13.07.2017 Справа № 904/6656/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області
до Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 224 200 грн. 00 коп.
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 16.03.2015р. № 535-4016;
від відповідача: ОСОБА_2 - представник, дов. від 24.06.2017р. № 5/1.
Позивач просить стягнути з відповідача 224 200 грн. 00 коп., що складає 186 200 грн. 00 коп. - пені та 38 000 грн. 00 коп. - штрафу, нарахованих відповідно до умов договору від 27.07.2016р. №1603440 розробки науково-технічної продукції.
Відповідач у запереченні (вх.№39946/17 від 13.07.2017р.) на позовну заяву просить в позовних вимогах про стягнення штрафних санкцій відмовити, посилаючись на те, що: - 27.12.2017р. листом №1422/22 відповідач сповістив позивача про розірвання договору від 07.07.2016р. №1603440; - позивач на цю пропозицію не відповів; - договір від 07.07.2016р. №1603440 розірваний з 27.12.2016р.; - право позивача на стягнення штрафних санкцій не виникає; - позивач не надав до матеріалів суду документів, що підтверджують матеріальні збитки; - розмір штрафних санкцій у сумі 224 200 грн. 00 коп. є значним; - сума договору складає 380 000 грн. 00 коп.; - відповідач знаходиться в скрутному фінансовому становищі; - збитки складають 4206 тис. грн., що підтверджуються звітом про фінансові результати форма №2; - заборгованість з заробітної плати складає 4729 тис. грн., що підтверджується баланс (звіт про фінансовий результати форма №2); - на розрахункові рахунки та майно підприємства накладено арешт; - стягнення штрафних санкцій не можуть бути стягнені у повному обсязі.
Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
27.07.2016р. між відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет", як виконавцем, та позивачем - Публічним акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів", як замовником, було укладено договір №1603440 розробки науково-технічної продукції (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується власними силами, без залучення субпідрядних організацій виконати роботи з обстеження технічного стану та паспортизації будівельних конструкцій, інженерних мереж і обладнання аспіраційної установки газо очистки прокалочних печей ділянки електродної маси (ДЕМ, інв. 1023), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи.
У пункті 11.1 Договору сторони погодили, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплений їх печатками; термін дії договору закінчується 31.12.2016р., але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами.
Відповідно до пункту 1.2 Договору термін здачі документації замовнику - липень-грудень 2016р.; роботи виконуються за допомогою інструменту, приладів, машин і механізмів виконавця.
Пунктом 2.1 Договору узгоджено, що вартість науково-технічної продукції за цим договором визначається кошторисом (додаток №1) і становить 380 000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 63 333 грн. 33 коп.; договірна ціна є остаточною і перегляд стосовно підвищення не підлягає протягом усього терміну дії договору.
Згідно пункту 3.2 Договору після закінчення робіт виконавець передає замовнику акти здачі-приймання виконаних робіт з додатком до нього комплекту науково-технічної продукції (документації) у т.ч.: звіт про виконане обстеження у кількості 3-х примірників, паспорти на будівлі (споруди) в кількості 2-х примірників, передбачених завданням та умовами договору.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, строк здачі виконаних робіт є таким, що настав.
Як вбачається позивач звертався до відповідача з претензією від 01.24.2017р. №10-4016, відповідно до якої повідомляв що, станом на 24.01.2017р. науково-технічна продукція замовнику не здана, зобов'язання (роботи) не виконані та вимагав сплати в добровільному порядку 64 600 грн. 00 коп. неустойки (пені та штрафу) за недотримання строків виконання за Договором від 27.07.2016р. №1603440. Про отримання 25.01.2017р. відповідачем зазначеної претензії свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 21-22, 23).
На момент розгляду справи доказів на підтвердження виконаних робіт позивачу відповідачем не надано, що не спростовано сторонами.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором; при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у разі порушення термінів надання науково-технічної продукції згідно з цим договором більше 10 календарних днів виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% від вартості послуг за кожен день прострочення; у разі продовження такого прострочення більше 10 календарних днів виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від суми невиконаних зобов'язань.
Таким чином, після перерахунку пеня становить 186 200 грн. 00 коп.(з 11.01.2017р. по 18.04.2017р.), а штраф - 38 000 грн. 00 коп.(380 000 грн. 00 коп. х 10%).
Враховуючи важкий фінансовий стан відповідача суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій на 50%.
Щодо твердження відповідача, що Договір вважається розірваний з 27.12.2016р. є необґрунтованою оскільки розірвання Договору шляхом спрямування позивачу повідомлення про розірвання в односторонньому порядку не передбачено умовами Договору.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет" (50086, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Телевізійна, 3; ідентифікаційний код 04689352) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Електрометалургів, 310; ідентифікаційний код 00186520) 93 100 (дев'яносто три тисячі сто) грн. 00 коп. - пені, 19 000 (дев'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. - штрафу та 3 363 (три тисячі триста шістдесят три) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
18.07.2017р.