Провадження № 22-ц/774/2530/17 Справа № 185/393/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Перекопський М. М. Доповідач - Петешенкова М.Ю.
Категорія 32
19 липня 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Петешенкової М.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Макарова М.О.
при секретарі - Попазовій Н.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У січні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що ОСОБА_2 у приміщенні ТОВ «Заман ЛТД» умисно заподіяла їй тілесні ушкодження, у зв'язку із чим, вона звернулася до правоохоронних органів. За фактом вищезазначених подій порушено кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2015 року закрито кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2, у зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Позивач зазначає, що внаслідок нанесення травм, вона перебувала на протязі 15 днів на лікарняному, що призвело до матеріальних збитків, які, з урахуванням середнього заробітку, складають 36 976,38 грн.
Крім того, їй спричинена моральна шкода, яка полягала у фізичному болі та душевних стражданнях, порушенні нормальних життєвих зв'язків, втраті довіри до оточуючих, образи, вона пережила емоційний стрес.
На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування майнової шкоди 36 976,38 грн. та 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2017 року позов задоволено частково (а.с.123-124).
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 25 048, 50 грн. та моральну шкоду у розмірі 2 500 грн. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову (а.с.132-136).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2015 року закрито кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Таким чином, провину ОСОБА_2 не встановлено обвинувальним вироком суду, проте кримінальне провадження закрито з нереабілітуючих підстав.
Як вбачається з листка непрацездатності серії АГЕ №602181 та серії АГД №085934, ОСОБА_3 перебувала на амбулаторному лікуванні, у зв'язку з отриманням травми в період з 02 серпня 2013 року по 16 серпня 2013 року /а.с.4/.
Згідно повідомлення Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 07 листопада 2016 року, ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем, платником єдиного податку, за звітний період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року загальна сума доходу склала 621 203,38 грн.
Тикам чином, втрачений заробіток за період непрацездатності з 02 серпня 2013 року по 16 серпня 2013 року складає: 621 203,38 грн. : 12 міс. = 51766,95грн. - середньомісячний заробіток позивача; 51766,95грн. : 31 день = 1669,90 грн. - середньоденний заробіток; 1669,90 грн. х 15дн. = 25 048,50 грн. - сума втраченого заробітку за 15 днів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає його таким, що відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1195, ч. 1 ст. 1197, ст. 1198 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Суд першої інстанції, вирішуючи спір на підставі доказів наданих сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що діями відповідача ОСОБА_2 спричинена матеріальна шкода, яка полягала в необхідності проходження лікування внаслідок спричинених позивачу тілесних ушкоджень; матеріальні збитки полягають у втраченому заробітку за 15 днів і складають суму в розмірі 25 048,50 грн.
Крім того, судом першої інстанції враховано заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача, яка підлягає відшкодуванню на підставі ст. 23 ЦК України з винної особи.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_3
Доводи апеляційної скарги про безпідставність стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок відсутності її провини, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_2 була звільнена від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрито, саме з нереабілітуючих підстав, про що останній було достовірно відомо під час розгляду кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтоване рішення в частині визначення розміру моральної шкоди, підлягаючої до стягнення, не впливають на правильність висновків суду та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: М.Ю. Петешенкова
Н.М. Деркач
М.О. Макаров