Провадження № 22-ц/774/4874/17 Справа № 175/506/17 Головуючий у 1 й інстанції - Воздвиженський О. Л. Доповідач - Пищида М.М.
Категорія
20 липня 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Пищиди М.М.
суддів: Ткаченко І.Ю., Каратаєвої Л.О.,
за участі секретаря: Григор»євої В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2017 року про відмову у забезпеченні позову по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2017 року у задоволенні заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості -вімовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», ставить питання про скасування зазначеної вище ухвали, як такої, що постановлена з порушенням норм процесуального права та задовольнити заяву про забезпечення позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ч. 3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, оскільки заявник не надав відповідних доказів та не наводить у чому полягає реальне побоювання, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, може у майбутньому утруднити чи унеможливить виконання рішення суду, також позивачем не надано відомостей щодо вартості рухомого та нерухомого майна, на яке просить накласти арешт, що позбавляє можливості вирішити питання про відповідність та співмірність виду забезпечення позову заявленим вимогам.
За таких обставин, Дніпровський районний суд м. Дніпропетровська обґрунтовано постановив ухвалу про відмову у забезпеченні позову .
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 312, 314 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"- відхилити.
Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.
Судді: