Провадження № 22-ц/774/3867/17 Справа № 203/2465/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Казак С.Ю. Доповідач - Макаров М.О.
Категорія 59
19 липня 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Макарова М.О.,
суддів Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря Керімовій-Бандюковій Л.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЕКОПРОН-ЮГ» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЕКОПРОН-ЮГ»про стягнення вартості частки у майні,-
У травні 2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звернулись із позовом до ОСОБА_3, ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» про стягнення вартості частки у майні, посилаючись на те, що у січні 1993 року було створено ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ», засновниками якого були ОСОБА_3 (директор товариства) та ОСОБА_5 (виконував функції заступника директора) з 50% голосів кожний. В подальшому до складу учасників товариства увійшли ОСОБА_6 (донька ОСОБА_3) та ОСОБА_4 (донька ОСОБА_5 та позивача). Згідно статуту товариства в редакції від 09 березня 2004 року частки в статутному капіталі між учасниками цього товариства було розподілено наступним чином: ОСОБА_3 - 40% (грошовий внесок до статутного капіталу - 0,2 грн.), ОСОБА_6 - 10% (грошовий внесок до статутного капіталу - 0,05 грн.), ОСОБА_5 - 40% (грошовий внесок до статутного капіталу - 0,2 грн.), ОСОБА_4 - 10% (грошовий внесок до статутного капіталу - 0,05 грн.), що не змінилось і в новій редакції статуту від 13 серпня 2008 року, і на момент реєстрації товариства його статутний капітал було внесено учасниками товариства в повному обсязі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, а 12 серпня 2013 року позивачу, як його дружині, приватним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якого до спадщини померлого увійшло право на частку в статутному капіталі ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» в розмірі 40%. Про дані обставини позивач повідомила відповідачів заявою від 15 жовтня 2013 року у відповідь на лист відповідачів про проведення 17 жовтня 2013 року позачергових загальних зборів учасників товариства, на яких мало б вирішуватись питання про виключення зі складу товариства позивача та ОСОБА_4 Згодом позивачу стало відомо, що 16 січня 2014 року відбулись загальні збори учасників ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ», за наслідками яких вирішено виключити зі складу учасників товариства померлого ОСОБА_5, відмовлено спадкоємцям останнього в прийомі в товариство, натомість вирішено виплатити таким спадкоємцям частку померлого у статутному капіталі в грошовій формі - в розмірі 0,2 гривень. Виплата такої частки мала відбутись протягом 12 місяців з дня прийняття рішення про таку виплату, чого так і не відбулось. Разом з тим, станом на дату смерті ОСОБА_5 відповідач ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» набуло у приватну власність два об'єкти нерухомості: нежитлове приміщення АДРЕСА_1 а також двоповерхову адміністративну будівлю з офісними приміщеннями за адресою АДРЕСА_2. Вартість останнього з двох об'єктів нерухомого майна станом на день смерті ОСОБА_5 склала 3430444 грн., у зв'язку з чим позивач просила суд стягнути на її користь із цього товариства 40% від вказаної суми.
Також, позивач зазначила, що відповідач ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» мав виконати своє грошове зобов'язання зі сплати позивачу вартості частки свого померлого учасника ще 03 січня 2014 року, однак цього не зробив, а тому позивач просила додатково стягнути із вказаного відповідача на її користь інфляційні втрати та 3% річних за період з 03 січня 2014 року по 26 квітня 2016 року в розмірі 1120260,86 грн. та 95300,58 грн., а також вартість сплачених нею послуг з підготовки оцінки нерухомого майна цього відповідача в розмірі 5000 грн. та судовий збір.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2017 року позов задоволено у повному обсязі та ухвалено: стягнути з ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» на користь ОСОБА_2 вартість частки у майні ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ», що належала ОСОБА_5 в розмірі 1372178 грн., інфляційні втрати в сумі 1120260 грн. 86 коп., три відсотки річних в сумі 95300 грн. 58 коп., а всього стягнути 2587739 грн. 44 коп.
Цим же рішенням стягнуто з ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 6890 грн. та витрати за проведення судової експертизи в сумі 20816 грн., а всього 27706 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» звернулися до суду із апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, в якій просили скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зазначене рішення ухвалено з додержанням вказаних вимог закону.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 22 січня 1993 року створено ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» засновниками та єдиними учасниками якого стали відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_5, кожний з 50% голосів та з відповідним цьому розміром часток у статутному капіталі товариства, що підтверджується копіями установчих документів вказаного товариства. Директором ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» з 1993 року по теперішній час є відповідач ОСОБА_3 (Т.1 а.с.9-22, 252)
В подальшому, 09 березня 2004 року, а потім 13 серпня 2008 року здійснено реєстрацію нових редакцій статуту ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» та відповідно до п.7.1 останньої редакції статуту статутний капітал товариства створено в розмірі 1 гривні, а згідно п.7.3 новими учасниками товариства стали ОСОБА_4 та ОСОБА_6, у зв'язку із чим перерозподілено розміри часток учасників у статутному капіталі товариства наступним чином: ОСОБА_3 - 40% від розміру статутного капіталу (0,2 гривні), ОСОБА_6 - 10% (0,05 гривні), ОСОБА_5 - 40% (0,2 гривні), ОСОБА_4 - 10% (0,05 гривні). На момент державної реєстрації товариства статутний капітал його учасниками внесено в повному розмірі, про що вказано в п.7.4 статуту, що також постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 січня 2017 року у справі №904/4087/16 (Т.1 а.с.23-55, 203-220, Т.2 а.с.232-244).
Також встановлено, що ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» 23 червня 2003 року набуло право власності на нежитлове приміщення №11 загальною площею 64,1 м2 в будинку №15 по вул. Барикадна в м. Дніпропетровськ, а 28 квітня 2009 року набуло право власності на адміністративну будівлю з офісними приміщеннями загальною площею 585,4 м2 за адресою АДРЕСА_2 що підтверджується копіями відповідних договорів купівлі-продажу, свідоцтв про право власності, акту прийому-передачі нежилої будівлі (приміщення), розпорядження Дніпропетровського міського голови, рішення Дніпропетровської міської ради, інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, технічної документації на нерухомість (Т.1 а.с.68-83, 115-133, 232-233).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер один із засновників (учасників) ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» - ОСОБА_5, а 12 серпня 2013 року позивач ОСОБА_2, як спадкоємець померлого, отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого до спадщини, на яку видано це свідоцтво, входить і право на частку учасника в статурному капіталі ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» (в розмірі 40% статутного капіталу товариства), яке належало спадкодавцю за життя (Т.1 а.с.56, 57, 134, 135, 221, 222).
За змістом п.п.6.1, 6.4, 6.5 статуту ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» в редакції від 13 серпня 2008 року вихід учасника-фізичної особи товариства може бути зумовлений смертю такого учасника. У разі смерті учасника-фізичної особи його частка переходить до спадкоємців лише за згодою інших учасників товариства. Якщо інші учасники відмовляються прийняти до товариства спадкоємця, йому виплачується частка в тому ж порядку, що й при виході учасника з товариства. При виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці в статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач своїми листами від 15 та 29 жовтня 2013 року у відповідь на лист відповідачів про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» повідомляла відповідачів про смерть ОСОБА_5 та про успадкування нею належного останньому права на частку у статутному капіталі зазначеного товариства. (Т.1 а.с.58-60, 62-63, 223-227), а 16 січня 2014 року за відсутності позивача відбулись загальні збори учасників ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ», на яких окрім іншого було вирішено: виключити ОСОБА_5 зі складу учасників товариства у зв'язку із його смертю, відмовлено спадкоємцям ОСОБА_5 в прийомі в товариство, а також прийнято рішення про виплату в грошовій формі спадкоємцям ОСОБА_5 в установленому порядку частки в майні товариства, що належала спадкодавцю, в розмірі 0,2 гривні впродовж 12 місяців з дня виходу учасника. Викладене підтверджується копією протоколу №6 загальних зборів учасників ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» (Т.1 а.с.64-67, 228-231).
Проте позивачу, як спадкоємцю ОСОБА_5, ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» не здійснило виплату в грошовому еквіваленті розміру частки померлого спадкодавця у статутному капіталі зазначеного товариства.
Відповідно до вимог ст.ст.1216, 1217, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. При наявності заповіту спадкування здійснюється в першу чергу за ним, а за змістом норм ст.ст.1223, 1234-1236, 1247, 1248 ЦК України заповіт - особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, який складається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. У заповіті заповідач (спадкодавець) визначає коло своїх спадкоємців та обсяг спадщини, що підлягає спадкуванню за заповітом.
Крім того, згідно ст.ст.1268, 1296 ЦК України спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно положень ст.ст.100, 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, право на участь у товариствах, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.
З положень ст.ст.1, 13, 50 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст.113, 140, 144 ЦК України слідує, що товариством з обмеженою відповідальністю, яке є різновидом господарського товариства та юридичною особою, є засноване однією або кількома особами (учасниками) товариство, статутний капітал якого поділений на частки між всіма учасниками цього товариства в розмірах, які визначаються статутом пропорційно до вартості вкладу кожного учасника товариства у статутний капітал.
Зі змісту наведених вище норм закону в контексті положень ст.167 ГК України, ст.ст.100, 147 ЦК України, ст.53 Закону України «Про господарські товариства» можна зробити висновок, що право участі особи у товаристві з обмеженою відповідальністю, тобто право бути учасником цього товариства із відповідними цьому статусу правами, тісно прив'язане до частки особи у статутному капіталі такого товариства і не може існувати без неї. Оскільки ж частка у статутному капіталі може бути відчужена, то право на таку частку і супутнє до неї право на участь особи у товаристві також підлягає спадкуванню, однак з певними особливостями, визначеними законом.
Так, нормою ст.55 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що у зв'язку із смертю громадянина-учасника товариства його спадкоємці мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові товариства у прийнятті до нього спадкоємця йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті учасника.
Відповідно до ст.147 ЦК України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи-учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень ст.148 ЦК України.
Згідно ст.148 ЦК України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом, а статтею ст.54 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.
А відповідно до положень ст.ст.1, 12 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст.113, 115 ЦК України товариство з обмеженою відповідальністю є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до проведеної за замовленням позивача оцінки вищевказаного нерухомого майна ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ», розташованого за адресою АДРЕСА_2 ринкова вартість такої нерухомості станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 становить 3430444 гривень без ПДВ, а 40% від такої вартості складає 1372178 гривень без ПДВ, що підтверджується копією договору на надання послуг з проведення оцінки майна, висновками про вартість майна, звітом №1404.1/16 про оцінку вартості майна з додатками (Т.1 а.с.84-172).
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до вимог ЦК України. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Нормами ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, підтвердженно всі заявлені позивачем, в обґрунтування свого позову факти, зокрема, участь ОСОБА_5 з січня 1993 року по день смерті в ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» та належність йому на день смерті частки у статутному капіталі вказаного товариства в розмірі 40%, що зумовило входження права на таку частку в спадкову масу ОСОБА_5, успадкування на підставі заповіту позивачем в повному обсязі права на частку у статутному капіталі ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ», що належала померлому, відмова інших учасників ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» в прийомі позивача до товариства як учасника із часткою померлого ОСОБА_5, що, в свою чергу, зумовило виникнення у позивача права на отримання вартості частини майна цього товариства, пропорційної розміру успадкованої частки у статутному капіталі товариства, а також обов'язку у відповідача ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» виплатити позивачу цю вартість частини майна.
Оскільки такої виплати відповідачем не було здійснено позивачу протягом встановлених законом 12 місяців, в останньої виникло право на застосування до ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» передбаченої ст.625 ЦК України особливої міри відповідальності за фактичне невиконання грошового зобов'язання у вигляді нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Доводи апеляційнної скарги ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» про незаконність рішення суду, з тих підстав, що померлим не було внесено грошових коштів у статутний капітал товариства та позивачі цих доказів не надали, а також судом безпідставно не прийнято до уваги експертний висновок №5234/5235/5236/5237-16 від 27 січня 2016 року, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки за змістом норм ст.ст.1, 12, 54 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст.113, 115, 148 ЦК України, а також п.п.6.1, 6.4, 6.5 статуту ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» в редакції від 13 серпня 2008 року (остання чинна редакція на час смерті ОСОБА_5.) вартість такої частки має визначатись не вартістю вкладу учасника у статутний капітал, а вартістю частини всього майна товариства, пропорційної розміру успадкованої частки у статутному капіталі цього товариства, станом на дату смерті спадкодавця-учасника товариства. Для належного визначення розміру зазначеної грошової суми, що підлягає стягненню з відповідачів, судом ухвалою від 07 вересня 2016 року призначалась у справі комплексна судова економічна, товарознавча, будівельна та бухгалтерська експертиза, на вирішення якої судом ставились, зокрема, питання про дійсну вартість на день смерті ОСОБА_5 активів ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» з урахуванням нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_2, та питання про дійсну вартість частки померлого ОСОБА_5 на день його смерті з урахуванням вказаного нерухомого майна. Однак, всупереч накладеної за ухвалою суду від 31 травня 2016 року в порядку забезпечення позову і доведеної державним виконавцем 03 червня 2016 року до відома відповідачів заборони ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» відчужувати нерухоме майно, розташоване за адресою АДРЕСА_2, директором вказаного товариства 11 серпня 2016 року здійснено продаж такого нерухомого майна третій особі, що в кінцевому рахунку та з урахуванням надісланих від ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» на адресу експертної установи листів про відсутність на дату проведення експертизи у вказаного товариства у власності будь-яких активів (транспортних засобів, нерухомого майно тощо) зумовило неможливість надання експертами відповідей на поставлені перед ними судом питання. За таких обставин, враховуючи наявність вини саме відповідачів у неможливості належного проведення призначеної судом комплексної експертизи, суд першої інстанції, з урахуванням положення ст.146 ЦПК України, обгрунтовано визначив розмір вартості частки ОСОБА_5 у статутному капіталі ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» для подальшого стягнення на користь позивача, виходячи із відомої суду вартості нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_2, визначеної за наслідком проведеної на замовлення позивача оцінки такого нерухомого майна станом на день смерті ОСОБА_5, в розмірі 3430444 грн. (без ПДВ), а частка померлого складає 1372178 грн. (Т.1 а.с.84-112, 248-249, Т.2 а.с.3-4,104-105, 183-202, 217-228).
Крім того, доводи відповідача про те, що померлим ОСОБА_5 за життя так і не було внесено вклад у статутний капітал ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ», що усуває виникнення у позивача права на отримання вартості частки у майні товариства, спростовується положеннями п.7.4 статуту ТОВ ВКФ «ЕКОПРОН-ЮГ» в редакції від 13 серпня 2008 року, а також висновками Дніпропетровського апеляційного господарського суду, викладеними у постанові від 10 січня 2017 року у справі №904/4087/16, з якого вбачається, що померлий ОСОБА_5 за життя було повністю внесено свою частку до статутного капіталу товариства та йому належало 40% частки товариства, а відповідно до ст.61 ч.3 ЦПК України ці обставини доказуванню не підлягають.
Інші доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального та процесуального права фактично зводяться до одностороннього тлумачення регулюючого спірні правовідносини законодавства лише на свою користь та до переоцінки тих доказів, яким суд дав належну оцінку у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні у судовому засіданні, відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи, районним судом були виконані всі вимоги процесуального закону, спір вирішено у відповідності з нормами матеріального та процесуального права. Рішення є обґрунтованим, з повним відображенням обставин, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є правильними, а тому оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЕКОПРОН-ЮГ» - відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2017 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий М.О.Макаров
Судді Н.М.Деркач
М.Ю.Петешенкова