Справа № 610/1200/17
2/610/593/2017
( заочне )
18.07.2017 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Тімонової В.М.,
за участі секретаря - Кравченко М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 18611, 05 грн. та судовий збір у сумі 1600 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до Заяви №б/н від 08.09.2011 року відповідач отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Станом на 31.03.2017 року зобов»язання по Кредитному договору відповідачем не виконані, в зв»язку з чим існує заборгованість в розмірі 18611,05 грн.
В судове засідання представник позивача не з»явився, в позові зазначив про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі в разі неявки відповідача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду не відома, заперечень проти позовних вимог суду не надавав, тому суд на підставі ст.ст.224-226 ЦПК України, враховуючи клопотання позивача, вважає можливим провести слухання справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд дослідивши докази по справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 08.09.2011 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими ПАТ КБ «Приватбанком» «Умовами та правилами надання банківських послуг, «правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складають між ним та банком Кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.6-31).
Як вбачається з кредитного договору та п. 2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути
укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Згідно п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов»язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов»язань за договором, на вимогу банку виконати зобов»язання з повернення кредиту ( у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити винагороди Банку.
Власник карти зобов»язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту ( п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг).
Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов»язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов»язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, відповідач порушив умови кредитного договору. Станом на 31.03.2017 року загальна сума заборгованості відповідача становить 18611,05 грн. та складається із:
заборгованості за кредитом - 266,45 грн.;
заборгованості по процентам за користування кредитом - 13382,17 грн.;
заборгованість за пенею та комісією - 3600,00 грн.;
штраф (фіксована частина) - 500,00 грн;
штраф (процентна складова)- 862,43 грн. (а.с.4-5).
Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості останній платіж за кредитним договором ОСОБА_1 здійснив 29.08.2013 року в розмірі 810,00 грн. (а.с.4).
Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності з вимогами ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року по справі щодо офіційного тлумачення положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасно виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року прийшов до висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
Крім того, вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509, ч. ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності та розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 цього Кодексу щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.
При цьому положеннями статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення.
Отже, установивши, що розмір пені значно більший від розміру боргового зобов'язання та враховуючи бездіяльність банку, що сприяла її збільшенню, а також, що внаслідок стягнення кредитної заборгованості, в тому числі і пені, розмір якої значно більший розміру заборгованості за кредитним договором, будуть порушені права відповідача, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення частини третьої статті 551 ЦК України та зменшити розмір пені з 3600,00 грн. до 266,45 грн., яку стягнути з відповідача на користь банку.
Відповідно до ч.2 ст. 616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року № 6-1120цс15 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
За таких обставин, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов»язань за Кредитним договором, що завдає збитків Позивачу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково та стягнути із ОСОБА_1 суму в розмірі 15277,50 грн. з яких:
заборгованості за кредитом - 266,45 грн.;
заборгованості по процентам за користування кредитом - 13382,17 грн.;
заборгованість за пенею та комісією - 266,45 грн.;
штраф (фіксована частина) - 500,00 грн;
штраф (процентна складова)- 862,43 грн.
Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором кредиту, суд вважає за необхідне стягнути з нього заборгованість за кредитним договором. Письмових заперечень проти позовних вимог, доказів про сплату кредиту або доказів щодо неможливості його повернення відповідач суду не надав.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 625, 1054 ЦК України, суд-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором кредиту № б/н від 08.09.2011 року в сумі 15277 (п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 50 коп. та судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.
Копію рішення направити відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням не пізніше трьох днів з дня його проголошення.
Суддя: