Справа № 819/1127/17
20 липня 2017 р.м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Мартиць О.І.
секретарі судового засідання Кухар О.Л.
за участю:
представника позивача Бронецького Н.В., довіреність № 01/17 від 30 січня 2017 року
представника відповідача Федорів Т.М., довіреність № 836 від 21 червня 2017 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (Теребовлянське відділення) про визнання незаконною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" (далі - позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бучацької об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (Теребовлянське відділення) (далі - відповідач) у якому, із врахування заяви про зміну позовних вимог в адміністративній справі від 19.07.2017 року, просить суд:
- визнати відмову Бучацької об'єднаної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області (Теребовлянське відділення) від 16 березня 2017 року про підтвердження позивачу статусу платника єдиного податку 4 групи протиправною та скасувати;
- зобов'язати Бучацьку об'єднану податкову інспекцію ГУ ДФС у Тернопільській області (Теребовлянське відділення) повторно розглянути питання щодо підтвердження позивачу статусу платника єдиного податку 4 групи на 2017 рік.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі. Пояснив що, позивачем 06.03.2017 року була подана письмова заява про підтвердження статусу платника єдиного податку за 4 групою, на яку, з порушенням встановлених податковим законодавством термінів, лише 16.03.2017 року отримано відповідь про відмову у підтвердженні такого статусу. Підставою для відмови слугувало не надання позивачем відомостей (довідки) про наявність земельних ділянок, в яких зазначаються відомості про кожен документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками. Позивач зазначає, що якщо коди органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки у КОАТУУ однакові, то при поданні загальної декларації відповідні рядки такої декларації можуть заповнюватися одним рядком по одному КОАТУУ за земельними ділянками з однаковою нормативно-грошовою оцінкою, а тому податкові декларації подані товариством у встановлений законодавством термін та спосіб. Зазначив, що у позивача відсутні порушення п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України, яким передбачені підстави для анулювання статусу платника єдиного податку, а податкові декларації подані в строки, передбачені податковим законодавством України.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, просила відмовити у їх задоволенні. Пояснила, що юридична особа - платник єдиного податку подає до 20 лютого поточного року розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва разом з податковою декларацією платника єдиного податку 4 групи та довідкою про наявність земельних ділянок до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок, подає також відомості (довідку) про наявність земельних ділянок із обов'язковим зазначенням даних про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, в тому числі про кожний договір оренди земельної ділянки (паю). Відтак, позивачем не дотримані вимоги податкового законодавства та подано відомості (довідку) про наявність земельних ділянок без зазначення даних про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, в тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю). Тому, вважає, що податковим органом було прийняте правомірне рішення.
Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, проаналізувавши подані докази, встановив наступні обставини.
Основним законодавчим актом, що регулює відносини у сфері справляння податків і зборів є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-УІ, зі змінами та доповненнями (далі - ПК України).
Згідно п.291.2 ст.291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку і звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.297 ПК України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 статті 291 ПК України передбачено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим для платників єдиного податку та реєструється у порядку, визначеному законодавством.
Судом встановлено, що ТзОВ "Агрофірма "Дружба" 17.02.2017 року було подано податкові декларації платника четвертої групи за №№ 9021838051, 9021838250 та 9021838096, що підтверджуються відповідними квитанціями №2, які сформовані у відповідності до п.7.5 наказу Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008 року "Про надання електронної податкової звітності".
06 березня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про підтвердження статусу платника єдиного податку за 4 групою.
У відповідності до вимог п.299.5 статті 299 ПК України, у разі відмови у реєстрації платника єдиного податку, контролюючий орган зобов'язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.
Всупереч зазначеним вимогам податкового законодавства, 16 березня 2017 року контролюючим органом надано відмову за № 338/8 на заяву позивача. Мотивами такої відмови слугувало те, що позивач не надав відомостей (довідки) про наявність земельних ділянок, в яких зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками.
У відповідності до пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (далі - декларація).
До податкової декларації (загальної, нової загальної, уточнюючої загальної та/або звітної, нової звітної, уточнюючої звітної) додається додаток "Відомості про наявність земельних ділянок" (далі - додаток), який є невід'ємною її частиною.
Якщо коди органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ однакові, то при поданні загальної декларації рядки 1.1.1, 1.2.1, 1.3.1, 1.4.1 та 2.1 додатка до такої декларації можуть заповнюватись одним рядком по одному КОАТУУ по земельних ділянках з однаковою нормативною грошовою оцінкою. Якщо в межах одного КОАТУУ земельні ділянки мають різну нормативну грошову оцінку, то кількість рядків має бути збільшена з метою відображення у розрахунковій частині декларації. Якщо в межах одного КОАТУУ знаходиться кілька земельних ділянок, колонки 3-8 додатка до такої декларації не заповнюються.
Крім того, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу лише з підстав, передбачених п.299.10 ст.299 ПК України. Даний перелік підстав є вичерпним і не підлягає широкому трактуванню.
Суд також звертає увагу на те, що у відмові № 338/8 від 16.03.2017 року про присвоєння статусу платника 4-ї групи єдиного податку ТзОВ "Агрофірма "Дружба" вказані декларації (вх .№№ 9022829497, 9022829411, 9022829374, 9022316598, 9022316243, 9022315939), які позивачем, контролюючому органу не подавались.
З огляду на це, відповідачем, відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено обґрунтованість та правомірність відмови у підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку за 4 групою.
Виходячи із зазначеного вище, суд приходить до переконання, що у даному випадку відсутні порушення п.299.10 ст.299 ПК України, а тому рішення відповідача від 16.03.2017 року за № 338/8 є неправомірним та підлягає до скасування.
При прийнятті рішення по суті, суд враховує рішення Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2016 року у справі № К/800/9365/16: "Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішенні в справі "Щокін проти України" (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведених обставин, повно і всебічно дослідивши матеріали справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному дослідженні у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2,6,11,86,122,158-167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати відмову Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (Теребовлянське відділення) від 16 березня 2017 року № 338/8 у присвоєнні статусу платника єдиного податку четвертої групи товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" (48178, Тернопільська область, Теребовлянський район, село Різдвяни, код ЄДРПОУ 31877338) протиправною та скасувати .
Зобов'язати Бучацьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Тернопільській області (Теребовлянське відділення) повторно розглянути питання щодо підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба".
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Мартиць О.І.
копія вірна:
Суддя Мартиць О.І.