ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
19 липня 2017 року справа № 813/2407/17
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Кухар Н.А.
при секретарі судового засідання Шавель М.М.
за участю представників:
представників позивача - Гришка С.І., Єни С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ТзОВ "Міжнародна клініка відновного лікування" до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування наказу,-
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ТзОВ "Міжнародна клініка відновного лікування" до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування наказу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що наказ № 2529 від 23.06.2017 року начальника ГУ ДФС у Львівській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» є протиправним та підлягає скасуванню, а дії посадових осіб ДФС щодо її призначення та проведення є протиправними. Вказують на те, що на час призначення перевірки кримінальне провадження, в рамках якого дана перевірка здійснювалася було закрито, а посадовим особам ДФС було відомо про закриття кримінального провадження задовго до призначення перевірки. Зазначають, що на час призначення і проведення перевірки, підстави були відсутні. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду за судовим захистом.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві просять позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечень на позовну заяву не подав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
23.06.2017 року начальник Головного управління ДФС у Львівський області Кондро І.В., у відповідності до вимог підп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1.2, п. 75.1 ст.75, підп.78.1.11. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, розглянувши доповідну записку начальника управління аудиту Головного управління ДФС у Львівський області Гереги І.О. від 21.06.2017 року № 182/13-01-14-06-06, видав оспорюваний наказ № 2529 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Міжнародна клініка відновного лікування" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині законності встановлення відсоткової ставки орендної плати 1 % від грошової оцінки за договором оренди земельної ділянки від 10 березня 2006 року з подальшими змінами за період з 2011 по 2016 роки. (а.с. 7).
Наказом доручено документальну позапланову виїзну перевірку провести з 23 червня 2017 року, тривалістю 5 робочих днів.
Разом з чим, як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2017 року постановою старшого слідчого СВ Генічевського ВП ГУНП в Херсонській області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016230140000473 від 19.03.2016 року закрито у зв'язку з відсутністю в діях колишнього голови Генічевської райдержадміністрації Німетуллаєва С.Н., та посадових осіб Херсонської обласної державної адміністрації складу кримінального правопорушення, передбачених ч.1, ч.2 ст. 364 КК України. (а.с.8- 10).
Позивач вважає протиправними дії відповідача з призначення та проведення перевірки та скасування наказу № 2529 від 23.06.2017 року, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.
Як встановлено п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (абзац четвертий підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті75 ПК України).
Згідно підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Судом встановлено, що наказ виданий відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п. 82.2 ст. 82 ПК України, при цьому в ньому не було зазначено на підставі якої постанови, якого органу позапланова перевірка призначена згідно п.п.78.1.11 п.78.1ст.78 ПК України.
При цьому наказ № 2529 від 23.06.2017 р. був виданий після закриття кримінального провадження постановою слідчого від 05.05.2017 р., № 12016230140000473 від 19.03.2016 року.
Як вбачається із ухвали слідчого судді Генічевського районного суду Херсонської області Шарко Н.А., у справі № 653/3714/16-к, провадження № 1-кс/653/647/16 вбачається, що «встановлення відповідних фактів та, за наявності підстав, визнання розміру шкоди, заподіяної внаслідок вказаних дій можливо підтвердити лише за результатами проведення перевірки Державною фіскальною службою (відповідними структурними підрозділами), з метою подальшого використання отриманих матеріалів як доказів у кримінальному провадженні».
Отже видавши наказ № 2529 від 23.06.2017 р., відповідач діяв не на підставах, встановлених ПК України, оскільки не зазначив підставу його видання та фактично врахував як підставу постанову слідчого від 05.05.2017р., при вже закритому кримінальному провадженні.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Цей процесуальний обов'язок відповідачем не дотриманий.
За таких обставин, суд робить висновок про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, так як дії контролюючого органу щодо призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки в порядку ст.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України на підставі наказу № 2529 від 23.06.2017 року, виданого відповідачем з порушенням вимог законодавства, є протиправними, а наказ Головного управління ДФС у Львівській області № 2529 від 23.06.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» за період з 2011 року по 2016 року є протиправним та належить до скасування, таким чином позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у вигляді судового збору слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст. ст. 7-14, 69 - 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області з призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу № 2529 від 23.06.2017 року.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області № 2529 від 23.06.2017 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Міжнародна клініка відновного лікування».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна клініка відновного лікування» судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 3200 (три тисячі двісті) гривень 00 копійок.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови складено та підписано 24 липня 2017 року.
Суддя Кухар Н.А.