09 грудня 2016 р. Справа № 804/6782/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддіЦарікової О.В.,
секретаря судового засіданняБезрученко К.В.,
за участю:
представника позивача Маліновської А.А.,
представника відповідача Кузнєцова М.О.,
представника відповідача Дроздюк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
12 жовтня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.04.2016 №0000124800 (форми «В1»).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС у період з 03.03.2016 по 01.04.2016 проведено камеральну перевірку даних ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з питання правильності заповнення уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість, у зв'язку з самостійно виявленою помилкою за січень 2016 року та додатків до нього. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 01.04.2016 №104/28-01-48-00178353. На підставі означеного акта відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 19.04.2016 №0000124800 (форми «В1»), за яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у декларації за січень 2016 року на суму 108492,00 грн. та нараховані штрафні санкції на суму у розмірі 27123,00 грн.
Позивач категорично не погоджується з оскарженим податковим повідомленням - рішенням від 19.04.2016 №0000124800 (форми «В1»), зазначаючи про те, що відповідач порушив встановлений нормами чинного податкового законодавства порядок винесення оскарженого податкового повідомлення - рішення та прийняв оскаржене податкове -повідомлення рішення неправильної форми.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №804/6782/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15.11.2016 о 11:00. Останнє судове засідання відбулося 09.12.2016.
Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких заперечив проти заявленого адміністративного позову. Відповідач зазначив, що позивачем порушено вимоги п. 200.4, п. 200.7 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення з ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 108492,00 грн. за січень 2016 року та до уточнюючого розрахунку (№9028557872 від 03.03.2016) не надано заяву, передбачену вищенаведеними нормами законодавства, натомість надано додаток 4, який не містить жодних відомостей, необхідних для формування показників критеріїв, встановлених підпунктом 200.19.3 пункту 200.19 статті 200 розділу V Кодексу (не заповнено таблиці 1 - 3).
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити повністю.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти заявлених позовних вимог, просили суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС у період з 03.03.2016 по 01.04.2016 проведено камеральну перевірку даних ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», задекларованих в наданому уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість, у зв'язку із самостійно виявленою помилкою за січень 2016 року. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 01.04.2016 № 104/28-01-48-00178353.
Згідно з висновками означеного акта перевіркою встановлено порушення п. 200.4, п. 200.7 ст.200 ПК України, в результаті чого підприємством ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» завищено суму від'ємного значення з ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 108492,00 грн. за січень 2016 року.
На підставі означеного акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 19.04.2016 №0000124800 (форми «В1»), за яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у декларації за січень 2016 року (надану до податкового органу 03.03.2016) на суму 108492,00 грн. та нараховані штрафні санкції на суму у розмірі 27123,00 грн.
Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач направив заперечення на означений акт, які отримані відповідачем 19.04.2016 (вх. №6399/10).
Як пояснив представник відповідача під час розгляду справи, надані позивачем до акта перевірки заперечення, розглянуті контролюючим органом того ж дня та складена відповідь, в якій наведено обґрунтовану позицію податкового органу стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях та зроблено висновок стосовно необґрунтованості наданих платником податків заперечень.
Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується отримання Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС заперечень ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на акт перевірки 19.04.2016, відтак ті обставини, що відповідь на вказані заперечення датована 20.04.2016 не може свідчити про їх неврахування контролюючим органом під час прийняття податкового повідомлення - рішення від 19.04.2016 №0000124800 (форми «В1»). Окрім того, за результатами розгляду заперечень, висновки перевіряючих контролюючого органу про порушення ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» норм чинного податкового законодавства, викладені в акті перевірки, залишилися незмінними та відповідно є правомірними та обґрунтованими. Тобто, результати розгляду заперечень ніяким чином не вплинули на перегляд висновків вищевказаного акта камеральної перевірки ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та відповідно на результати винесеного податкового повідомлення - рішення від 19.04.2016 №0000124800 ( форми «В1»).
Разом з тим, суд зазначає, що позивач не оскаржує дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС щодо винесення податкового повідомлення - рішення від 19.04.2016 № 0000124800 (форми «В1»), а не згодний з означеним рішенням по суті.
Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Відповідно до пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно зі статтею 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (п. 200.6 ст. 200 Кодексу).
Відповідно до п.200.7 ст.200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі-Порядок).
У відповідності до Розділу V Порядку заповнення податкової декларації платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).
Відповідно до п. 10 Розділу III Порядку, додатками до декларації є:
1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1);
2) довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2);
3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3);
4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4);
5) розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5).
Розділом IV Порядку регламентований порядок внесення змін до податкової звітності.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Не може бути зменшена сума податкових зобов'язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв'язку з повним або частковим списанням податкового боргу.
Зміна напряму узгодженого бюджетного відшкодування за рішенням платника податку здійснюється шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до декларації за звітний (податковий) період, в якому було задеклароване таке бюджетне відшкодування.
У відповідності до п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Судом встановлено, що ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» до уточнюючого розрахунку (№9028557872 від 03.03.2016) додано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4), проте не заповнено її, отже, ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» при наданні уточнюючого розрахунку не дотримано вимоги п.200.7, п.200.4 ст.200 ПК України.
Щодо форми винесеного оскарженого податкового повідомлення - рішення від 19.04.2016 №0000124800 (форми «В1»), суд зазначає таке.
Згідно Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 передбачено, що податкові органи складають ППР за відповідними формами, а саме: «В-3» - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування. Податкове повідомлення - рішення за формою «В-3» складається у разі, якщо підприємство не відповідає критеріям, визначеним п. 200.19 ст. 200 ПК України. Судом встановлено, що ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» не відповідає вказаним критеріям, тобто у контролюючого органу не було підстав для формування податкового повідомлення - рішення за вказаною формою.
Також, суд зазначає, що надіславши до контролюючого органу вказаний уточнюючий розрахунок ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» відразу ж скористалося сумою, заявленою в ньому до відшкодування, в розмірі 108492,00 грн., погасивши наявний на особовому рахунку платника податковий борг з ПДВ на вказану суму, тобто зазначена сума була автоматично відшкодована підприємству позивача.
Відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, ППР за формою «В-1» складається - у разі завищеної заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі, якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовано платнику податку. Тобто, на дату складання акта перевірки від 01.04.2016 року №104/28-01-48-00178353, сума у розмірі 108492,00 грн. відшкодована автоматично підприємству в повному обсязі, у зв'язку з чим контролюючим органом винесено оскаржене податкове повідомлення - рішення від 19.04.2016 №0000124800 саме форми «В1».
Отже, під час проведення камеральної перевірки уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року та додатків до нього встановлено порушення вимог п. 200.4, п. 200.7 ст. 200 ПК України, в результаті чого підприємством завищено суму від'ємного значення з ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 108492,00 грн. за січень 2016 року, а тому оскаржене податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС від 19.04.2016 №0000124800 (форми «В1») винесено відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову повністю.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні адміністративного позову судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 94, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.04.2016 № 0000124800 (форми «В1») відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 14 грудня 2016 року.
Суддя О.В. Царікова