Провадження № 22-ц/774/4379/17 Справа № 199/322/17-ц Головуючий у 1 й інстанції - Якименко Л. Г. Доповідач - Каратаєва Л.О.
Категорія 48
20 липня 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Каратаєвої Л.О.
суддів: - Ткаченко І.Ю., Пищиди М.М.,
за участю секретаря - Назаренко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2017 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задоволено. Вирішено стягувати щомісяця із ОСОБА_4 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, на її користь, у розмірі 1000 грн. щомісяця, до закінчення навчання 30.06.2020 року, починаючи з 12.01.2017 року. Вирішено питання судових витрат (а.с.33).
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення аліментів відмовити (а.с.35-37).
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.
Як вбачається з матеріалами справи, ОСОБА_4 є рідним батьком ОСОБА_5, актовий запис № 78 від 27 січня 1999 року (а.с.5). Її мати - ОСОБА_6, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис №1484 (а.с.7).
Згідно довідки № 1759 від 17 листопада 2016 року, ОСОБА_5 мешкає зі своїм дідом, опікуном ОСОБА_7, 1942 року народження (а.с.11).
ОСОБА_5 навчається на першому курсі факультету інформаційних технологій Національного гірничого університету на денній формі навчання за державним замовленням, що підтверджується довідкою №14/02-2473 від 14.12.2016 року (а.с.10).
Як вбачається з довідки про доходи, ОСОБА_4 працює у КЗ «ДМП№1»ДОР», де займає посаду монтажника санітарно-технічних систем і устаткування. Загальна сума доходів за період з 01.03.2016 по 28.02.2017 за винятком аліментів становить 16005 грн.13 коп.(а.с.26).
ОСОБА_4 має заборгованість по аліментам в розмірі 23322 грн. 56 коп., що підтверджується рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2015 року (а.с.12).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги своїй доньці та врахував, що мати позивачки померла і вона не має стороннього доходу.
З висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково.
Дійсно, за змістом ст. 199, 200 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина, а також сама дитина, яка продовжує навчання. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у частці від заробітку платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, повнолітніми дочкою, сином…
Враховуючи встановлене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що повнолітня донька продовжила навчання, можливості працювати немає, і у зв'язку з цим має потребу в матеріальній допомозі відповідача. Батько позивачки на момент ухвалення рішення спроможний надавати таку матеріальну допомогу. Судом першої інстанції при визначені розміру аліментів правильно було враховано матеріальне становище сторін та вимоги ст. 181-182, 191 СК України.
Доводи відповідача про те, що суд першої інстанції не з'ясував його спроможність надавати матеріальну допомогу, суперечать вищенаведеним доводам та матеріалам справи. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що він має хронічну хворобу - псоріаз, яка на сьогоднішній день особливо прогресує та значно ускладнилася, що підтверджується довідкою КЗ «Обласний шкірно-венерологічний диспансер» від 19.04.2017,- не можуть братися до уваги, оскільки суд апеляційної інстанції за ст. 303 ЦПК України перевіряє правильність рішення на момент його ухвалення. Усі вказані в апеляційній скарзі обставини виникли після ухвалення рішення та за певних умов можуть бути підставою для подачі позову, у за правилами ст.192 СК України (про зміну розміру аліментів).
Разом з тим, за роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі» (п.8,13) ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст.215 ЦПК…; резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені в ст. 215-217 ЦПК України.
Вбачається, що суд першої інстанції в резолютивній частині рішення ухвалив рішення про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки з 12.01.2017 року до закінчення навчання. А за ст.199 СК України обов'язок батьків утримувати повнолітню доньку триває виключно до досягнення 23 років, про що в резолютивній частині рішення не зазначено.
Враховуючи наведене, викладена судом резолютивна частина оскарженого рішення не є чіткою, гранично повною, та такою, що відповідає змісту ст.199 СК України. А тому, резолютивну частину рішення суду після слів до «закінчення навчання» слід доповнити словами «але не довше, ніж до досягнення донькою 23-річного віку».
За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, резолютивну частину рішення суду - змінити, доповнивши вищевказаними словами, а у решті рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303,307,309,313-314,316-317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2017 року змінити.
Резолютивну частину рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2017 року після слів до «закінчення навчання» доповнити словами «але не довше, ніж до досягнення донькою 23-річного віку».
У решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: