Справа № 820/1156/17
Україна
про залишення позовної заяви без розгляду
19 липня 2017 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тітова О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Костіної А.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача -Блудової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника позивача про поновлення строку для звернення до суду за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_4 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати наказ ГУМВС України в Харківській області від 06.11.2015 р. № 629 "По особовому складу" в частині звільнення майора міліції ОСОБА_4 у запас Збройних сил за п.64 п. "Г" (зі скороченням штатів);
- з 06.11.2015 р. поновити позивача на службі в міліції на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку Жовтневого РВ ХМУ ГУ в Харківській області;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України в Харківській області працевлаштувати позивача з 06.11.2015 р. в Жовтневому районному відділі Головного управління Національної поліції України в Харківській області на посаді, яка б відповідала рівню кваліфікації, підготовки, досвіду служби та спеціальному званню ОСОБА_4.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом. В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач сама виховує двох дітей один з яких є інвалідом. Саме підстави постійного нагляду за дитиною унеможливлювали вчасного звернення до суду. Також зазначила, що вона мала тяжкий психологічний та емоційний стан. Тривалий час позивач перебувала у важкому моральному стані та переживаючи глибоку депресію і не могла займатись реальними поточними справами, вести звичайний ритм життя.
Представник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в судовому засіданні надала до суду письмові заперечення, в яких просила суд адміністративний позов залишити без розгляду на підставі п.9 ч.1 ст. 155 КАС України, оскільки відповідно до запиту адвоката до Головного лікаря ХМДКЛ №19 щодо стану здоров'я сина повивача, який датовано 07.11.2016 року, що свідчить про те, що станом на вказану дату між позивачем та адвокатом було укладено угоду про надання правової допомоги. Отже вказане свідчить, що адвокат мала можливість звернутися до суду у місячний строк, починаючи з 07.11.2016 року.
В судовому засіданні позивач та представник позивача, підтримали заявлене клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом .
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти зазначеного клопотання та просив суд залишити позовну заяву без розгляду.
З'ясувавши думку позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані, зокрема, ст. 99 КАС України, відповідно до якої адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Отже, дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.
Приписами ч. 3 статті 99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Судом встановлено, що предметом позову в даній справі є скасування наказу начальника ГУМВС України в Харківській області від 06.11.2015 р. № 629 "По особовому складу" в частині звільнення майора міліції ОСОБА_4 у запас Збройних сил та поновлення позивача на посаді. Отже позовні вимоги пов'язані зі звільненням з публічної служби.
З адміністративного позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що наказом ГУМВС України в Харківській області від 06.11.2015 р. № 629 позивача звільнено з ОВС України за п.64 «Г» (через скорочення штатів).
У судовому засіданні з пояснень позивача встановлено та також підтверджено матеріалами справи, що витяг з наказу про звільнення та трудову книжку отримано позивачем 13.11.2015 року (а.с.47).
Враховуючи те, що вказані вимоги пов'язані зі звільненням з публічної служби, позивач повинен був звернутися до суду з позовом в межах встановленого місячного строку, з моменту коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, судом встановлено, що позивач дізнався про порушення своїх прав у 13.11.2015 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах право позивача на звернення до адміністративного суду, в силу приписів ч. 3 ст. 99 КАС України, мало бути реалізовано до 13.12.2015 року.
Між тим, з даним адміністративним позовом позивач звернувся 16.03.2017 року, згідно штампу вхідної кореспонденції на адміністративному позові, тобто за межами встановленого строку на 1 рік 3 місяці 3 дні.
Щодо вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду, визначені ч. 1 ст. 100 КАС України відповідно до норм якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Позивач зазначив в якості поважності причин пропуску строку звернення до суду постійний нагляд за дитиною.
Щодо пропуску строку звернення до суду позивача з зазначенням причини - постійний нагляд за дитиною, суд зазначає наступне.
При вирішенні справи судом враховано, що початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
На підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду позивачем надано:
- запит адвоката Козленко Ю.М. до Головного лікарю ХМДКЛ №19 Ковалівській О.О. (а.с.30-32);
- відповідь на запит адвокату Козленко Ю.М. від головного лікаря Ковалівської О.О (а.с. 33);
- довідку про потребу дитини (дитини - інваліда) у домашньому догляді та довідку, що дитина позивача перебуває на обліку у невролога(а.с.34-35).
Дослідивши в судовому засіданні вказані документи, суд зазначає, що наведені докази дійсно підтверджують наявність потреби дитини позивача у домашньому догляді, проте, не підтверджують обставин, які б непереборно перешкоджали позивачу звернутись до суду самостійно чи через представника, або надавали б суду підстави обчислювати строк звернення до суду з даним адміністративним позовом від іншої дати.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 06.04.2016 року ОСОБА_4 зверталась із заявою про поновлення її на службі в поліції, на яку 27.04.2016 року № 12/К-465 їй було надано відповідь про можливість на теперішній час прийняття на службу до поліції тільки через проходження конкурсу.
Отже позивач мав можливість отримати документи при звільненні, звернутися через 5 місяців до голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області, а до суду зі слів адвоката та позивача звернутися у встановлений строк можливості не було.
Також, матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та адвокатом було укладено довір від 07.11.2016 про надання правової допомоги.
Отже вказане свідчить, що адвокат мала можливість звернутися до суду у місячний строк, починаючи з 07.11.2016 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, що безпосередньо унеможливлювали реалізацію ним права на звернення до суду.
Враховуючи викладене, судом не встановлено наявності поважних причин за яких позивач був позбавлений можливості звернення до суду у строки передбачені чинним законодавством.
Відповідно до ч.2 ст.100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
З огляду на відсутність обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд дійшов висновку про залишення даного адміністративного позову без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.99, 100, 155, 160, 165,186 КАС України, суд,-
Заяву представника позивача про поновлення строку для звернення до суду за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії- залишити без задоволення.
Адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні ді - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст ухвали виготовлений 24 липня 2017 року.
Суддя О.М. Тітов