29 червня 2017 р. Справа № 804/2731/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Букіна Л. Є.,
за участі:
секретаря судового засідання Червяченко Д.В.,
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача Баранник О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4.) 27.04.2017 року звернулась до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «р» від 20.04.2017 року № 0005221303, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 394 478,89 грн. (929 652,59 грн. - за основним платежем, 464 826,30 грн. - за штрафними фінансовими санкціями);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «р» від 20.04.2017 року № 0005211303, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 487 803, 50 грн.(991 869 грн. - за основним платежем, 495 934,50 грн. - за штрафними фінансовими санкціями);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «р» від 20.04.2017 року № 0005251303, яким позивачу донараховано розмір військового збору в загальній сумі 92 987,71 грн. (74 390,17 грн. - за основним платежем, 18 597,54 грн. - за штрафними санкціями);
- визнати протиправним та скасувати рішення № 0005231303 від 20.04.2017 року, яким позивачу донараховано 112 008,07 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом безпідставно зроблені висновки про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки на підтвердження виконання договорів транспортного експедирування позивачем до перевірки були надані копії первинних документів та оплата із контрагентами-покупцями транспортно-експедиційних послуг здійснювалась у безготівковій формі та підтверджується банківськими виписками.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили адміністративний позов задовольнити, надали пояснення, аналогічні доводам позовної заяви.
Представники відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечували, надали суду письмові заперечення. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представниками відповідача зазначено, що витрати на придбання ПММ у господарській діяльності, здійсненні на виконання договорів та заявки на підтвердження за заявленими маршрутами не підтверджені первинним документами, які б підтверджували використання придбаних ПММ у господарській діяльності.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_1) перебуває на податковому обліку в ДПІ в Шевченківському районі м. Дніпра.
Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_4 є:
- 49.41 - вантажний автомобільний транспорт
- 52.29 - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний).
Копія наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки № 821 від 16.02.2017 року та письмове повідомлення № 59/10/04-62-13-04 від 16.02.2017 року направлено на адресу ФОП ОСОБА_4 засобами поштового зв'язку.
Правомірність та порядок проведення перевірки позивачем не оскаржуються.
Податковим органом проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.112.2016 року, за результатами якої складено Акт від 10.04.2017 року № 3752/04-36-13-03/2756401.
Згідно Акта перевірки від 10.04.2017 року № 3752/04-36-13-03/2756401 податковим органом встановлено порушення:
- п. 177.2 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 929 652,29 грн.;
- п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ст. 6 п. 1 ч. 2 ст. 7, ст. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині не донарахування єдиного соціального внеску у сумі 112 008,07 грн.;
- пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 п. 161, в результаті чого не перерахованого до бюджету військового збору у сумі 74390,17 грн.;
- пп. 14.1.203, п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 192.1 ст. 192, п. 198.3, п. 1985, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 991 869,00 грн.;
- граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 Податкового кодексу України;
- п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України встановлено неналежне ведення книги обліку доходів та витрат за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року , яка затверджена наказом Міндоходів від 16.09.2013 року № 481 «Про затвердження нової форми Книги доходів і витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці,крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність».
За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення від 20.04.2017 року № 00052221303, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у розмірі 929 652,59 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 464826,30 грн.
- податкове повідомлення-рішення від 20.04.2017 року № 0005211303, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з основним платежем у розмірі 991 869,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 495934,50 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 20.04.2017 року № 0005251303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір за основним платежем у розмірі 74390,17 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 18 597,54 грн.
- рішення № 0005231303 від 20.04.2017 року, яким донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 112 008,07 грн.
В адміністративному порядку зазначені рішення не оскаржувались.
Судом встановлено, що за період, який перевірений податковим органом, ФОП ОСОБА_4 використовувала придбаний ПММ (Пальне дизельне (Євро) марка F вид I Keropur Energi BASF, Дизельне паливо, Дизпаливо Energi, Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО, Бензин А-95).
З матеріалів справи вбачається, що в господарській діяльності ФОП ОСОБА_4 використовувались орендовані автомобілі згідно договорів оренди:
- договір оренди транспортного засобу від 07.07.2014 року № 843, укладеного між ФОП ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_2) та ФОП ОСОБА_4, відповідно до якого ФОП ОСОБА_4 орендує автомобіль ЛІАЗ 10042 1985 року, НОМЕР_3. Орендна плата за даним договором складає 100,00 грн./міс.;
- договір оренди транспортного засобу від 07.07.2014 року № 842, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4) та ФОП ОСОБА_4 орендує автомобіль ЛІАЗ 10042 1981 року НОМЕР_5 та напівпричіп-цистерна LAG 03361986 року НОМЕР_6. Оренда за даним договором складає 100,00 грн./міс.
Також, судом встановлено, що за період, який перевірили, ФОП ОСОБА_4 укладались договори транспортного експедирування, а саме:
- договір транспортного експедирування № 1811-14 від 18.11.2014 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Укрспемзвесть»;
- договір транспортного експедирування № 12092014-1 від 12.09.2014 року, укладеного між ТОВ «Енерджи продакт» та ФОП ОСОБА_4;
- договір транспортного експедирування № 0502/15-1 від 05.02.2015 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Цукорагропром»;
- договір транспортного експедирування № 3004-15 від 30.04.2015 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «НПП Укрднепротрейд»;
- договір транспортного-експедування № 017/07-15 від 17.07.2015 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «ТД «Укрднепротрейд»;
- договір транспортного експедирування № 1706-15 від 17.06.2015 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Магніт-Трейд»;
- договір транспортного експедирування № 15/06-1 від 15.06.2016 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів»;
- договір транспортного експедирування № 010416ТЕ від 01.04.2016 року, укладеного між ТОВ «Десаж лоджистік Сервісез» та ФОП ОСОБА_4;
- договір з по надання послуг з перевезення сільськогосподарських вантажів автомобільним транспортом та транспортного експедирування № 251013-МТ від 25.10.2013 року, укладеного між ТОВ «Метаком Транс» та ФОП ОСОБА_4;
- договір транспортного експедирування № 16/11/1-16 від 16.11.2016 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та Приватного підприємства «Новинтех»;
- договір транспортного експедирування № 14/11/1-16 від 14.11.2016 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «ЗерноВА Плюс»;
- договір транспортного експедирування № 10/02-16 від 10.02.2016 року, укладеного між ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_4;
- договір надання транспортних послуг № 2101/2016-1 від 21.01.2016 року, укладеного між ТОВ «Енерджи Продакт» та ФОП ОСОБА_4;
- договір організації перевезень вантажів автомобільним транспортом № Е-0000108 від 02.09.2016 року, укладеного між ТОВ «МВ Стеллар» та ФОП ОСОБА_4
Згідно умов укладених договорів, Замовник замовляє, а Експедитор зобов'язується надати послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом, який знаходиться в належному технічному стані в межах України.
На підтвердження здійснення перевезень позивачем надано заявки та товарно-транспортні накладні, в яких зазначені сторонні транспортні засоби: НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_3, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20.
Під час проведення перевірки та у судовому засіданні представником позивача зазначено, що витрати на придбання автозапчастин (фільтрів, сайлентбоків, клапанів, автошин, тощо) здійсненні саме за вищезазначеними транспортними засобами.
Згідно довідки Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області від 02.06.2017 року № 31/4-1902, вищезазначені транспортні засоби не належать ФОП ОСОБА_4
Податковим органом вручені ФОП ОСОБА_4 запити від 20.03.3017 року, від 23.03.2017 року про надання документів використання придбаних ПММ у господарській діяльності (подорожні листи, журнали реєстрації поїздок, маршрутні листи, технічні паспорти, норми витрат пального тощо), проте, ні до перевірки, ні в судове засідання первині документи, які б підтверджували використання придбаних ПММ у господарській діяльності позивачем не надано.
Представником позивача в судовому засіданні зазначено, що подорожні листи скасовані згідно чинного законодавства, журнали поїздок-перевезень не велись, є заявки на підтвердження заявок на заявлені маршрути, які подавались до перевірки та наявні в додатках до позовної заяви.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що податковим органом правомірно зроблені висновки про в частині безпідставного включення до складу валових витрат, витрати з придбання ПММ без документального підтвердження їх безпосереднього віднесення до конкретного об'єкта витрат (автомобіля), внаслідок чого завищено суму валових витрат у розмірі 2 645 726,92 грн., у т.ч. по періодам:
- 2015 рік - 895 608,95 грн.
- 2016 рік - 1750117,97 грн.
Також, 20.03.2017 року податковим органом вручено ФОП ОСОБА_4 запит про надання документів з приводу використання придбаних автозапчастин в господарській діяльності підприємця (за кожною одиницею обладнання, автомобілів, тощо з обґрунтуванням необхідності проведення ремонтних робіт та використання запасних частин у відповідній кількості для ремонту одиниці обладнання, автомобілів тощо) та 23.03. 2017 року повторно вручено запит про надання оригіналів документів з приводу придбання автозапчастин та підтвердження відношення автозапчастин та послуг з ремонту до конкретного об'єкта витрат, який використано у господарській діяльності, а саме до автомобілів та причепів: НОМЕР_6, НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_7, НОМЕР_8, АЕ 02092 ЕН, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, АЕ 3250ХТ, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, АЕ 9553 ЕТ, АЕ 9253 ЕТ.
Позивачем ні під час перевірки, ні в судовому засіданні не надано документів на підтвердження використання автозапчастин у господарській діяльності та на підтвердження віднесення до конкретного об'єкта (автотранспорту), надано лише документи, які підтверджують факт придбання товарів.
Згідно абз. 1 п. 44.6 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Згідно зі пп.14.1.36 п. 14.1 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Згідно з пп.177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Слід зазначити, що ст. 2, 3 Господарського кодексу України передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. за № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704 (далі - Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозоли адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з цією нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Крім того, згідно ст.4 Закону № 996-ХІV одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік є принцип превалювання сутності над формою, а саме: операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Згідно з п.п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п.п. 2.15 та 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Відповідно до Закону України від 5 липня 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» у текстах Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» вилучено посилання на подорожні листи будь-яких транспортних засобів, у тому числі вантажних автомобілів.
Згідно наказом Державної служби статистики України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету статистики України від 17 лютого 1998 року № 74 «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування» від 19.03.2013 р. № 95 скасовано типову форму бланка подорожнього листа автомобіля.
Згідно з п. 2.7 Положення № 88 первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Суд звертає увагу, що оскільки чинним законодавством не передбачена типова форма бланка подорожнього листа автомобіля, то підприємством (підприємець) може використовувати зручну для обліку форму первинного документа, затверджену наказом про облікову політику підприємства, за умови наявності всіх ознак первинного документа, відомостей у ньому про господарську операцію та підтвердження її здійснення. Проте, позивачем така форма не розроблена, відповідно не використовувалась для списання ПММ, у зв'язку з чим відсутні первинні документи, які підтверджують факт списання ПММ.
На підставі викладеного, під час розгляду справи підтверджені висновки податкового органу про допущення позивачем порушень п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року занижено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 929 652,29 грн., оскільки докази на спростування висновків податкового органу до суду надані не були.
Також, перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року ФОП ОСОБА_4 включено до складу податкового кредиту суми ПДВ від придбання автозапчастин (фільтрів, сайлентбоків, клапанів, автошин, тощо) на загальну суму 2 776 341,28 грн. (у т.ч. ПДВ 462723,55 грн.).
Згідно зі п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.5 ст. 195 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
- придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
- придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
На підставі викладеного, під час розгляду справи підтверджені висновки податкового органу про допущення позивачем порушень п. 198.5 ст. 198 ПК України ФОП ОСОБА_4 неправомірно занижено задекларовані показники у рядку 1 Декларації всього у сумі 991 869,00 грн., у тому числі за грудень 2016 року у сумі 991 869,00 грн., тобто в частині податку на додану вартість у загальній вартості придбання ПММ та автозапчастин (фільтрів, сайленбоків, клапанів, автошин, тощо), а саме не доведено позивачем використання автозапчастин в господарській діяльності ФОП ОСОБА_4 До суду ці докази надані не були, а тому позивачем висновки податкового органу не спростовані.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно зі ч. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
Податковим органом взяті відомості надані до ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра декларації про майновий стан і доходи за 2015-2016 рік про отримання доходу ФОП ОСОБА_4 від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, на який нараховується єдиний внесок в сумі 210 167,37 грн.
Під час судового розгляду справи підтверджені висновки податкового органу, що ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року занизила суму доходу (прибутку) в межах максимальної величини, єдиного соціального внеску на суму 480 734,63 грн., у тому числі за періодами: 2015 рік - 168 053,97 грн., 2016 рік - 312 680,66 грн., у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_4 не донараховано єдиний внесок у сумі 112 008,07 грн., у тому числі за періодами: 2015 рік - 58314,73 грн., 2016 рік - 53693,34 грн.
Порушення виникло через заниження позивачем чистого оподаткованого доходу.
Відповідно до п. 168.1.5, п. 168 ст. 168 ПУК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Згідно зі п. 171.1 ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Відповідно до п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
Відповідно до ст. 163 ПК України оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб підлягає загальний річний оподатковуваний дохід, який включає доходи як з джерел їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Ставка збору складає 1,5% об'єкта оподаткування. При цьому нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ. Зокрема, підпунктом 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ передбачено, що платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Таким чином, під час судового розгляду справи підтверджені висновки податкового органу про порушення позивачем п. 177.2 п. 177.4 ст. 177 ПК України ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року завищено суму валових витрат, яка враховується при обчисленні оподатковуваного доходу на загальну суму 4959344,665 грн., у тому числі за періодами: 2015 рік - 1 985 727,65 грн., 2016 рік - 2973617,00 грн., у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_4 не перераховано до бюджету військовий збір, чим порушено пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 пп. «а» п. 176.2 ст. 176, пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України у розмірі 74390,17 грн.
Згідно зі п. 123.1, ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Тобто за наявності вищезазначених порушень правомірним є застосування за ці порушення до позивача штрафних (фінансових) санкцій за податковими повідомленнями рішеннями.
Під час розгляду справи висновки податкового органу позивачем не спростовані, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для скасування оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі, відповідно не підлягають присудженню на користь позивача здійснені ним судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Повний текст постанови складений 30.06.2017 року.
Головуючий суддя Л.Є. Букіна