12.2
про відмову в забезпеченні позову
20 липня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1015/17
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Секірської А.Г.,
за участю секретаря: Вакуленка А.В.,
представника позивача - ОСОБА_1, довіреність від 25.08.2016;
представника відповідачів - Шепіль В.В., довіреності від 16.06.2017 № 99-99-10-17/12/38 та від 20.02.2017 № 180/9/12-32-10-01;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в ході підготовчого провадження клопотання ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій протиправними, скасування наказу та зобов'язання утриматися від вчинення дій, -
18 липня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов вищевказаний адміністративний позов.
Ухвалою від 19 липня 2017 року адміністративний позов залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду документу про сплату судового збору в дохід Державного бюджету України у сумі 1280,00 грн та належним чином оформленого адміністративного позову.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року відкрито провадження у адміністративній справі № 812/1015/17 та призначено попереднє судове засідання на 25 липня 2016 року на 14 год. 00 хв.
19 липня 2017 року позивачем було подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі № 812/1015/17 за позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій протиправними, скасування наказу та зобов'язання утриматися від вчинення дій.
Клопотання обґрунтовано тим, що предметом позову є оскарження протиправних дій ДФС України та ГУ ДФС у Луганській області щодо затвердження переліку змін № 2 до Організаційної структури Головного управління ДФС у Луганській області. 01.06.2017 в.о. начальника ГУ ДФС у Луганській області було прийнято наказ № 339 «Про введення в дію переліку змін № 2 до Організаційної структури Головного управління ДФС у Луганській області», що ґрунтувався на переліку змін № 2 до Організаційної структури ГУ ДФС у Луганській області, які затверджені 29.05.2017 в.о. Голови ДФС України Проданом М.В. Основним положенням цих змін було виведення зі структури Головного управління посади першого заступника начальника ГУ ДФС у Луганській області.
Позивач зазначив, що цей наказ стосується його безпосередньо, порушує його право на працю, і якщо не зупинити його дію на момент розгляду справи в суді, це завдасть шкоди правам та інтересам позивача. З цим наказом та повідомленням про зміну істотних умов державної служби позивача ознайомлено 02.06.2017, тобто 60-денний термін попередження спливає 02.08.2017. Отже, в цей день позивача буде звільнено, що ускладнить захист його порушених прав державного службовця. Протиправними діями відповідачів позивач буде позбавлений передбаченого статтею 43 Конституції України права на працю, і для відновлення порушеного права необхідно буде докласти значних зусиль та витрат (повторне звернення до суду з вимогами щодо поновлення на посаді).
Крім того, на думку позивача, з наведених в позовній заяві підстав вбачаються очевидні ознаки протиправності дій відповідачів, їх невідповідність нормам закону, а саме ст. 24 Закону України «Про державну службу», ст. 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», Положенню про Головне управління ДФС у Луганській області, яке затверджено наказом ДФС України від 27.03.2017 № 202.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав клопотання ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі № 812/1015/17 з підстав, викладених у клопотанні.
Представник відповідачів у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання ОСОБА_3 з підстав, визначених у письмових запереченнях від 20.07.2017. Так, представник відповідачів зазначила, що заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям обґрунтованості, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу. Перелік змін № 2 до Організаційної структури Головного управління ДФС у Луганській області затверджено в.о. Голови ДФС України Проданом М.В. 29.05.2017 у межах наданих статтею 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» повноважень, тобто клопотання позивача не містить доказів, які свідчать про очевидну протиправність наказу ГУ ДФС у Луганській області від 01.06.2017 № 339. Крім того, зупинення дії зазначеного наказу буде мати негативні наслідки та паралізує діяльність ГУ ДФС у Луганській області, оскільки організаційна структура стосується не виключно посади першого заступника начальника ГУ ДФС у Луганській області. Тому посилання позивача на те, що оскаржуваний наказ є незаконним, не може прийматися судом до уваги, оскільки в даному випадку надається оцінка діям відповідача щодо видання наказу до розгляду справи по суті, що є неприпустимим.
Стосовно доводів позивача про сплив 02.08.2017 терміну попередження про наступне звільнення та порушення гарантованого статтею 43 Конституції України права позивача на працю, представник відповідачів зазначила, що 02.06.2017 ОСОБА_3 було повідомлено про наступне вивільнення із займаної посади першого заступника ГУ ДФС у Луганській області відповідно до п.п.1 п.1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», одночасно з чим відповідно до п. 4 ст. 43 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_3 запропоновано переведення на вакантні посади. Позивач відмовився від підписання повідомлення, про що складено акт від 01.06.2017. Листом ГУ ДФС у Луганській області від 17.07.2017 № А-737/14/12-32-04-09 позивачу повторно запропоновано призначення в порядку переведення на вакантні посади, викладені у додатках, та надано перелік вакантних посад по апарату ГУ ДФС у Луганській області. Тобто ГУ ДФС у Луганській області вживає заходи з метою пропонування іншої роботи та працевлаштування позивача, тому позивач має можливість реалізувати право на працю та продовжити проходження державної служби в органах ДФС, і вирішення питання його працевлаштування залежить виключно від волевиявлення позивача.
Представник відповідачів також зазначила, що твердження про те, що після 02.08.2017 для позивача настануть негативні наслідки, є безпідставними, оскільки це стосується дій відповідача, які можуть бути реалізовані у майбутньому. У разі відмови ОСОБА_3 від зайняття запропонованих вакантних посад та його звільнення у майбутньому позивач не позбавлений можливості у разі наявності підстав для визнання дій відповідача протиправними з цього приводу оскаржити їх у встановленому законом порядку на загальних підставах.
Враховуючи, що в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу не відповідає меті застосування забезпечення позову, оскільки вжиттям такого заходу фактично ухвалюється судове рішення без розгляду справи по суті щодо правомірності видачі такого наказу, а забезпечення позову шляхом заборони ДФС вчиняти дії щодо припинення держаної служби є передчасними та не можуть вчинятись судом на майбутнє без дотримання процедури, визначеної Законом України «Про державну службу», представник відповідачів просила відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно з частиною третьою статті 117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.
Адміністративний позов, крім зазначеного способу, згідно із частиною четвертою статті 117 КАС України може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям обґрунтованості, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу.
Виходячи з положень статті 117 КАС України, підставами вжиття заходів забезпечення позову є:
- очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;
- неможливість захисту прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів;
- якщо для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;
- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При постановленні ухвали про забезпечення позову суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з вказаних в частиною першою статті 117 КАС України обставин.
Позивач в клопотанні просить вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом 1) зупинення дії наказу Головного управління ДФС у Луганській області від 01.06.2017 № 339 «Про введення в дію переліку змін № 2 до Організаційної структури Головного управління ДФС у Луганській області» та 2) заборони Державній фіскальній службі України та Головному управлінню ДФС у Луганській області вчиняти дії щодо припинення державної служби відповідно до п.6 ч.1 ст. 83 та п.1 ч.1 ст.87 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» відносно першого заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області ОСОБА_3
Очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі та неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, якщо для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, обґрунтована позивачем можливим звільненням з займаної посади 02.08.2017 після спливу 60-денного терміну попередження про звільнення з займаної посади згідно п.п. 1 п. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», та необхідність в майбутньому звертатись до суду з вимогами про поновлення на посаді.
Вказані позивачем можливі негативні наслідки є юридичними, а тому можуть бути оскарженні, скасовані, а права позивача за наявності порушень - поновлені. Жодних незворотних наслідків для позивача оскаржуваний наказ не тягне.
Очевидність ознак протиправності рішень та дій відповідачів позивач обґрунтовує невідповідністю таких дій нормам статті 24 Закону України «Про державну службу», статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та Положенню про Головне управління ДФС у Луганській області, яке затверджено наказом ДФС України від 27.03.2017.
Позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними дій ГУ ДФС у Луганській області щодо надання пропозицій до ДФС України про перелік змін № 2 до Організаційної структури ГУ ДФС у Луганській області, визнання протиправними дій ДФС України щодо затвердження переліку змін № 2 до Організаційної структури ГУ ДФС у Луганській області від 29.05.2017, та визнання протиправним і скасування наказу ГУ ДФС у Луганській області від 01.06.2017 № 339 «Про введення в дію переліку змін № 2 до Організаційної структури ГУ ДФС у Луганській області».
Судом установлено, що оскаржуваним наказом ГУ ДФС у Луганській області від 01.06.2017 № 339 введено в дію перелік змін № 2 до Організаційної структури Головного управління ДФС у Луганській області, затверджений 29.05.2017 в.о. Голови ДФС України Проданом М.В. (арк.спр. 22-24).
Згідно переліку змін № 2, введених в дію оскаржуваним наказом, зі структури ГУ ДФС у Луганській області виводиться 582 штатні одиниці, в тому числі одна з двох посад першого заступника начальника, та вводиться до структури 582 штатні одиниці, в тому числі одна посада першого заступника начальника.
Тобто оскаржуваний наказ стосується не лише посади, яку обіймає позивач, а всіх посад, наявних у структурі ГУ ДФС у Луганській області, тобто дія вказаного наказу розповсюджується на інтереси значного кола осіб - працівників ГУ ДФС у Луганській області, і вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії цього наказу вплине на інтереси останніх.
02.06.2017 ОСОБА_3 було повідомлено про наступне вивільнення із займаної посади першого заступника ГУ ДФС у Луганській області відповідно до п.п.1 п.1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» (арк.спр.28), та відповідно до п. 4 ст. 43 Закону України «Про державну службу» запропоновано переведення на вакантні посади (арк.спр. 29-31).
Позивач відмовився від підписання повідомлення, про що свідчить акт від 01.06.2017 № б/н про відмову від підпису.
Листом ГУ ДФС у Луганській області від 17.07.2017 № А-737/14/12-32-04-09 позивачу запропоновано призначення в порядку переведення на вакантні посади.
Станом на дату розгляду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відсутні очевидні ознаки протиправності оскаржуваного наказу та оскаржуваних дій відповідачів, правомірність яких буде предметом дослідження при судовому розгляді справи № 812/1015/17, суд не може надавати при розгляді даного клопотання оцінки діям та рішення відповідачів до ухвалення рішення по суті.
Крім того, щодо обраного позивачем заходу забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Державній фіскальній службі України та Головному управлінню ДФС у Луганській області вчиняти дії щодо припинення державної служби відповідно до п.6 ч.1 ст. 83 та п.1 ч.1 ст.87 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» відносно першого заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області ОСОБА_3, суд зазначає таке.
Згідно абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. В адміністративних справах щодо визнання незаконним рішення про звільнення з посад позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії та поновлення на посаді. Забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про звільнення з посади, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Отже, судам слід мати на увазі, що забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 КАС України, що є неприпустимим.
Разом з тим, в даному випадку позивач просить заборонити Державній фіскальній службі України та Головному управлінню ДФС у Луганській області вчиняти дії щодо припинення державної служби відповідно до п.6 ч.1 ст. 83 та п.1 ч.1 ст.87 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» відносно першого заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області ОСОБА_3
При цьому однією з позовних вимог є зобов'язання ДФС України та ГУ ДФС у Луганській області утриматися від вчинення дій щодо звільнення першого заступника начальника ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_3 відповідно до п. 6 ч.1 ст. 83 та (або) п.1 ч.1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».
Тобто в даному випадку позивач в якості забезпечення позову просить суд фактично задовольнити зазначену частину позовних вимог до розгляду позову по суті, що є прямим порушенням процесуального права та, відповідно, неприпустимим, та таким, що суперечить інституту забезпечення адміністративного позову.
Також суд зазначає, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Однак, під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд враховує права та інтереси обох сторін адміністративного процесу.
Так, повноваження ДФС України в частині звільнення позивача є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Тобто керівник ДФС України в межах своїх повноважень та при дотриманні передбаченої законом процедури уповноважений на власний розсуд приймати одне з передбачених законодавством рішень щодо державного службовця, який повідомлений про зміну істотних умов державної служби. В свою чергу, у суду відсутні повноваження зобов'язати керівника органу державної влади прийняти конкретне рішення або утриматись від його прийняття, оскільки, як зазначено вище, такі його повноваження є дискреційними.
При цьому, оскарження рішення керівництва щодо його подальшого проходження служби (звільнення з ГУ ДФС у Луганській області, переведення на іншу посаду тощо) до вищестоящого керівництва чи до суду, на думку суду, не можна розцінювати як ускладнення відновлення прав чи як необхідність докладення значних зусиль та витрат для їх відновлення як підстави забезпечення позову в розумінні ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позивач не довів належними доказами існування інших визначених законодавством підстав для забезпечення адміністративного позову, а тому заявлене клопотання суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
У матеріалах справи докази, що підтверджують необхідність застосування заходів забезпечення позову, також відсутні.
У зв'язку з відмовою в задоволенні клопотання витрати зі сплати судового збору не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 117, 118, 158, 160, 165 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій протиправними, скасування наказу та зобов'язання утриматися від вчинення дій відмовити.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають право заявляти клопотання про забезпечення позову протягом розгляду справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 КАС України ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Повний текст ухвали складено та підписано 21 липня 2017 року.
СуддяА.Г. Секірська