13 липня 2017 р. Справа № 804/3056/17
Колегія суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі:
головуючого судді судді суддіБондар М. В., Букіної Л.Є., Прудника С.В.,
при секретаріВиноградовій Т.В.
за участю:
представника позивача представника відповідачаКандели Я.В. Сліса А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Євраз Дніпровський металургійний завод" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, -
Приватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод» (далі - ПрАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації від 25.04.2017 року №7/6/99-99-15-03-02-15-ІПК «Про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ», наданої Державною фіскальною службою України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача з листом від 24.03.2017 року №1570 «Про надання індивідуальної податкової консультації щодо порядку подання до контролюючого органу заяви про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД». 25.04.2017 року відповідачем надано відповідь за №7/6/99-99-15-03-02-15-ІПК «Про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ», в якій було вказано, що заява, подана у січні 2017 року платником податку - постачальником вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД до контролюючого органу, не може бути підставою для відмови у січні 2017 року від використання таким платником податку режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПК України). Висновки індивідуальної податкової консультації від 25.04.2017 року №7/6/99-99-15-03-02-15-ІПК суперечать нормам ПК України, абзацу 6 пункту 9 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 (далі - Порядок, затверджений наказом №21), у редакції чинній до 01.03.2017 року, оскільки позбавляють можливості позивача скористатися правом наданим частиною 2 пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України, в редакції чинній станом на 31.12.2016 року, та відмовитись від використання пільги в січні 2017 року. Таким чином, позивач вважає, що надана відповідачем індивідуальна податкова консультація від 25.04.2017 року №7/6/99-99-15-03-02-15-ІПК є протиправною, оскільки суперечить нормам чинного законодавства, та є такою, що підлягає скасуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, надав суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що податкова консультація від 25.04.2017 року №7/6/9999-150804-15-ІПК повністю відповідає вимогам, передбаченим ПК України та листом Державної податкової адміністрації від 21.01.2011 року №1600/7/10-1017-220 «Про направлення Методичних рекомендацій» щодо надання органами ДПС України письмових податкових консультацій, якими встановлено вимоги до індивідуальної податкової консультації. Отже, ДФС України вважає, що податкова консультація від 25.04.2017 року №7/6/9999-150804-15-ІПК надана на підставі норм і змісту відповідного податку та збору.
Представники сторін в судовому засіданні підтримали обрані правові позиції.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що ПрАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» зареєстровано 25.04.1997 року та перебуває на обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників податків державної фіскальної служби, основним видом діяльності за КВЕД є 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів (а.с.14).
Як пояснено представником позивача, ПрАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» здійснює, зокрема, операції з постачання на митній території України вугілля та продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД власного виробництва.
У відповідності до пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України,в редакції чинній на 31.12.2016 року, тимчасово, до 1 липня 2017 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно із частиною 2 пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України, в редакції чинній станом на 31.12.2016 року, платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків. Відмова від використання пільги, зазначеної у цьому пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, в якому подано заяву.
Так, 27.01.2017 року позивачем через електронний кабінет було подано до Спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС заяву про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 XX ПК України, в якій зазначено період відмови/зупинення використання пільги - з 1 місяця 2017 року по 2 місяць 2017 року (а.с.19).
Вказана заява була доставлена до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яке є правонаступником Спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровськ Міжрегіонального головного управління ДФС, та прийнята без жодних зауважень, про що свідчить квитанція №2 про прийняття відповідної заяви (а.с.20).
24.03.2017 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з листом №1570 «Про надання індивідуальної податкової консультації щодо порядку подання до контролюючого органу заяви про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД», поставивши наступне питання: «Чи вірно ми розуміємо, що заява про відмову від режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України, надана у січні 2017 року є підставою для відмови у січні 2017 року від використання платником податку режиму звільнення від оподаткування ПДВ визначеного пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України?» (а.с.12).
04.05.2017 року позивач отримав податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 25.04.2017 року №7/6/99-99-15-03-02-15-ІПК «Про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ», в якій вказано, що (а.с.13):
- починаючи з 01.01.2017 року, заява про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ визначеного пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України, може бути подана платником податку до контролюючого органу виключно до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги;
- у зазначеному у зверненні випадку, заява, подана у січні 2017 року платником податку - постачальником вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД до контролюючого органу, не може бути підставою для відмови у січні 2017 року від використання таким платником податку режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України;
- платник податку - постачальник вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, зобов 'язаний застосувати до таких операцій режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України.
Не погоджуючись з наданою податковою консультацією, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що Закон України від 21.12.2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким були внесені зміни до положень абзацу 3 пункту 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, набрав чинності з 01.01.2017 року.
Так, відповідно до абзацу 3 пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України, в редакції, чинній з 01.01.2017 року, заява, в якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги. Відмова від використання пільги, зазначеної у цьому пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, зазначеного у заяві.
Тобто, починаючи з 01.01.2017 року, заява про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України, може бути подана платником податку до контролюючого органу виключно до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги, а саме позивач повинен був подати зазначену заяву в грудні 2016 року, в періоді, в якому зміни до ПК України внесені не були.
Враховуючи той факт, що Закон України від 21.12.2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» опубліковано 31.12.2016 року в газеті Голос України №251, платники податків фактично не мали можливості виконати вимоги норми пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України для операцій січня 2017 року щодо надання заяви про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги.
Крім того, згідно з абзацом 6 пункту 9 розділу III Порядку, затвердженого наказом №21, у редакції чинній до 01.03.2017 року, заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України (додаток 3) подається платниками, які виявили бажання відмовитись/зупинити використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, у звітному (податковому) періоді, з першого числа якого платник відмовляється/зупиняє використання зазначеної пільги.
Окрім цього, затвердженою формою заяви про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України (примітка 3 додатку 3 до Наказу №21) передбачено можливість відмови/зупинки використання пільги, передбаченої таким пунктом, на звітні (податкові) періоди починаючи зі звітного (податкового) періоду, в якому подано таку заяву.
Зазначення в заяві про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України, звітного (податкового) періоду, з якого платник не передбачає використання податкової пільги, але не раніше звітного (податкового) періоду, що настає за звітним (податковим) періодом, в якому подано заяву, передбачено змінами, що внесені до Наказу №21 наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 року №276 «Про затвердження деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (опубліковано в Урядовому кур'єрі від 28.02.2017 року № 39). Вказані зміни набули чинності з 01.03.2017 року.
Таким чином, позивач, керуючись абзацом 6 пункту 9 розділу III Порядку, затвердженого наказом №21, у редакції чинній до 01.03.2017 року, подав заяву щодо відмови від пільги в січні 2017 року.
Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
За змістом пунктів 52.1, 52.2, 52.3 статті 52 ПК України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обгрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Відповідно до пункту 5 Методичних рекомендацій щодо надання органами Державної податкової служби України письмових податкових консультацій, надісланих листом Державної податкової служби України від 21.01.2011 року №1600/7/10-1017/220, консультація повинна відповідати таким вимогам:
- надаватися згідно з цими Рекомендаціями виходячи з положень ПК України та економічного змісту того чи іншого виду податку, збору (обов'язкового платежу), інших законів, що регулюють справляння відповідних зборів/плати;
- містити у назві посилання на конкретну статтю або пункт акта законодавства, щодо якого вона надається;
- відповідати вимогам Типової інструкції з діловодства в органах ДПС, затвердженої наказом ДНА України від 01.07.98 року №315, розробленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 №1153 «Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади.
Відповідач зазначених вимог закону не виконав, при наданні вищезазначеної індивідуальної податкової консультації не звернув увагу на положення ПК України, які необхідно застосовувати при вирішенні спірної ситуації, порушеної позивачем в запиті про надання індивідуальної податкової консультації.
Фактично, в наданій податковій консультації відповідач обмежується посиланнями на положення пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України, ігноруючи при цьому абзацу 6 пункту 9 розділу III Порядку, затвердженого наказом №21, у редакції чинній до 01.03.2017 року.
Положенням підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України встановлено, що одним із принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
За змістом пункту 56.21 статті 56 ПК України, у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж пормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
В рішенні (пункти 127, 128) у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» від 14.06.2007 Суд нагадав, що «закон» має бути сформульовано з достатнім ступенем передбачуваності, щоб надати громадянину можливість в розумній, залежно від обставин, мірі передбачити наслідки певної дії. Ступінь передбачуваності в значній мірі залежить від змісту акту, який розглядається, сфери, яку він має охопити, та кількості та статусу тих, кому його адресовано. До того ж, в національному праві має бути засіб юридичного захисту від свавільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Визначення дискреційних повноважень, якими наділені органи державної влади в сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці повноваження необмеженими, суперечило б принципу верховенства права. Відповідно, закон має чітко визначати межі повноважень компетентних органів та чітко визначати спосіб їх здійснення, беручи до уваги легітимну мету засобу, який розглядається, щоб гарантувати особі адекватний захист від свавільного втручання.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, відповідачем при наданні оскаржуваної індивідуальної податкової консультації порушено абзац 3 пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України, в редакції, чинній станом на 31.12.2016 року, вимоги абзацу 6 пункту 9 розділу III Порядку, затвердженого наказом №21, в редакції чинній до 01.03.2017 року.
Отже, індивідуальна податкова консультація від 25.04.2017 року №7/6/99-99-15-03-02-15-ІПК, надана ДФС України, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
У зв'язку із задоволенням адміністративного позову, суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України, документально підтверджені судові витрати - судовій збір, сплачений згідно платіжного доручення №7754 від 16.05.2017 року у розмірі 1600 грн.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Євраз Дніпровський металургійний завод» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію від 25.04.2017 року №7/6/99-99-15-03-02-15-ІПК «Про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ», надану Державною фіскальною службою України Приватному акціонерному товариству «Євраз Дніпровський металургійний завод».
Присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Євраз Дніпровський металургійний завод» за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судові витрати у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 18 липня 2017 року.
Головуючий суддя Суддя Суддя М.В. Бондар Л.Є. Букіна С.В. Прудник