м. Вінниця
18 липня 2017 р. Справа № 143/325/17
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,
за участю:
секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Кравець О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов'язання взяти на облік на отримання автомобіля
Ухвалою суду від 18 квітня 2017 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання взяти на облік на отримання автомобіля прийнято до провадження суду та призначено до судового розгляду.
Позовні вимоги мотивовані ти, що позивачка, у відповідності до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, звернулася до відповідача із заявою про забезпечення її автомобілем. Однак, листом Управління праці та соціального захисту населення її повідомлено про те, що вона не може перебувати на обліку для забезпечення спецтранспортом, оскільки відповідно до виписки з її акту огляду медико-соціальною експертною комісією щодо визначення медичних показань для забезпечення інваліда автомобілем з ручним керуванням, ОСОБА_3 визначені медичні показання для забезпечення автомобілем, однак також визначенні медичні протипоказання до керування автомобілем згідно Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідним транспортним засобом. Із вказаним рішенням відповідача ОСОБА_3 погодитися не може, в зв'язку з чим звернулася до суду з даним адміністративним позовом у якому просила визнати дії відповідача щодо не взяття її, інваліда першої групи, на облік на отримання автомобіля неправомірними та зобов'язати взяти її на облік.
Ухвалою суду від 12 червня 2017 року замінено неналежного відповідача у справі Управління праці та соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області на належного - Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити в його задоволенні. В матеріалах справи містяться письмові заперечення на позовну заяву (а.с. 65-66).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом 1 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України.
11.11.2016 року позивачка звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області із заявою, у якій просила забезпечити її автомобілем. Додатково вказала, що керувати автомобілем буде її чоловік ОСОБА_4 та повідомила, що в користуванні автомобіля не має та не отримувала (а.с. 51).
Управління праці та соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області звернулось з листом до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації, за розглядом якого останнім повідомлено, що відповідно до п. 31 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999, інваліди від загального захворювання забезпечуються автомобілями на пільгових умовах з оплатою 30 відсотків їх вартості за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем з ручним керуванням, посвідчення на право керування автомобілем і відсутності протипоказань до керування ним. Відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією щодо визначення медичних показань для забезпечення інваліда автомобілем з ручним керуванням від 02.08.2016 року №006128 ОСОБА_3 визначені медичні показники для забезпечення автомобілем однак також визначені медичні протипоказання до керування автомобілем відповідно до пункту 25 Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами, затвердженого наказом МОЗ України від 24 грудня 1999 року №299. За таких обставин ОСОБА_3 не можете перебувати на обліку для забезпечення спецавтотранспортом, однак відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року №228 в разі відсутності зареєстрованого за нею автомобілю має право отримувати компенсацію на транспортне обслуговування в розмірі 29% прожиткового мінімуму на одну особу яка втратила працездатність - на календарний рік. Зазначену компенсацію, відповідно до поданих документів, призначено, та відповідне розпорядження направлено до Управління для здійснений нарахування і виплати (а.с. 48).
Листом від 20.01.2017 року № 140 Управління праці та соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області про вищевикладені обставини повідомило ОСОБА_3 (а.с. 5). За таких обставин позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» визначає основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання інвалідами фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності.
Згідно положень статті 26 вказаного Закону, держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.
Забезпечення осіб з інвалідністю спецавтотранспортом здійснюється відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999 (далі - Порядок).
Відповідно до п.1 Порядку, забезпечення автомобілями інвалідів за місцем реєстрації здійснюється Міністерством соціальної політики Автономної Республіки Крим, відповідними структурними підрозділами соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - структурні підрозділи соціального захисту населення) або управліннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Пунктом 3 Порядку визначено, що підставою для забезпечення інвалідів автомобілями є заява, документи, зазначені у пункті 34 цього Порядку, та висновок обласної, центральної міської у мм. Києві та Севастополі, республіканської в Автономній Республіці Крим медико-соціальної експертної комісії про наявність в інваліда медичних показань для забезпечення автомобілем і наявність або відсутність протипоказань до керування ним залежно від умов забезпечення автомобілем, зазначених у пунктах 29-31 цього Порядку.
Згідно п. 5 Порядку, на облік беруться і забезпечуються автомобілями інваліди, які:
- не мають в особистому користуванні автомобільного транспортного засобу, зазначеного в абзаці четвертому статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" (крім причепів, напівпричепів), у тому числі придбаного за власні кошти або отриманого через структурний підрозділ соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції, що перебував в експлуатації менш як 10 років (крім випадків, передбачених пунктом 8 цього Порядку);
- протягом семи років перед взяттям на облік і за час перебування на обліку не отримували автомобіль як благодійну допомогу або протягом цього часу не реєстрували придбаний автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж п'ять років.
Суд зауважує, Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, передбачено черговість забезпечення інвалідів автомобілями.
Згідно положень п. 25 Порядку, позачергово автомобілі отримують:
1) за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем:
- інваліди війни;
- інваліди від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин з числа колишніх малолітніх (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язнів концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання;
- сім'ї з двома і більше інвалідами, які забезпечуються автомобілями згідно з пунктом 9 цього Порядку;
- інваліди II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);
- інваліди з ампутацією обох ніг, якщо вони постійно працюють або навчаються;
2) незалежно від наявності медичних показань для забезпечення автомобілем:
- інваліди I групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);
- інваліди війни I групи по зору або без обох рук;
- інваліди з куксами обох ніг і рук.
Згідно положень п. 27. Порядку, у порядку загальної черговості автомобілями забезпечуються:
- інваліди II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1), за відсутності медичних показань для забезпечення автомобілем;
- інші інваліди, які мають відповідні медичні показання.
Так, ОСОБА_3 являється особою з інвалідністю І групи від загального захворювання та згідно Довідки Медико-соціальної експертної комісії №104 від 10.08.2016 року їй визначені медичні показання для забезпечення автомобілем, однак визнана непридатною для керування автомобілем (а.с. 53).
Вичерпний перелік осіб з інвалідністю, які мають право на постановку на облік для забезпеченням автомобілем наведений в пунктах 29-31 Порядку.
Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, передбачено безоплатне та пільгове забезпечення інвалідів автомобілями з ручним і звичайним керуванням.
Згідно пункту 29 Порядку, безоплатно автомобілями забезпечуються:
1) із звичайним керуванням:
- за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем та протипоказань до керування ним - інваліди війни, крім осіб, зазначених в абзаці другому підпункту 3 пункту 30 цього Порядку;
- за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем та протипоказань до керування ним або незалежно від наявності медичних показань для забезпечення автомобілем та за відсутності протипоказань до керування ним чи за наявності медичних протипоказань до керуванням ним - інваліди I групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);
2) з ручним керуванням:
- за наявності медичних показань для забезпечення таким автомобілем і відсутності протипоказань до керування ним:
інваліди війни;
інваліди від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин з числа колишніх малолітніх (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язнів концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання;
особи з числа реабілітованих жертв політичних репресій, які є інвалідами внаслідок репресій згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії;
інваліди з ампутацією обох ніг, які мають протипоказання до протезування на підставі спільного висновку облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) і відповідного підприємства протезної промисловості;
інваліди внаслідок трудового каліцтва;
- за наявності медичних показань для забезпечення таким автомобілем та відсутності протипоказань до керування ним - інваліди I групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);
- за наявності медичних показань для забезпечення таким автомобілем та за відсутності протипоказань до керування ним - інваліди II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);
3) сім'ї з двома і більше інвалідами, які забезпечуються автомобілями згідно з пунктом 9 цього Порядку, за умови, що один з них має право на безоплатне забезпечення автомобілем.
Згідно пункту 30 Порядку, автомобілями із звичайним керуванням на пільгових умовах з оплатою 7 відсотків їх вартості та передачею права користування члену сім'ї інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, забезпечуються:
1) за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем з ручним керуванням та протипоказань до керування ним:
інваліди від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин з числа колишніх малолітніх (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язнів концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання;
особи з числа реабілітованих жертв політичних репресій, які є інвалідами внаслідок репресій згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії;
інваліди з ампутацією обох ніг, які мають протипоказання до протезування на підставі спільного висновку облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) і відповідного підприємства протезної промисловості;
інваліди унаслідок трудового каліцтва;
2) за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем та протипоказань до керування ним або незалежно від наявності медичних показань для забезпечення автомобілем та за відсутності протипоказань до керування ним чи за наявності протипоказань до керування ним - інваліди II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);
3) незалежно від наявності медичних показань і за наявності протипоказань до керування автомобілем:
інваліди війни I групи по зору або без обох рук;
інваліди з куксами обох ніг і рук;
4) сім'ї з двома і більше інвалідами, які забезпечуються автомобілями згідно з пунктом 9 цього Порядку, за умови, що один з них має право на забезпечення автомобілем на пільгових умовах з оплатою 7 відсотків його вартості.
Положеннями пункту 31 Порядку передбачено, що автомобілями на пільгових умовах з оплатою 30 відсотків їх вартості забезпечуються:
1) за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем з ручним керуванням, посвідчення на право керування автомобілем і відсутності протипоказань до керування ним:
інваліди з дитинства;
інваліди від загального захворювання;
особи з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, отриманого під час проходження військової служби; особи з числа поліцейських, які стали інвалідами внаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби в Національній поліції; особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби у зазначених формуваннях;
інваліди від загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях, з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною Японією і відмовилися від забезпечення їх автомобілями як інвалідів війни;
інваліди III групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);
особи, інвалідність яких настала внаслідок нещасних випадків невиробничого характеру;
сім'ї з двома і більше інвалідами, які забезпечуються автомобілями згідно з пунктом 9 цього Порядку, за умови, що вони не мають права на забезпечення автомобілем відповідно до пунктів 29 - 30 цього Порядку;
2) за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем з ручним керуванням та протипоказань до керування ним - особи з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, отриманого під час проходження військової служби, за умови взяття їх на облік до набрання чинності цим Порядком.
За 30 відсотків вартості отримують автомобілі законні представники (за відсутності в них протипоказань до керування автомобілем та наявності посвідчення на право керування автомобілем) недієздатних інвалідів з дитинства, дітей-інвалідів та інваліди з дитинства (з передачею права користування автомобілем члену сім'ї, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда) внаслідок дитячого церебрального паралічу, прогресуючої дистрофії (міотрофії, аміотрофії), з вираженими наслідками перенесених органічних захворювань, травмами головного або спинного мозку (тетрапарез, геміпарез), які не можуть самостійно пересуватися, за наявності у таких інвалідів, дітей-інвалідів медичних показань для забезпечення автомобілем з ручним керуванням.
Таким чином, Порядком передбачено, що інваліди, які відносяться до категорії інвалідів від загального захворювання, забезпечуються автомобілями на пільгових умовах з оплатою 30 відсотків їх вартості згідно п. 31 Порядку, однак, за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем з ручним керуванням, посвідчення на право керування автомобілем і відсутності протипоказань до керування ним.
Аналізуючи викладенні положення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, як особа з інвалідністю І групи від загального захворювання, із визначеними їй медичними показаннями для забезпечення автомобілем і наявністю протипоказань до керування автомобілем, не підпадає під жодну категорію осіб з інвалідністю, які мають право на постановку на облік для забезпеченням автомобілем, вичерпний перелік яких наведений в пунктах 29-31 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями. З огляду на що, підстави для постановлення позивачки на облік на отримання автомобіля у відповідача відсутні.
Таким чином, у діях відповідача щодо відмови ОСОБА_3 взяти її на облік на отримання автомобіля протиправності не вбачається, з огляду на що, заявлені позовні вимоги не знайшли підтвердження у ході розгляду адміністративної справи.
Згідно ст. ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, дослідивши надані докази, на підставі аналізу норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, про необґрунтованість позовних вимог та про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Згідно ст. 94 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович