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що спірний правочин був значним (ч. 2 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент укладення договору), що також відображено за результатами розгляду питання по п. 6 рішення загальних зборів акціонерів від 27.06.2015.
Втім, судова колегія касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звертаючись до суду з даним позовом, позивач послався на те, що при укладенні спірного договору була заінтересованість, а саме, голова наглядової ради відповідача-1 та, на момент вчинення спірного договору генеральний директор відповідача-2, є близькими родичами а тому, у відповідності до ст.71 Закону України "Про акціонерні товариства", мало бути прийнято рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю. Дане питання повинно виноситься на розгляд загальних зборів акціонерів, проте таких зборів відповідач-1 не приводив і відповідного рішення не приймалось.
У своєму відзиві на позовну заяву, відповідач-2 послався на те, що спірний правочин є правочином щодо якого є заінтересованість, оскільки на момент укладення договору, голова наглядової ради відповідача-1 та генеральний директор відповідача-2 були родичами і 19.07.2015 було проведене засідання наглядової ради відповідача-1, на якому прийнято відповідне рішення надати згоду на укладення договору та наділити повноваженнями певну особу на його підписання.
Зазначеного не враховано судами попередніх інстанцій при здійсненні розгляду справи, а тому, окрім доводів позивача щодо договору, при укладенні якого була заінтересованість, залишились не перевіреними обставини, викладені також і у відзиві відповідача-2.
Водночас, суди в оскаржуваних процесуальних документах лише послались на норми ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства", при цьому в редакції, чинній на теперішній час, тоді як відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину (абз.4 п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11 (із змінами і доповненнями).
Статтею 71 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) визначено, що особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства; член її сім'ї - чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів товариства, членам її сім'ї, становить 25 і більше відсотків; акціонер, який одноосібно або разом із членами сім'ї володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак:
1) є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину;
2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину;
3) внаслідок такого правочину придбаває майно;
4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами).
Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості.
Виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, надати наглядовій раді (у разі відсутності наглядової ради - кожному акціонеру персонально) інформацію стосовно правочину, у вчиненні якого є заінтересованість, зокрема про:
1) предмет правочину;
2) вартість одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена правочином;
3) загальну суму правочину щодо придбання, відчуження або можливості відчуження майна, виконання робіт, надання або отримання послуг;
4) особу, яка має заінтересованість у вчиненні такого правочину.
У разі якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси товариства, наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на загальні збори.
Наглядова рада протягом п'яти робочих днів з дня отримання від виконавчого органу інформації про правочин, у вчиненні якого є заінтересованість, зобов'язана прийняти рішення щодо вчинення такого правочину товариством або про відмову від його вчинення.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).
Касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду (ч. 2 ст. 1115 ГПК України).
Відповідно до абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).
Наведене вище свідчить, що, під час розгляду справи місцевим господарським судом та апеляційного перегляду, господарськими судами попередніх інстанцій допущено порушення ст. 42, 43, 47, 43, 82, 99, 101 ГПК України, що є підставою для скасування прийнятих у цій справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що дослідження усіх наданих у матеріали справи доказів в сукупності з наданими сторонами поясненнями, має істотне значення для вирішення спору у цій справі та є підґрунтям для подальших висновків щодо наявності (або відсутності) підстав для задоволення позову за наведених у позовній заяві підстав.
Оскільки, в силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Одеської області від 10.01.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 916/2872/16 скасувати.
Справу № 916/2872/16 передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА
Судді Л.Б. ІВАНОВА
С.Р. ШЕВЧУК