Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 липня 2017 р. Справа №805/2458/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., при секретарі судового засідання Филиппенко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в м. Слов'янську Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,
У липні 2017 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (далі - ТУ ДСА в Донецькій області), третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в м. Слов'янську Донецькій області, у якому Позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову ТУ ДСА в Донецькій області щодо нарахування та виплати судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1 суддівської винагороди, відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI), тобто виходячи з розміру 10 (десяти) мінімальних заробітних плат;
- зобов'язати ТУ ДСА в Донецькій області здійснити нарахування та виплату судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за січень - червень 2017 року, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік" від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII (далі - Закон № 1801-VIII) з виплатою доплати за вислугу років шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 суми недоплаченої суддівської винагороди у розмірі 116 760, 00 гривень;
- зобов'язати ТУ ДСА в Донецькій області починаючи з 2017 року здійснювати нарахування та виплату судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1 суддівської винагороди, визначеної відповідно до положень Закону № 2453-VI, тобто виходячи з розміру 10 (десяти) мінімальних заробітних плат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до частини третьої статті 133 Закону № 2453-VI посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Статтею 8 Закону № 1801-VIII встановлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3 200 гривень. Відтак, посадовий оклад судді місцевого суду, який не проходив кваліфікаційне оцінювання має становити 32 000 гривень, виходячи з розрахунку 3 200 гривень (мінімальна заробітна плата) * 10 (мінімальних заробітних плат).
Однак, за січень - червень 2017 року Відповідачем, в порушення зазначених норм, нараховано та виплачено суддівську винагороду з розрахунку посадового окладу у розмірі 16 000 гривень За таких обставин, недоплату суддівської винагороди за січень-червень 2017 року Позивач вважає протиправною.
Через відділ діловодства та документообігу від Відповідача надійшли заперечення, у яких він просить відмовити у задоволені позову, оскільки розмір суддівської винагороди Позивачу розраховувався з урахуванням приписів пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII щодо не застосування як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 16 000 гривень.
Таким чином вважає, що з 01 січня 2017 року суддівська винагорода суддів місцевих судів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання у встановленому порядку, обраховується від розміру посадового окладу судді, який складає 16 000 гривень, а доплати обчислюються від такого розміру посадового окладу.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу без його участі.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що представники сторін до судового засідання не з'явилися, суд вважає за можливе провести судове засідання без здійснення фіксування звукозаписувальним технічним засобом.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.
ОСОБА_2 з 20 березня 2012 року обіймає посаду судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області. Відповідно до наказу № 11-К/1.2.24 Голови Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 березня 2012 року Позивач приступила до виконання обов'язків судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області з посадовим окладом згідно штатного розпису.
Штатним розписом з 01 січня 2017 року Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області для судді суду встановлений посадовий оклад у розмірі 16 000 гривень.
Відповідно до листа Державної судової адміністрації України від 13 січня 2017 року № 11-256/17 з 01 січня 2017 року розмір посадового окладу судді місцевого суду до проходження кваліфікаційного оцінювання становить - 16 000 гривень, апеляційного суду - 17 600 гривень. Після проходження кваліфікаційного оцінювання розмір базового посадового окладу судді місцевого суду буде дорівнювати 24 000 гривень, апеляційного суду - 40 000 гривень.
Виходячи з розрахункових листків за січень-червень Позивачу нарахована суддівська винагорода у розмірі 18 400 гривень (посадовий оклад 16 000 гривень та доплата за вислугу років 2 400 гривень).
Здійснивши оцінку обставин справи, надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про відмову у задоволені позову, виходячи з такого.
Частиною другою статті 130 Конституції України визначено, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Відповідно до частини першої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону № 1402, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Водночас, абзацом 1 статті 22 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402 обумовлено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Пунктом 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 визначено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41-45, ст.529; 2015 р., №№18-20, ст. 132 із наступними змінами).
Згідно з частиною третьою статті 133 Закону № 2453 посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
Таким чином, посадовий оклад судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання визначається відповідно до розміру визначеного частиною третьою статі 133 Закону №2453.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначена на посаду до набрання чинності Законом № 1402 та не проходила кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді), а тому його посадовий оклад належить обраховувати з огляду на розмір визначений частиною третьою статі 133 Закону № 2453, який становить 10 мінімальних заробітних плат.
Ці обставини сторонами у справі не заперечуються.
Статтею 8 Закону № 1801-VIII встановлено, що у 2017 році розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня становить 3 200 гривень.
Згідно зі статтею 7 Закону № 1801-VIII з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1 600 гривень.
Окрім того, пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII), встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 600 гривень.
Суд зазначає, що вказаний пункт не змінює частину третю статті 133 Закону № 2453 у частині визначення саме мінімальної заробітної плати як величини, на основі якої обчислюється суддівська винагорода, оскільки цим пунктом встановлено розмір мінімальної заробітної плати, а не розмір "розрахункової величини".
Крім того, суд вважає положення пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VIII спеціальними стосовно обчислення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат по відношенню до загального правового регулювання розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом №1801-VIII. Тому, відсутність внесених змін до бланкетної норми части третьої статті 133 Закону № 2453 не є перешкодою для застосування вказаного пункту.
Таким чином, у січні, лютому, березні, квітні, травні 2017 року суддям місцевих загальних судів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, відповідно до штатних розписів встановлено посадові оклади у розмірі 16 000 гривень.
Виходячи з вищенаведеного, ТУ ДСА в Донецькій області при виплаті ОСОБА_1 суддівської винагороди діяло на підставі, в межах і спосіб передбачені Конституцією України та Законами України, а відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.
В силу положень статей 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Аляб'єв І.Г.