13 липня 2017 року Справа № 917/1917/16
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіХодаківської І.П.,
суддівБакуліної С.В.,
Яценко О.В.,
розглянувши
касаційну скаргуПолтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
на постанову від 21.03.2017 Харківського апеляційного господарського суду
у справі№917/1917/16 господарського суду Полтавської області
за позовомПолтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
доКомунального закладу "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Полтави"
простягнення 8953,33 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача - не з'явились
Від відповідача - не з'явились
Полтавське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального закладу "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Полтави" про відшкодування шкоди в розмірі 8953,33 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.01.2017 (суддя Погрібна С.В.) в позові відмовлено повністю. Рішення мотивоване тим, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності підстав для застосування до юридичної особи відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.
Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 у складі: Істоміної О.А., Барбашової С.В., Білецької А.М. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
Полтавське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.1166, 1172 Цивільного кодексу України.
Комунального закладу "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Полтави" у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання наказу Виконавчої дирекції ФСС з ТВП "Про проведення перевірки роботи виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду, вибіркової перевірки закладів охорони здоров'я Полтавської області" від 26.08.2016 за №247-ос представниками Виконавчої дирекції ФСС з ТВП та виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення ФСС з ТВП була проведена перевірка порядку та обґрунтованості видачі і продовження листків непрацездатності у Комунальному закладі "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Полтави".
Перевіркою було встановлено, що працівниками відповідача під час видачі листків непрацездатності були допущені порушення вимог пункту 3.13 Інструкції №455 про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 (надалі Інструкція №455).
Зазначені порушення були зафіксовані довідкою від 20.09.2016, в якій зазначено, що всупереч пункту 3.13 Інструкції № 455 видано листки непрацездатності по догляду за здоровими новонародженими дітьми за висновками лікарсько-консультативної комісії про стан породіль в період перебування на листку непрацездатності у зв'язку із вагітністю та пологами, в тому числі:
- листок непрацездатності №048717 на період 24.10.2015 - 29.10.2015 ОСОБА_7 - працівнику ТОВ "Мехсервіс груп", внаслідок чого коштами ФСС з ТВП безпідставно оплачені 6 календарних днів, чим нанесені збитки в сумі 592,95 грн.;
- листок непрацездатності №049170 на період 28.11.2015 - 10.12.2015 ОСОБА_8 - працівнику ПРАТ "ПОЕЗ - Кернел груп", внаслідок чого коштами ФСС з ТВП безпідставно оплачені 13 календарних днів, чим нанесені збитки в сумі 2218,06 грн.;
- листок непрацездатності №060329 на період 11.12.2015 - 15.01.2016 (тимчасова непрацездатність тривала по 03.03.2016) ОСОБА_8 - працівнику ПРАТ "ПОЕЗ Кернел - груп", внаслідок чого коштами ФСС з ТВП безпідставно оплачені 36 календарних днів, чим нанесені збитки Фонду в сумі 6142,32 грн.
Посилаючись на необґрунтованість видачі листків непрацездатності за вказаними випадками батьку дитини, в той час, коли мати дитини знаходилася не у відпустці по догляду за дитиною віком до 3-х років, як передбачено пунктом 3.13 Інструкції № 455, а у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами,
внаслідок чого допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів ФСС з ТПВ виплачена на підставі листків непрацездатності, що видані не у встановленому порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Серед основних завдань Фонду соціального страхування України та його робочих органів є здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності (ч. 1 ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Відповідно до п.4 ч. 1 ст.22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі догляду за дитиною віком до 3-х років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною.
Згідно із п.3.13 Інструкції №455 листок непрацездатності видається працюючій особі, яка здійснює догляд за дитиною віком до 3-х років, дитиною-інвалідом віком до 18 років, у випадку пологів або хвороби матері (опікуна, іншого члена сім'ї, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною віком до 3-х років, виховує дитину-інваліда віком до 18 років) на період, коли вона за медичними висновками лікаря не може здійснювати догляд за дитиною, а також у випадку необхідності догляду за другою хворою дитиною. У цьому випадку листок непрацездатності видається на підставі довідки з поліклініки чи стаціонару, що засвідчує пологи або захворювання матері (опікуна, іншого члена сім'ї, який перебуває у відпустці по догляду за дитиною віком до 3-х років, виховує дитину-інваліда віком до 18 років).
Судами встановлено, що вищезазначений пункт Інструкції не встановлює чіткої вимоги перебування матері у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, як на цьому наполягає позивач у своїй апеляційній скарзі.
Крім того, судами враховано, що листом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18.02.2004 за №04-29-236 було роз'яснено, що якщо мати дитини захворіла в період перебування у післяпологовій відпустці і за висновками лікаря не може здійснювати догляд за дитиною, допомога по догляду за дитиною надається іншій застрахованій особі на період хвороби матері.
Що стосується посилання касатора на ст. ст. 1166, 1172 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода може відшкодовуватися у вигляді відшкодування збитків, відшкодування в натурі.
Тобто, задоволення позовних вимог про стягнення шкоди може вважатись законним та обґрунтованим у разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є: наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність шкоди у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
Статтею 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до п. 6 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду 04-5/239 від 29.12.2007 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" відповідно до статті 1172 ЦК України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.
Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріали справи не містять відповідних документів на підтвердження наявності підстав для застосування до юридичної особи відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, оскільки довідка про результати перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності КЗ "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3" не може вважатись належним та допустимим доказом, тому що вона не встановлює факт протиправної поведінки, вини особи.
З огляду на викладене, суди обгрунтовано дійшли висновку про відмову в позові.
Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
Касаційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення.
Постанову від 21.03.2017 Харківського апеляційного господарського суду у справі №917/1917/16 господарського суду Полтавської області залишити без змін.
Головуючий суддя І. Ходаківська
Судді С. Бакуліна
О. Яценко