Справа № 428/5277/16-ц
Провадження №2/428/1270/2016
05 серпня 2016 року Сєвєродонецький міський суд
Луганської області у складі:
головуючого судді Юзефовича І.О.
при секретарі Продченко О.А.
за участю позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері» м. Київ, Страхової компанії «Злагода» м. Київ про стягнення суми втраченого багажу страхової суми та неустойки, стягнення судового збору ,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до ТОВ «Делівері» м. Київ, СК «Злагода» м. Київ про стягнення суми втраченого багажу страхової суми та неустойки, стягнення судового збору, мотивуючи дані вимоги тим , що 01.12.2014р. між ОСОБА_2 та відповідачем ТОВ «Делівері» був укладений договір перевезення, у відповідності до умов якого ТОВ «Делівері» в особі експедитора ФОП ОСОБА_3 прийняло від ОСОБА_2 на складі у м. Шахтарськ вантаж та зобов'язалось доставити його та передати позивачці ОСОБА_1 на складі у м. Сєвєродонецьк Луганської області. Договором було визначено строк прибуття вантажу - 05.12.2014р.. Станом на 25.04.2016р. вантаж до місця призначення не прибув, а згідно отриманої позивачкою ОСОБА_1 інформації від ТОВ «Делівері» вантаж був втрачений. Також ТОВ «Делівері» повідомило, що відповідні документи для виплати страхової суми знаходяться в обробці, та зобов'язалось зібрати усі необхідні документи та передати їх на виконання до СК «Злагода». 10.09.2015р. позивачкою ОСОБА_1 була направлена претензія до відповідача ТОВ «Делівері», проте досудово врегулювати спір між сторонами не вдалося. Оскільки вартість втраченого вантажу складає 1001грн., то позивачка ОСОБА_1 вважає, що їй належить до стягнення ця сума втраченого вантажу та перевізник - відповідач ТОВ «Делівері» зобов'язаний виплатити їй неустойку за період з 05.12.2014р. по 25.04.2016р. у розмірі 15225,21грн.. Крім того, оскільки між ОСОБА_2 та СК «Злагода» був укладений договір добровільного страхування, то з СК «Злагода» на її користь підлягає стягненню сума відповідно до договору добровільного страхування у розмірі 1001грн. та неустойка у розмірі 15225,21грн.. Тому, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом і просить суд стягнути з відповідача ТОВ «Делівері» суму втраченого багажу у розмірі 1001грн. та неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення за кожен день прострочення у розмірі 15225,21грн.; стягнути з СК «Злагода» страхову суму відповідно до договору добровільного страхування вантажу у розмірі 1001грн. та неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення за кожен день прострочення у розмірі 15225,21грн.; стягнути з відповідачів ТОВ «Делівері», СК «Злагода» суму сплаченого судового збору по справі. В уточненій позовній заяві позивачка ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача ТОВ «Делівері» суму втраченого багажу у розмірі 1001грн. та неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення за кожен день прострочення у розмірі 357,44грн.; стягнути з СК «Злагода» страхову суму відповідно до договору добровільного страхування вантажу у розмірі 1001грн. та неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення за кожен день прострочення у розмірі 15225,21грн.; стягнути з відповідачів ТОВ «Делівері», СК «Злагода» моральну шкоду у розмірі 10000грн. та суму сплаченого судового збору по справі.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала, додаткових пояснень не мала, просила задовольнити позов.
Представник відповідача ТОВ «Делівері» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю та просив врахувати письмові заперечення, які мотивовані тим, що дійсно 01.12.2014р. ТОВ «Делівері» згідно квитанції про прийом вантажу №2420008993 отримало у м. Шахтарськ вантаж від ОСОБА_4, застрахований на суму 1001грн., для перевезення його у м. Сєвєродонецьк для отримувача ОСОБА_1. В процесі транспортування даного вантажу 02.12.2014р. зазначений вантаж було вилучено невідомими особами і наразі ТОВ «Делівері» невідомо місцезнаходження вантажу. За даним фактом ТОВ «Делівері» звернулось до правоохоронних органів і наразі розслідування за даним фактом триває. Оскільки відсутність ТОВ «Делівері» за втрату вантажу може бути доведено у встановленому законом порядку в рамках кримінального провадження, то наразі втрата ТОВ «Делівері» майна, на яку посилається позивач не відповідає дійсності. При наявності укладеного договору страхування та при наявності страхового випадку позивач відповідно до даного договору повинен звертатись з відповідною заявою до СК «Злагода» для отримання страхового відшкодування. Також ТОВ «Делівері» не погоджується з сумою пені, належної до стягнення з нього, та вважає, що її розмір повинен бути розрахований виходячи з вартості послуг. Крім того, ТОВ «Делівері» вважає, що позивачем не було надано до суду документів, підтверджуючих наявність збитків саме у розмірі визначеному в позовній заяві.
Відповідач СК «Злагода» у судове засідання не з'явився , про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином , про причини неявки до суду не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі представника СК «Злагода», що не суперечить вимогам ст. 169 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України не здійснювалось.
Вислухавши позивачку, дослідивши письмові матеріали справи , суд прийшов до висновку , що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 909, 920, 924 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ч.ч. 5, 9 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Виконавець зобов'язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг).
Добровільне страхування вантажів здійснюється відповідно до вимог ЦК України, ЗУ «Про страхування».
Відповідно до ст.ст. 6,8 ЗУ «Про страхування», добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст.ст. 990, 991 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
Матеріалами справи встановлено, що між ОСОБА_2 та ТОВ «Делівері» Склад «Шахтарськ, вул. Театральна, 31/1» було укладено договір перевезення вантажу у формі квитанції про прийом вантажу №2420008993 від 01.12.2014р.. Відповідно до умов договору, ТОВ «Делівері» зобов'язалось прийняти належний ОСОБА_2 вантаж, вартість якого була оцінена сторонами у розмірі 1001грн., на складі, розташованому у будівлі №1 по вул. Театральна м. Шахтарськ, доставити вантаж 05.12.2014р. до складу, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, 63г та видати вантаж позивачу - ОСОБА_1, а ОСОБА_2 передати вантаж та сплатити вартість його перевезення у розмірі 21,50грн.. Письмовим оформленням договору є квитанція про прийом вантажу №2420008993 від 01.12.2014р., що оформлена ОСОБА_5, яка являлась працівником ТОВ «Делівері», також квитанція містить відтиск печатки ТОВ «Делівері», що вказує на те, що перевізником у спірних правовідносинах виступало саме ТОВ «Делівері». Цього ж дня, 01.12.2014р. між ОСОБА_2 та СК «Злагода» було укладено договір добровільного страхування вантажів №11 НОМЕР_1, відповідно до умов якого сума страхового платежу становить 1001грн..Відповідно до копії заяви від 19.12.2014р., ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «Делівері» з заявою про сплату відшкодування по страховому платежу. Відповідно до копії заяви від 19.12.2014р., ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «СК «Злагода» з заявою про виплату страхового відшкодування. Відповідно до копії претензії від 10.09.2015р., ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Делівері» з претензією щодо відшкодування суми втраченого вантажу та неустойки. Відповідно до копії повідомлення ТОВ «Делівері» вих. №570-15 від 29.09.2015р., останнє повідомило ОСОБА_1 вантаж відповідно до квитанції про отримання вантажу №2420008993 від 01.12.2014р. був втрачений, у зв'язку з чим зібрані матеріали були передані до СК «Злагода». Крім того, повідомлено, що за даним фактом відкрито кримінальне провадження №12014050000001264 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч.3 КК України, розслідування триває.
Таким чином, судом встановлено, що між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Делівері» виникли спірні правовідносини, які регулюються положеннями договору перевезення, відповідно до яких ТОВ «Делівері» зобов'язалось доставити довірений ОСОБА_2 вантаж, вартість якого становить 1001грн. у відповідності до квитанції про прийом вантажу, доказів іншої вартості вантажу відповідачем ТОВ «Делівері» до суду не надано. Також з примітки квитанції про прийом вантажу вбачається, що загибель, втрата чи пошкодження застрахованого вантажу внаслідок настання страхових ризиків може бути визнано страховим випадком, якщо є прямий безпосередній зв'язок між настанням цих подій (страхових ризиків) і загибеллю, втратою чи пошкодженням застрахованого вантажу. Доводи відповідача ТОВ «Делівері» стосовно того, що в процесі транспортування вантажу 02.12.2014р. озброєні люди, які представили робітниками МДБ ДНР затримано вантаж, про що відкрите кримінальне провадження за номером 12014050000001264 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, не впливає на рішення суду, оскільки відкриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом) не є доказом втрати чи пошкодження застрахованого вантажу внаслідок настання страхових ризиків. До того ж суд не може прийняти до уваги посилання відповідача ТОВ «Делівері» на положення ст. 617 ЦК України, як підставу для звільнення від відповідальності особи, яка порушила свої зобов'язання, оскільки між сторонами виникли правовідносини з перевезення, які регулюються ст.ст. 908/928 ЦК України. Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначений вантаж отримувачу ОСОБА_1 доставлений не був саме з вини відповідача ТОВ «Делівері». Крім того, позивачка ОСОБА_1 досудово намагалась врегулювати спір, направивши до ТОВ «Делівері» письмову претензію, однак вантаж доставлений не був, вартість вантажу відповідачем ТОВ «Делівері» не була відшкодована. Посилання відповідача ТОВ «Делівері» про неналежну підсудність справи суд не може прийняти до уваги, адже зазначений позов стосується перш за все про захист прав споживачів, який надає право позивачці ОСОБА_1 у відповідності до вимог ч.5 ст. 110 ЦПК України, пред'являти позов за її зареєстрованим місцем проживання. Отже, суд приходить до висновку, що з відповідача ТОВ «Делівері» підлягає стягненню на користь позивачки ОСОБА_1 вартість втраченого ватажу, цінність якого визначена сторонами у квитанції про прийом вантажу №2420008993 від 01.12.2014р. у розмірі 1001грн.. Оскільки, відповідно до чинного законодавства України, пеня нараховується не на вартість вантажу, а на вартість роботи (послуги), яка відповідно до квитанції про прийом вантажу №2420008993 від 01.12.2014р. складає 21,50грн., то, суд приходить до висновку, що на користь позивачки ОСОБА_1 з відповідача ТОВ «Делівері» підлягає стягненню пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) у розмірі 327грн. (21,50грн. х 3% х 507 днів).
Стосовно позовних вимог щодо стягнення з СК «Злагода» страхової суми відповідно до договору добровільного страхування вантажу у розмірі 1001грн. та неустойки в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення за кожен день прострочення у розмірі 15225,21грн. суд зазначає наступне. У відповідності до чинного законодавства України, підставою для страхової виплати є настання страхового випадку та звернення страхувальника до страховика з відповідною заявою. При цьому суд зауважує, що позивачкою ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів стосовно звернення до ТОВ «СК «Злагода» з відповідною заявою, позивачкою ОСОБА_1 не доведено тієї обставини, що мала місце певна подія (страховий випадок), у зв'язку з настанням якої на страховика ТОВ «СК «Злагода» був би покладений обов'язок виплатити страхувальнику страхову виплату. Отже, судом не встановлено, що ТОВ «СК «Злагода» відмовилось виплачувати позивачці ОСОБА_1 страхове відшкодування та наявності рішення страховика про відмову у вчиненні такої дії. За таких обставин, суд вважає, що дані позовні вимоги є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.
Стосовно позовної вимоги щодо стягнення з відповідачів ТОВ «Делівері», ТОВ «СК «Злагода» моральної шкоди у розмірі 10000грн., суд зазначає, що відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до п.3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди у даному конкретному випадку, суд враховує те, що позивачка ОСОБА_1 втратила вантаж, намагалась у досудовому порядку вирішити спір; ступень вини відповідача ТОВ «Делівері», який не доставив даний вантаж відповідному адресатові, та ту обставину, що сама позивачка ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтовує заявлений розмір спричиненої моральної шкоди у розмірі 10000грн., тому, суд вважає, що 1000грн. є достатнім розміром для відшкодування заподіяної їй моральної шкоди внаслідок порушення відповідачем ТОВ «Делівері» чинного законодавства України. Оскільки СК «Злагода» не є належним відповідачем, то з нього не може бути стягнено суму моральної шкоди на користь позивачки ОСОБА_1, а тому позовна вимога позивачки ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідачів ТОВ «Делівері», ТОВ «СК «Злагода» моральної шкоди у розмірі 10000грн. підлягає частковому задоволенню.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що обставини викладені позивачкою ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог знайшли своє часткове підтвердження в матеріалах справи, а тому позов підлягає частковому задоволенню. Аналогічна позиція щодо захисту прав споживачів та відшкодування шкоди, завданої втратою прийнятого до перевезення вантажу викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.08.2016р. по справі № 243/9467/16-ц.
На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача ТОВ «Делівері» підлягають стягненню на користь позивачки ОСОБА_1 пропорційно до розміру задоволених вимог витрати по оплаті судового збору в сумі 551,20грн., сплата якого документально підтверджена платіжним дорученням в матеріалах справи.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212-215,223 , ЦПК України , ст.ст. 909, 920, 924 ЦК України, ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» , суд , -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері» м. Київ, Страхової компанії «Злагода» м. Київ про стягнення суми втраченого багажу у розмірі 1001грн. та неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення за кожен день прострочення у розмірі 357,44грн.; стягнення страхової суми відповідно до договору добровільного страхування вантажу у розмірі 1001грн. та неустойки в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення за кожен день прострочення у розмірі 15225,21грн.; стягнення моральної шкоди у розмірі 10000грн. та суми сплаченого судового збору у розмірі 551,20грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері» м. Київ (ЄДРПОУ 31738765, МФО 300528, р/р 26000004361941 в ПАТ «ОТП Банк», адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, б. 15/2,) на користь ОСОБА_1 суму втраченого багажу у розмірі 1001грн., неустойку в розмірі трьох відсотків вартості послуг (робіт) за кожен день прострочення за період з 05.12.2014р. по 25.04.2016р. у розмірі 327грн., моральну шкоду у розмірі 1000грн. та суму сплаченого судового збору по справі у розмірі 551,20грн..
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя