печерський районний суд міста києва
Справа № 757/40322/17-к
13 липня 2017 року
Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва клопотання заступника Генерального прокурора України ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12014000000000164, про арешт майна.
13 липня 2017 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання заступника Генерального прокурора України ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12014000000000164, в якому він просив накласти арешт на майно.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.
В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України перебуває кримінальне провадження №12014000000000164 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що службові особи ПАТ НАК «Нафтогаз України» та ДАТ «Чорноморнафтогаз», у 2010-2012 роках, у складі злочинної організації ОСОБА_5 , шляхом забезпечення отримання ДАТ «Чорноморнафтогаз» від ПАТ НАК Нафтогаз України» двох безпроцентних позик та участі у тендерних торгах фіктивних іноземних компаній «FALCONA SYSTEMS LIMITED», «HIGHWAY INVESTMENT PROCESSING LLP» та «RIGAS KUGU BUVETAVA», здіснили закупівлю двох морських бурових установок на загальну суму 800 млн. доларів США, при реальній їх загальній вартості 389 млн. 300 тис. доларів США, чим заподіяли ПАТ НАК Нафтогаз України» збитки у сумі більше 400 млн. доларів США.
Заволодіння грошовими коштами стало можливим завдяки прийняттю правлінням ПАТ НАК «Нафтогаз України» у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 рішення №265 від 10.12.2010, яким надано дозвіл ДАТ «Чорноморнафтогаз» розпочати процедуру конкурсних закупівель СПБУ по завищеним цінам - орієнтовною вартістю 3 000 000 000 грн. (376 624 191,8 дол. США), достовірно знаючи, що реальна вартість вказаного об'єкту є значно меншою. Рішення правлінням прийнято за результатами вивчення його членами документації з приводу проведення майбутньої закупівлі.
У подальшому, з метою збільшення суми грошових коштів компанії, які прагнули привласнити члени злочинної організації, члени правління ПАТ НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 прийняли рішення, оформлене протоколом №31 від 21.02.2011, про необхідність внесення зміни до рішення від 10.12.2010 №265 в частині збільшення очікуваної вартості закупівлі СПБУ на 240 000 000 грн. (з 3 000 000 000 грн. до 3 240 000 000 грн.).
Після чого, члени правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_22 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 прийняли рішення, оформлене протоколом №43 від 15.03.2011, згідно якого, з урахуванням завідомо недостовірної інформації, наданої заступником голови правління ДАТ «Чорноморнафтогаз» ОСОБА_23 щодо результатів формально проведених тендерних закупівель, сума позики, необхідної ДАТ «Чорноморнафтогаз» для проведення закупівлі самопідіймальної бурової установки, становила 3 203 000 000 грн. (400 344 000 дол. США).
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.07.2017 слідчими Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, що входять до групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні, 11.07.2017 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_24 та вилучено, окрім іншого, гроші в сумі 223200 доларів США та 1290 євро.
Заслухавши пояснення прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України розслідується кримінальне провадження №12014000000000164 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Слідчий суддя вивчивши матеріали провадження за клопотанням вважає, що є достатні підстави вважати, що майно, на арешті якого наполягає орган досудового розслідування, відповідає вимогам визначених ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки речі та предмети можуть бути використані з метою встановлення істини та проведення всебічного, повного розслідування кримінального провадження, а також можуть слугувати доказами у встановленні певних обставин під час здійснення досудового розслідування, а відтак потреби органу досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Крім того, слід зазначити, що вилучене під час обшуку майно співвідноситься із обставинами кримінального провадження, а тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту вилучених під час слідчих дій речей та грошових коштів.
Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновків, що з метою забезпечення відшкодування підозрюваним шкоди, заподіяної вчиненням суспільно-небезпечного діяння, з метою збереження речових доказів та відомостей, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також з метою забезпечення можливої конфіскації майна особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого правопорушення та недопущення його знищення або відчуження, вбачається можливим накладення арешту на майно вказане підозрюваного. В частині накладення арешту на трудові книжни фізичних осіб клопотання не підлягає задоволенню оскільнки слідчим не зазначено яким чином вони відносяться до кримінального провадження. Стосовно грошових котів, вилученого під час обшук, жодних документів щодо їх походження слідчому не надано.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання заступника Генерального прокурора України ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучене 11 липня 2017 року під час проведення обшуку у кримінальному провадженні №12014000000000164 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: гроші в сумі 223200 доларів США та 1290 євро, вилучені за місцем проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_24 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя