11.07.2017 Справа № 904/5061/17
За позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-2013", м. Дніпро
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Цесія", м. Дніпро
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району, м. Дніпро
про витребування нежитлового приміщення №124 по вул. Данила Галицького, 25 у м. Дніпро
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від прокурора: Третельницька О.П. - прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області, посв. від 20.10.2014р. №029843;
ОСОБА_1 - прокурор відділу Прокуратури Дніпропетровської області від 17.08.12р. №000865 (був присутній у судових засіданнях 24.05.2017р., 06.06.2017р.);
від позивача: ОСОБА_2 - представник, дов. від 28.12.2016р. №7/10-2571;
від відповідача: ОСОБА_3 - представник, дов. від 04.07.2017р. №б/н;
ОСОБА_4 - представник, дов. від 07.11.2016р. №б/н (був присутній у судовому засіданні 10.07.2017р.);
від третьої особи-1: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;
від третьої особи-2: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Заступник прокурора Дніпропетровської області просить витребувати від відповідача на користь територіальної громади м. Дніпро в особі позивача нежитлове приміщення №124, розташоване за адресою: вул. Данила Галицького, 25 у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 79478912101).
Відповідач у відзиві (вх.№38734/17 від 11.07.2017р.) просить відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі, посилаючись на те, що: - витребуване нерухоме майно є приватною власністю відповідача, яке було набуте та зареєстроване у встановленому законом порядку; - 23.07.2013р. між ПП «Цесія» та ТОВ «Караван-2013» було укладено договір купівлі-продажу; згідно п. 1.2 договору зазначено, що загальна площа майна становила-41,6 кв.м; - з боку відповідача було проведено покращення умов на об'єкті нерухомого майна за рахунок реконструкції об'єкту нерухомого майна, про що складено та підписано декларацію про готовність об'єкту до експлуатації; - до даних, які містяться в зазначеній декларації загальна площа спірного майна була збільшена на 18,2 кв.м; - з інформаційної довідки від 10.07.2017р. №91621722 вбачається, що підставою виникнення права власності на спірний об'єкт нерухомого майна є свідоцтво про право власності, серії 42169560, виданий 12.08.2015р.; - загальна площа 59,8 кв.м; - право власності на об'єкт нерухомого майна виникло не на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, а на підставі рішення органу державної реєстрації; - спірний об'єкт нерухомого майна був змінений, та у відповідності до положень статті 184 Цивільного кодексу України визначений індивідуальними родовими ознаками, а тому вказаний об'єкт не може бути витребуваний у відповідача; - незаконність набуття права власності відповідача на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу судом не встановлено, а договір не визнано недійсним у судовому порядку; - відповідач не знав та не міг знати про те, що в майбутньому будуть порушуватись права інших осіб, так відповідач є добросовісним набувачем.
Треті особи-1,-2 витребуваних господарським судом документів не надали, їх представники у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідач у клопотанні (вх.№38605/17 від 10.07.2017р.) просить позовну заяву залишити без розгляду, у зв'язку із тим, що позов подано неповноважною особою.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду заперечував, та зазначив, що право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду з зазначених відповідачем підстав, оскільки право прокурора на подання позову до господарського суду передбачено чинним законодавством у разі порушення інтересів держави.
Також відповідач у клопотанні (вх.№38605/17 від 10.07.2017р.) про витребування доказів просить витребувати від позивача проміжний ліквідаційний баланс станом на 01.02.2012р. разом з детальним розшифруванням кожної строки балансу, який був затверджений рішенням від 28.03.2012р. №41/22 Дніпропетровської міської ради прийнятої на VI сесії, посилаючись на те, що: - відповідач на час придбання майна не було жодних підстав сумніватись у правомірності набуття прав власності, в т.ч. з огляду на публічно доступні відомості (Державних реєстрів речових прав та прав власності на нерухоме майно, відомостей податкового обліку, та ін.) про попередніх власників; - не було підстав сумніватись й в правомірності набуття таких прав третіми особами-1,-2, а також просить відкласти розгляд справи на іншу зручну дату.
Суд також не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання відповідача, витребування у позивача проміжного ліквідаційного балансу та відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до матеріалів справи майно вибуло від власника поза волею територіальної громади м. Дніпра, а розгляд справи неодноразово відкладався через неявку відповідача у судове засідання, до того ж продовжений строк розгляду справи закінчується 11.07.2017р.
Крім того, відповідач у клопотанні (вх.№38607/17 від 10.07.2017р.) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору про вступ у справу на стороні відповідача просить залучити до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача орендаря - ОСОБА_5 та зазначає, що: - між відповідачем та орендарем було укладено договір оренди нежитлового приміщення №124 площею, яке розташоване за адресою по вул. Будьонного (ОСОБА_6), 25 у м. Дніпро; - у орендаря є юридичний інтерес до даної справи, винесення рішення господарського суду зі спору вплине на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін, зокрема прав та обов'язків цієї особи щодо однієї із сторін, зокрема прав та обов'язків орендодавця за через предмет договору.
Суд не вбачає підстав для залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача оскільки:
- згідно статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії; якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього;
- відповідачем не було надано господарському суду оригіналу або засвідченої належним чином копії договору від 02.10.2015р. №1/2012-10/3 оренди приміщення.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками прокурора та сторін заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокурора та сторін, господарський суд, -
Під час здійснення представницьких повноважень, Прокуратурою Дніпропетровської області встановлено факт безпідставного вибуття з комунальної власності територіальної громади м. Дніпра об'єктів нерухомого майна шляхом їх відчуження на користь приватних підприємств, в тому числі нежитлового приміщення №124, розташованого за адресою: вул. Данила Галицького, 25 у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 79478912101) (надалі - Спірне майно).
Спірне майно перебувало на балансі третьої особи-2 - Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району Дніпропетровської міської ради (надалі - КВЖРЕП Ленінського району), яке було зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 13.09.1991р.
Рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991р. №46 “Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів”, яке доповнено рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.09.2001р. №26/23 затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпро.
Факт належності об'єктів, зазначених у переліках (розділи І - XIII) до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991р. №46 територіальній громаді м. Дніпропетровська встановлено рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2013р. у справі №200/5829/13-ц за заявою Дніпропетровської міської ради, заінтересована особа - Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення.
На підставі рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991р. №46 та рішення Дніпропетровської міської ради від 26.09.2001р. №26/23 відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 16.06.2013р. проведено державну реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради на нежитлове приміщення №124, розташоване за адресою: вул. Данила Галицького, 25 у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 79478912101).
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (стаття 144 Конституції України).
Відповідно до пункту 31 частини 1 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до виключної компетенції пленарного засідання міської ради відноситься прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
На виконання Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста, рішенням Дніпропетровської міської ради від 02.03.2011р. №16/9, об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема, КВЖРЕП Ленінського району передано на баланс КП “Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю”.
Вказане обґрунтовувалось реорганізацією комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, необхідністю забезпечення ефективності управління комунальним майном та пов'язувалось з визначенням єдиного підприємства наділеного повноваженнями з управління комунальним майном та корпоративними правами територіальної громади міста в особі КП “Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю”.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2012р. порушено провадження у справі №38/5005/5752/2012 про банкрутство КВЖРЕП Ленінського району (третя особа - 2 у справі).
Як вбачається на час порушення провадження у справі про банкрутство рішення сесії Дніпропетровської міської ради від 02.03.2011р. №16/9 КВЖРЕП Ленінського району в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно обліковувалося на балансі підприємства за відсутності правових підстав.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2012р. у справі №38/5005/5752/2012 КВЖРЕП Ленінського району визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
На підставі вказаної постанови ліквідатором КВЖРЕП Ленінського району призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7, яким, всупереч нормам чинного законодавства та рішенням Дніпропетровської міської ради з питань управління об'єктами комунальної власності, нежитлове приміщення №124, розташоване за адресою: вул. Данила Галицького, 25 у м. Дніпро, з метою продажу було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення Товарною біржею “Регіональна універсальна біржа” торгів з продажу нежитлового приміщення №124, що розташоване за адресою: вул. Данила Галицького, 25 у м. Дніпро, загальною площею 41,6 кв.м., оформлених протоколом від 27.12.2012р. №23, та переможцем яких визначено Приватним підприємством «Цесія».
10.07.2013р. на підставі вказаного протоколу проведення біржових торгів з купівлі-продажу Спірного майна між КВЖРЕП Ленінського району, як продавцем, та Приватним підприємством «Цесія», як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за №1106 (а.с. 36-39).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №38/5005/5752/2012 про банкрутство КВЖРЕП Ленінського району скаргу прокуратури області на дії ліквідатора задоволено частково та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута ряду об'єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу його з відкритих біржових торгів та визнано недійсними договори купівлі-продажу укладені на їх підставі.
Зокрема, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №38/5005/5752/2012 визнано неправомірними дії ліквідатора Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району Дніпропетровської міської ради арбітражного керуючого ОСОБА_7 щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення № 124 по вул. Данила Галицького, 25 у м. Дніпро, загальною площею 41,6 кв.м.; • визнано недійсними результати біржових торгів, проведених 27.12.2012р. Товарною біржею “Регіональна універсальна біржа” з продажу нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення №124 по вул. Данила Галицького, 25 у м. Дніпро, загальною площею 41,6 кв.м., оформлених протоколом від 27.12.2012р.; • визнано недійсним договір купівлі-продажу від 10.07.2013р. №1106, зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, укладений між КВЖРЕП Ленінського району та Приватним підприємством «Цесія» з відчуження нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення №124 по вул. Данила Галицького, 25 у м. Дніпро, загальною площею 41,6 кв.м.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2016р. та постановою Вищого господарського суду від 14.03.2017р. у справі №38/5005/5752/2012 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №38/5005/5752/2012 залишено без змін.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що господарським судом не було залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство «Цесія», оскільки рішення з господарського спору у даній справ не може вплинути на права та обов'язки Приватного підприємства „Цесія” щодо однієї із сторін через те, що договір купівлі-продажу від 10.07.2013р. №1106, зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, укладений між КВЖРЕП Ленінського району та Приватним підприємством «Цесія» з відчуження нежитлового приміщення №124 по вул. Данила Галицького, 25 у м. Дніпро, загальною площею 41,6 кв.м визнано недійсним.
Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Спірне майно було відчужено Приватним підприємством «Цесія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Караван-2013” за договором купівлі-продажу від 23.07.2016р. нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстровано в реєстрі за №3078 (а.с. 40-43).
Відповідно до положень статей 321, 319, 658 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном; право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване у нього (частина 1 статті 330 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Отже, за змістом наведеної норми випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. У той же час покупець не може бути визнаний добросовісним набувачем, якщо на момент укладення відплатної угоди щодо спірного майна мали місце претензії третіх осіб, про які покупцю було відомо і які згодом були в установленому порядку визнані правомірними.
Враховуючи вищевказане, а також те, що при реалізації Спірного майна не було дотримано процедуру його відчуження, останнє вибуло від власника поза волею територіальної громади м. Дніпра, а тому підлягає поверненню у її власність, що і стало причиною спору.
Згідно вимог статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Частиною 3 статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” та пункту 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014р. №5 “Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав” норма частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі; не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.
У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України.
Аналогічні правові висновки щодо можливості витребування нерухомого майна, що вибуло поза волею власника, викладені в постановах Верховного Суду України від 30.09.2014р. у справі №43/440-6/231, від 11.06.2014 у справі № 6-52цс14 та від 08.06.2016р. у справі №6-3089ц15.
Приватним підприємством «Цесія» набуло право власності на спірний об'єкт нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 10.07.2013р. №1106 нежитлового приміщення, який в подальшому визнано недійсним.
Спірне майно, було відчужене Приватним підприємством «Цесія» Товариству з обмеженою відповідальністю “Караван-2013” за договором купівлі-продажу від 23.07.2013р. №3078 нерухомого майна.
Таким чином, Дніпропетровська міська рада, як власник спірного майна, яке вибуло з її власності поза її волею, має право на його витребування шляхом пред'явлення віндикаційного позову на підставі статті 388 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 318 Цивільного кодексу України одним з суб'єктів права власності є територіальна громада міста, яка реалізує свої повноваження власника через відповідну міську раду (стаття 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).
Згідно частини 7 статті 319 Цивільного кодексу України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 8 статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів; об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно пункту 30 частини 1 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.
Отже, лише за наявності волевиявлення органу місцевого самоврядування, оформленого рішенням, прийнятим виключно на пленарному засіданні Дніпропетровської міської ради, можливе розпорядження спірним нерухомим майном.
Враховуючи положення статті 136 Господарського кодексу України, пункту 30 частини 1 статті 26, статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” спірне нерухоме майно вибуло з власності Дніпропетровської міської ради поза волею власника іншим шляхом, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для витребування Спірного майна у Товариства з обмеженою відповідальністю “Караван-2013” як добросовісного набувача в порядку частини 1 статті 388 ЦК України.
Враховуючи вище викладене, вимога прокурора про витребування нежитлове приміщення №124, розташоване за адресою: вул. Данила Галицького, 25 у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 79478912101) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо твердження відповідача, що Спірне майно не може бути витребуване у відповідача у зв'язку із реконструкцією є необґрунтованою, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Таким чином, у даній справі має місце випадок, передбачений пунктом 3 частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України, тобто: майно, яке належало позивачу на праві власності, вибуло з його володіння не з його волі іншим шляхом.
Так, право власності за позивачем на Спірне майно, визнано на підставі рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991р. №46 та рішення Дніпропетровської міської ради від 26.09.2001р. №26/23.
Отже, власник не зобов'язаний у кожному конкретному випадку доводити іншим особам правомірність набуття права власності на належне йому майно.
Відповідно до пункту 32 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 07.02.2014р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» добросовісний набувач (володілець) може залишити за собою здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені без завдання майну шкоди. Під поліпшенням слід розуміти такі витрати на майно, які, з одного боку, не зумовлені необхідністю його збереження, але, з іншого, мають обґрунтований характер, оскільки поліпшують експлуатаційні властивості майна. Якщо відокремлення поліпшень неможливе, добросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість майна (частина 4 статті 390 Цивільного Кодексу України).
Крім того, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом юридичної особи 26510514 зареєстрована Дніпровська міська рада.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю “Караван-2013” (49000, вул. Набережна Заводська, буд. 101К; ідентифікаційний код 38753947) на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514) нежитлове приміщення №124, розташоване за адресою: вул. Данила Галицького, 25 у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 79478912101).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Караван-2013” (49000, вул. Набережна Заводська, буд. 101К; ідентифікаційний код 38753947) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 38; реквізити отримувача: МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору за подання позову та 800 (вісімсот) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору по забезпеченню позову.
Видати накази.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
17.07.2017р.