17 липня 2017 року Справа № 803/762/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Хомяк М. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Сектор містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішень,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (далі - відповідач, УДАБІ у Волинській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Сектор містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації (далі - третя особа) про визнання протиправними та скасування рішень від 22.03.2017 року № 17 «Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 11.11.2016 року № 166 на об'єкт «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району», наданих громадянину ОСОБА_1, та від 24.03.2017 року № 19 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», яка зареєстрована 11.01.2017 року №ВЛ 083170112050 на об'єкт «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням від 22.03.2017 року № 17 скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 11.11.2016 року № 166 на об'єкт «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району», що були видані позивачу Сектором містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації. Враховуючи, що скасування містобудівних умов і обмежень є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, відповідачем прийнято рішення від 24.03.2017 року № 19 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», яка зареєстрована 11.01.2017 року №ВЛ 083170112050 на об'єкт «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району». Вважає, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки порушення, зазначені в акті перевірки від 06.03.2017 року, на підставі якого прийняті рішення, не відповідають фактичним обставинам справи.
У клопотанні від 17.07.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила проводити розгляд справи за її відсутності.
У письмових запереченнях на адміністративний позов представник УДАБІ у Волинській області позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що актом перевірки встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 11.11.2016 року № 166 на об'єкт «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району» були видані з порушенням вимог п. 3.7 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109, оскільки відсутні викопіювання з містобудівної документації (детальний план території), чим порушено вимоги п. 2.4 вказаного Порядку, ст. 16, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». На підставі зафіксованих актом перевірки порушень вимог містобудівного законодавства відповідачем прийнято рішення від 22.03.2017 року № 17 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови вказаної земельної ділянки. Оскільки під час здійснення наглядового заходу актом перевірки встановлено ряд вищевказаних порушень, а містобудівні умови та обмеження скасовані, відтак декларація про початок виконання будівельних робіт по вказаному об'єкту підлягала скасуванню. Вважає, що оскаржувані рішення винесені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Порядком № 698 та Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», а тому підстав для їх скасування немає.
У клопотанні від 17.07.2017 року представник відповідача просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.
14.07.2017 року третя особа подала заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника.
Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до вимог статті 41 КАС України справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання технічним засобом.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.05.2016 року ОСОБА_1 придбав у власність у ОСОБА_3 земельну ділянку, яка розташована за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Рованці, площею 0,2248 га, кадастровий номер - НОМЕР_1, цільове призначення якої «для будівництва та обслуговування торгово-офісних та складських приміщень» (а. с.7-8), зареєструвавши право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 59453517 від 19.05.2016 року (а.с. 9).
09.11.2016 року позивач звернувся до Сектору містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації із заявою про надання містобудівних умов та обмежень на будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району Волинської області (а.с. 10).
11.11.2016 року за № 166 Сектором містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації видано позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на об'єкт будівництва «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району Волинської області» (а.с. 11).
11.01.2017 року УДАБІ у Волинській області було зареєстровано за № ВЛ 083170112050 Декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району Волинської області» (а.с. 17-19).
Судом також встановлено, що на підставі довідки про результати документальної перевірки, складеної 09.02.2017 року УДАБІ у Волинській області (а.с. 49), 13.02.2017 року ДАБІ України прийнято наказ №212 про проведення позапланової перевірки, відповідно до якого наказано УДАБІ у Волинській області провести позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження Сектором містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації, а саме: надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 11.11.2016 року № 166 (а.с. 50).
06.03.2017 року відповідно до наказу ДАБІ України від 13.02.2017 року № 212 на підставі довідки про результати документальної перевірки від 09.02.2017 року та направлення УДАБІ у Волинській області на проведення позапланової перевірки від 20.02.2017 року № 7 (а.с. 13) головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Волинській області Фрис Р. П. провів позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Сектором містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації, про що було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.03.2017 року (а.с. 14-15).
Як вбачається із акту перевірки, за результатами перевірки встановлено, що містобудівні умови та обмеження від 11.11.2016 року № 166 забудови земельної ділянки на «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району Волинської області», видані з порушенням п. 3.7 Порядку надання містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 № 109. Відсутнє викопіювання з містобудівної документації детальний план території. Порушено п. 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, їх склад та зміст, ст. 16 та 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с. 14).
За результатами зазначеної позапланової перевірки рішенням головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Волинській області Фриса Р. П. від 22.03.2017 року № 17 скасовано дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 11.11.2016 року № 166 забудови земельної ділянки на «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району», прийнятого відділом містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації (а.с. 15).
Крім того, 24.03.2017 року Сектором по роботі з дозвільними документами УДАБІ у Волинській області прийнято рішення № 19 про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована 11.01.2017 року № ВЛ 083170112050 «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району Волинської області» (замовник - ОСОБА_1) (а.с. 16 зворот).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - в редакції чинній на момент проведення перевірки) державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року № 698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - Порядок № 698, в редакції чинній на момент проведення перевірки), пунктом 2 якого передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.
Як передбачено частиною одинадцятою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, зокрема, скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (пункт 6 частини дванадцятої статті 41 цього Закону).
Як передбачено підпунктами 1, 2 пункту 3 Порядку № 698, основними завданнями нагляду є: виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.
Підпунктом 6 пункту 5 Порядку № 698 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави суду дійти висновку про те, що головні інспектори будівельного нагляду вправі перевіряти законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.
Згідно із статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Як передбачено частиною першою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент одержання позивачем містобудівних умов та обмежень від 11.11.2016 року), основними складовими вихідних даних є:
1) містобудівні умови та обмеження;
2) технічні умови;
3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.
Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.
Як передбачено пунктом 1.1 розділу І (Загальні положення) Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Порядок № 109), цей Порядок визначає процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.
Згідно із пунктом 1.2 розділу І (Загальні положення) Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ (Порядок надання містобудівних умов та обмежень) Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:
засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;
ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);
викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);
черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);
фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);
містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
За приписами пункту 2.4 розділу ІІ (Порядок надання містобудівних умов та обмежень) Порядку № 109 розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі поданої позивачем 09.11.2016 року заяви на отримання містобудівних умов та обмежень разом з додатками, 11.11.2016 року за № 166 Сектор містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації видав ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, об'єкт будівництва «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району Волинської області» (а.с. 11).
Водночас підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 22.07.2017 року № 17, яким скасовано містобудівні умови та обмеження від 11.11.2016 року №166 забудови земельної ділянки на «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району Волинської області», стало те, що вказані містобудівні умови та обмеження були видані з порушенням п. 3.7 Порядку № 109, оскільки відсутнє викопіювання з містобудівної документації детальний план території, що є порушенням п. 2.4 Порядку № 109, а також статей 16, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с. 15).
Так, згідно із частиною першою статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої, восьмої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.
Як передбачено статтею 19 цього Закону, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів. Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.
На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід'ємною частиною детального плану території.
Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.
У силу вимог п.п. 3.1 -3.3 розділу ІІІ (Склад та зміст містобудівних умов та обмежень) Порядку 109 містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин.
Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: «Загальні дані; «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки».
Розділ «Загальні дані» містить: а) назву об'єкта будівництва; б) інформацію про замовника; в) наміри забудови; г) адресу будівництва або місце розташування об'єкта; ґ) документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку); д) площу земельної ділянки; е) цільове призначення земельної ділянки; є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); ж) функціональне призначення земельної ділянки; з) основні техніко-економічні показники об'єкта будівництва.
Пунктом 3.7 розділу ІІІ (Склад та зміст містобудівних умов та обмежень) Порядку 109 передбачено, що графічна частина містобудівних умов та обмежень містить: а) кадастрову довідку з містобудівного кадастру (у разі наявності); б) черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); в) ситуаційний план місця розташування об'єкта будівництва; г) викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000, надане замовником; ґ) викопіювання з містобудівної документації.
Отже, положеннями Порядку № 109 встановлено чіткі вимоги до форми і змісту містобудівних умов та обмежень.
У пункті 8 розділу «Загальні дані» містобудівних умов та обмежень від 11.11.2016 року №166 забудови земельної ділянки на «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району Волинської області», виданих позивачу як замовнику, зазначено: посилання на містобудівну документації: генеральний план населеного пункту, план, зонування, детальний план території та рішення про їх затвердження (у разі наявності): згідно генплану с. Рованці (а.с. 11).
В матеріалах справи наявні викопіювання з схеми генплану с. Рованці (а.с.20-21).
Рішенням сьомого скликання Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області від 25.02.2016 року № 3/58 затверджено схему планування території Боратинської сільської ради із внесеними змінами, яка розроблена ТзОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Волиньагропроект» (а.с. 43).
Водночас, як встановлено судом, детальний план територій у межах вказаного населеного пункту щодо забудови земельної ділянки на «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району Волинської області» не розроблявся.
Однак, на думку суду, сама по собі відсутність детального плану території, розроблення та затвердження якого відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування (частина восьма статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»), в розумінні частини п'ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не може бути підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, оскільки таке рішення приймається виключно у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, так як і не може бути підставою для скасування уже виданих містобудівних умов та обмежень.
Згідно із частиною другою статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 59453517 від 19.05.2016 року, земельна ділянка, кадастровий номер - НОМЕР_1, розташована за адресою: Волинська область, Луцький район, село Рованці, належить на праві власності ОСОБА_1, цільовим призначенням якої є - для будівництва та обслуговування торгово-офісних та складських приміщень (а.с. 9).
Отже, відповідність намірів позивача щодо забудови вищевказаної земельної ділянки відповідають положенням містобудівної документації та цільовому призначенню земельної ділянки.
Крім того, суд враховує, що відповідно до підпункту «є» пункту 3.3 розділу ІІІ (Склад та зміст містобудівних умов та обмежень) Порядку № 109 у розділі «загальні дані» текстової частини містобудівних умов та обмежень необхідно зазначати посилання на містобудівну документацію у разі наявності.
Таким чином, суд погоджується з позицією позивача про те, що забудовники земельної ділянки, які у встановленому законодавством порядку одержали документ про право користування земельною ділянкою з відповідним цільовим призначенням (зокрема, для - для будівництва та обслуговування торгово-офісних та складських приміщень), не можуть нести відповідальності та зазнавати негативних наслідків у зв'язку з відсутністю не з їх вини детального плану території.
Враховуючи те, що наміри забудовника відповідали положенням містобудівної документації в третьої особи не було підстав для відмови у наданні ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень на «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району Волинської області».
Отже, оскаржуване рішення від 22.03.2017 року № 17, яке мотивоване відсутністю не з вини позивача детального плану території, не можна визнати законним та обґрунтованим.
Згідно пунктом 32 Порядку № 698 якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
Наведене вище дає підстави для висновку, що вказану правову норму необхідно розуміти так, що за загальним правилом рішення об'єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється, і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень - воно скасовується.
Крім того, на думку суду, позивач як сторона, права та інтереси якої безпосередньо зачіпаються оскаржуваним рішенням, мав право на участь у процесі прийняття відповідачем вказаного рішення, а також бути проінформованим про здійснення перевірки третьої особи з метою надання можливості надати свої пояснення по суті питань, які безпосередньо зачіпають права позивача, однак відповідач не врахував це при прийнятті вказаного рішення, не надав позивачу право на участь у процесі його прийняття, що призвело до порушення балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи щодо здійснення будівництва об'єктів і цілями, на досягнення яких спрямовані оскаржуване рішення.
Посилання у письмових запереченнях представника відповідача на те, що пунктом 6 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що до 01.01.2015 року рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку, а відтак після 01.01.2015 року об'єкт нагляду не має права приймати рішення щодо надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де не затверджені плани зонування або детальні плани територій, суд не бере до уваги з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Як встановлено судом, Сектором містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації надано позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 11.11.2016 року № 166 на об'єкт «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району», враховуючи Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 59453517 від 19.05.2016 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 14148407228, тобто, документ, що підтверджує право власності земельною ділянкою, цільове призначення земельної ділянки визначене, генеральний план села Рованці, права позивача на забудову земельної ділянки, відповідність намірів забудови положенням містобудівної документації та цільовому призначенню земельної ділянки.
Згідно пункту 2.4 Порядку № 109 підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Аналогічна норма зазначена і в частині п'ятій статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент видачі містобудівних умов та обмежень).
Отже, законодавець визначив єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень - невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, що в даному випадку встановлено не було, оскільки як зазначалось вище вказані містобудівні умови та обмеження були надані позивачу на підставі генерального плану села Рованці, якому відповідали наміри позивача на забудову земельної ділянки.
Як вбачається із додатків 4 та 6 Порядку 698, в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та у рішенні про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду повинні бути зазначені: порушення (у разі їх виявлення) з посиланням на абзаци, пункти, частини, статті, розділи, глави нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів, норм і правил, вимоги яких порушено.
Водночас ні в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.03.2017 року (а.с. 14), ні в рішенні від 22.03.2017 року № 17 «Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки 11.11.2016 року № 166 на «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району» не зазначено порушення об'єктом нагляду вимог пункту 6 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно отримано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 11.11.2016 року № 166 на «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району», а тому підлягає скасуванню рішення УДАБІ у Волинській області від 22.03.2017 року № 17 про скасування дії вказаних містобудівних умов та обмежень.
Щодо скасування рішення від 24.03.2017 року № 19 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт», яка зареєстрована 11 січня 2017 року за № ВЛ 083170112050 «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району Волинської області» суд зазначає наступне.
Відповідно частини першої статті 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - у редакції, чинній на момент реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт) після набуття права на земельну ділянку замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з частинами першою, другою статті 36 цього Закону право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.
Відповідно частини сьомої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Отже, вказаною нормою встановлені виключні підстави скасування декларації про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент прийняття рішення про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт) у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Судом не встановлено порушення позивачем вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства, не встановлено факту подання недостовірних даних у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
Як наслідок підлягає скасуванню рішення УДАБІ у Волинській області від 24.03.2017 року № 19 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт», яка зареєстрована 11.01.2017 року за № ВЛ 083170112050 «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району Волинської області».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а даний адміністративний позов підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 41, 160-163 КАС України, на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Фриса Р. П. від 22 березня 2017 року № 17 «Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки 11.11.2016 року № 166 на «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району».
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області від 24 березня 2017 року № 19 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт», яка зареєстрована 11 січня 2017 року за № ВЛ 083170112050 «Нове будівництво торгово-офісного та складського приміщення в с. Рованці Луцького району Волинської області».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання коп. постанови, повний текст якої складено 24 липня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий-суддя О. О. Андрусенко