Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-сс/781/298/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 189 (86-1, 86-2, 144) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
11.07.2017 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кропивницький апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.06.2017 року, якою клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 - задоволено частково, та стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не одруженого, з неповною середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189, ч.3 ст. 15 ч.2, 3 ст.189 КК України,запобіжний захід домашній арешт з 27.06.2017 року до 26.08.2017 року, який полягає в забороні підозрюваному ОСОБА_8 з 18-00 до 07-00 години залишати кімнату 308, будинку АДРЕСА_3
Слідчий в ОВС слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.06.2017 року, клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , задоволено частково, та стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що доводи сторони захисту про існування обґрунтованої підозри повинні оцінюватися виключно під час розгляду справи по суті у сукупності із іншими доказами. Слідчий суддя встановив наявність ризиків передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, проте прийшов до висновку, що прокурором не доведено існування інших ризиків, оскільки доказів, що свідчать про їх існування під час розгляду слідчому судді не надано.
Крім того слідчий суддя звернув увагу, що до підозрюваного ОСОБА_8 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.03.2017 року застосовано запобіжний захід домашній арешт, строк дії якого в подальшому було продовжено ухвалою слідчого судді від 25.04.2017 року за клопотанням прокурора, та який підозрюваним ОСОБА_8 не порушувався, даний факт не спростований стороною обвинувачення під час розгляду клопотання.
За вказаних обставин, враховавши наявні ризики, передбачені п.п.1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, слідчий суддя визнав за необхідне, з урахуванням вимог ст.181 КПК України, застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід домашній арешт в межах строку досудового розслідування, заборонивши останньому з 18 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв наступного дня залишати житло та поклав на нього обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого з ОВС слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Свої вимоги мотивує тим, що суд у своєму рішенні підтвердив обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень а також зазначив, що встановлено судом у зв'язку з доведенням прокурора існування ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст. 177 КПК України (можливість підозрюваним ухилятись від кримінальної відповідальності) та п.3 ч.1 ст. 177 КПК України (можливість підозрюваним впливати на учасників кримінального провадження).
Разом з тим у своєму рішення суд вказав, що прокурором не доведено існування інших ризиків.
Проте, за матеріалами клопотання та позицією прокурора в судовому засіданні, належним чином із достатністю доведено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у скоєнні умисних, тяжких злочинів проти власності за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
Вчинення ОСОБА_8 вимагання, поєднаного з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи у співучасті з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , за попередньою змовою між собою, тобто у співучасті, істотно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки скоєного.
Більше того, здійснення співучасниками своїх протиправних дій у прихований спосіб (конспіративно), прямо вказують на їх намір уникати можливого розкриття правоохоронними органами, при цьому фактичне викриття злочинної діяльності спільноти «White Lions» було здійснено в основному за допомогою заходів, що обмежують конституційні права громадян (проведення негласних слідчих розшукових дій).
Таким чином, викладені обставини з достатністю свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_8 під час досудового розслідування та подальшого судового розгляду без застосування запобіжного заходу може вчинити у будь-який час спроби для переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
З огляду на неодноразове прийняття участі ОСОБА_8 у вчиненні протиправних насильницький дій, останній, знаходячись на свободі, має можливість вчинювати інші подібні кримінальні правопорушення, у тому числі сховати або спотворити докази у кримінальному провадженні.
За матеріалами даного кримінального провадження виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу, а з урахуванням обставин, зазначених вище, що виправдовуються потребами досудового розслідування, є необхідним застосувати стосовно ОСОБА_8 виняткового запобіжного заходу, а саме тримання під вартою, що є достатнім та необхідним запобіжним заходом за наведених обставин кримінального провадження.
З наданих до клопотання розсекречених документів та інших письмових доказів вбачається, що ОСОБА_8 є одним з активних членів злочинного угрупування (проекту «White Lions»), добре обізнаний в середовищі фактичних даних по провадженню в цілому. Він є ініціативним виконавцем, вміє переконувати та впливати на оточуючих, в тому числі учасників групи, серед яких є неповнолітні особи із несформованою особистістю та несталою психікою.
Окрім того, вказівка суду про те, що прокурором не надано достатніх доказів, щоб переконати суд у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу лише у вигляді тримання під вартою не відповідає фактичним обставинами провадження та поданого до суду клопотання органу досудового розслідування.
Так, за матеріалами клопотання чітко відстежується, що ОСОБА_8 сприяв у знищенні речових доказів у кримінальному провадженні (матеріали НСРД), інформація про яке стала відома досудовому розслідуванню після застосування до підозрюваного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, що зумовлено відповідною тривалою процедурою зняття грифу з матеріалів з обмеженим доступом. Вказане з достатністю свідчить не тільки про існування ризику, передбаченого п. 2 ч.1 ст. 177 КПК України (можливість підозрюваним знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), чого судом безпідставно враховано не було, а також і те, що така поведінка підозрюваного підтверджує також і ту обставину, що будь-який інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не може гарантовано ізолювати його від контактів з важливими з точки зору слідства учасниками кримінального провадження, що може виразитись у впливі на тих, чинення тиску та настання інших негативних наслідків щодо перешкоджання кримінальному провадженню.
А тому апелянт вважає, що вказана ухвала є необґрунтованою і невмотивованою з підстав невідповідності вимог КПК України, а саме висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а тому підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, підозрюваного та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_7 , які просили відмовили у задоволенні апеляційної скарги, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає враховуючи наступне.
Одним із видів запобіжних заходів у кримінальному провадженні відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.176 КПК України є домашній арешт.
Зі змісту ст.181 КПК України убачається, що домашній арешт, як вид запобіжного заходу, може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Згідно вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Таким чином, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до вказаних вимог кримінально процесуального закону, вислухавши сторони, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого частково та застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»
Як убачається з матеріалів наданих до апеляційного суду, слідчим відділом прокуратури Кіровоградської області 16.12.2016 на підставі повідомлення УСБУ в Кіровоградській області №61/к/2369/нт від 16.12.2016 про виявлення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за фактом вимагання мешканцями м. Кропивницький від мешканців регіону передати майно чи право на нього, або вчинити будь-які дії майнового характеру, застосовуючи для цього насильство, небезпечне для життя та здоров'я особи, чи погрози застосування вказаного насильства та розпочато досудове слідство у кримінальному провадженні №42016120000000226, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні, ОСОБА_8 26.06.2017 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189, КК України.
Допитаний у якості підозрюваного у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 свою провину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не визнав, надавати будь-які покази відмовився на підставі ст.63 Конституції України.
Проте, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 оскільки її наявність підтверджується доданими до клопотання слідчого письмовими доказами, а саме: протоколом проведення слідчого експерименту, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, висновком експерта, протоколами допиту свідків, протоколом проведення НСРД, протоколами допитів потерпілих.
Таким чином, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у скоєнні умисного корисливого злочину, у вигляді вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189 КК України, за яке передбачене покарання на строк до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Разом з цим, існує можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому ОСОБА_8 оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду. А також, наявна можливість підозрюваним впливати на інших підозрюваних у кримінальному провадженні, потерпілих та свідків, а також інших учасників кримінального провадження, оскільки на даний час органом досудового розслідування не у повному обсязі встановлені та затримані всі особи причетні до скоєння злочину, а саме спільне обговорення та виношування планів подальших дій, змісту показань, заперечень та інших даних на досудовому розслідуванні. Тобто об'єктивно встановлено наявність ризиків передбачені ст.177 КПК України.
Проте, прокурором у судовому засіданні не доведено неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_8 для запобігання встановленим ризикам.
Прокурор в апеляційній скарзі посилається на протоколи НСРД, відповідно до яких підозрюваний сприяв у знищенні речових доказів у кримінальному провадженні. Проте, належних та допустимих доказів того, що підозрюваний ОСОБА_8 вчинив будь яку дію спрямовану на знищення речових доказів у кримінальному провадженні, слідчим та прокурором до суду не надано.
Тяжкість покарання у разі доведення вини та засудження підозрюваного на яке посилається прокурор в своїй апеляційній скарзі, само пособі не може бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так Європейський Суд з прав людини по справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року, зазначив, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
А тому Колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що стороною обвинувачення не надано доказів, достатніх, щоб переконати суд у необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу лише у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів звертає увагу, що до підозрюваного ОСОБА_8 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.03.2017 року було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії якого в подальшому було продовжено ухвалою слідчого судді від 25.04.2017 року за клопотанням прокурора, та який підозрюваним ОСОБА_8 не порушувався.
Колегія суддів під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, який може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, враховує, що ОСОБА_8 має постійне місце реєстрації та проживання, характеризується позитивно, навчається та працює.
Колегія суддів вважає, що саме такий запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених кримінально процесуальним законом.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено порушень вимог КПК України, які могли бути підставою для скасування вказаного судового рішення. За таких обставин колегія суддів залишає ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.06.2017 року, стосовно ОСОБА_8 без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
Керуючись ст. 376 ч.2, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора, залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.06.2017 року, якою частково задоволено клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_9 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 27.06.2017 року до 26.08.2017 року, без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4