Ульяновський районний суд Кіровоградської області
Справа № 385/227/15
"11" липня 2017 р. Ульяновський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1.
при секретарі- Льошенкові О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Благовіщенське цивільну справу за позовом ОСОБА_2, процесуальний правонаступник ОСОБА_3 до ПАТ "Укрсоц банк" про розірвання договору кредиту, -
ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до Гайворонського відділення №430 ПАТ "Укрсоцбанк", про розірвання договору кредиту № 430/081Ф01 від 02 вересня 2008 року.
У ході судового розгляду, 31.03.2015 року позивачка подала до суду додаткову позовну заяву з уточнюючими позовними вимогами, в якій просила розірвати договір кредиту № 430/081Ф01 від 02 вересня 2008 року та договір іпотеки від 02 вересня 2008 року, укладений між нею та ОСОБА_4 відділенням №430 ПАТ "Укрсоцбанк" в особі начальника Гайворонського відділення №430 ПАТ "Укрсоцбанк" ОСОБА_5
У ході судового розгляду 16 квітня 2015 року було задоволено клопотання про заміну неналежного відповідача ОСОБА_4 відділення № 430 на належного - ПАТ "Укрсоцбанк", оскільки ОСОБА_4 відділення №430 не є юридичною особою, філією або представництвом, а є структурною одиницею ПАТ "Укрсоцбанк", та не наділено цивільною правосуб"єктністю, тому не може бути стороною в цивільному процесі.
У ході судового розгляду, 21.05.2015 року ОСОБА_2 подала до суду позовну заяву з додатковими позовними вимогами, у якій просила зобов'язати ПАТ АК «Укрсоцбанк» зупинити нарахування відсотків, пені, штрафу по кредитному договору № 430/081Ф01 від 02 вересня 2008 року, укладеному між нею та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», в особі начальника Гайворонського відділення № 430 ОСОБА_5 з моменту останньої оплати по квитанціям, а саме 10 лютого 2015 року, та виключити з реєстру обтяжень та заборон відчуження нерухомого майна запис про обтяження та заборону відчуження нерухомого майна за іпотечним договором від 02.09.2008 року, а саме жилий будинок з господарськими та побутовими будівлями за адресою:вулиця Ватутіна, 1-А, місто Гайворон, Кіровоградська область.
В обгрунтування позовних вимог Позивачка зазначила, що 02 вересня 2008 року між нею та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", в особі начальника Гайворонського відділення № 430 ОСОБА_5 було укладено договір кредиту № 430/081Ф01 від 02 вересня 2008 року на отримання споживчого кредиту в сумі 51000 (п'ятдесят одна тисяча) доларів США, по курсу НБУ (100 доларів США - 484,7 грн.), зі сплатою 14,5% річних та комісій в розмірі та в порядку, визначених в Додатку № 1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною. Погашення кредиту здійснюється до 10 числа (включно) кожного місяця, починаючи з жовтня 2008 року (останній платіж - вересень 2018 року), тобто термін дії договору 10 років.
В це й же день було укладено з Кредитором ОСОБА_6 іпотеки, згідно якого, в якості забезпечення зобов'язань за Договором кредиту № 430/081Ф01 від 02 вересня 2008 року предметом застави є житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: вулиця Ватутіна, 1-А місто Гайворон Кіровоградської області та належить Позивачу на праві приватної власності, заставною вартістю 319705 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору (за 100 доларів США = 484,7 грн.) еквівалентно сумі 65959,15 доларів США .
Позивачка зазначає, що з жовтня 2008 року нею своєчасно сплачувалися кредитні кошти, а іноді, по можливості, сплачувалися і наперед. У зв"язку зі зміною курсу долара в період 2014-2015 р.р. вона неодноразово зверталась до банку з питанням щодо реструктуризації боргу, однак отримувала відмову зі сторони відповідача. Таким чином, ОСОБА_2 вимушена звернутись до суду із зазначеним позовом, оскільки вважає, що кредит нею повністю погашений.
Ставлячи у позовній заяві питання про розірвання зазначеного кредитного договору, ОСОБА_2 посилається на ст.652 ЦК України, зазначаючи, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, та вважає, що істотними умовами є:
- на момент укладення договору в Україні була стабільна заробітна плата та стабільні ціни на продукти і товари, кредит їй було надано по курсу НБУ (100 доларів США - 484,7 грн.) зі сплатою 14,5% річних. В період 2014-2015 р.р. курс долара значно змінився, рівень життя знизився, змінилась політична та економічна ситуація в країні, що пов"язано з подіями на майдані, анексією Криму, військовими діями на Луганщині та Донбасі. Окрім того, згідно довідки банку від 23.02.2015 року, замість договірної процентної ставки 14,5%, нараховується процентна ставка 15%, що є порушенням умов договору.
Разом з вимогою розірвання кредитного договору, Позивачка ставить питання і про розірвання Договору іпотеки, оскільки ОСОБА_6 іпотеки є похідним від Договору кредиту і залежить в повній мірі від цього Договору.
Також у позовній заяві з додатковими позовними вимогами, ОСОБА_2 просить суд винести рішення, яким зобов'язати ПАТ «Укрсоцбанк» зупинити нарахування відсотків, пені, штрафу по кредитному договору № 430/081Ф01 від 02 вересня 2008 року, з моменту останньої оплати по квитанціям, а саме з 10 лютого 2015 року, та виключити з реєстру обтяжень та заборон відчуження нерухомого майна запис про обтяження та заборону відчуження нерухомого майна за іпотечним договором від 02.09.2008 року, а саме жилий будинок з господарськими та побутовими будівлями за адресою:вулиця Ватутіна, 1-А, місто Гайворон, Кіровоградська область. 3 листопада 2015 року позивачка померла , про що свідчить ксерокопія свідоцтва про смерть серії І-ОЛ №218070 22.08.2016 року .Вирішено питання про правонаступництво , у відповідності до ухвали Ульяновського районного суд від 22 серпня 2016 року правонаступником є ОСОБА_3 , як спадкоємець після смерті позивачки.
В судовому засіданні процесуальний правонаступник та його представник позовні вимоги заявлені позивачкою підтримали в повному обсязі. Просять їх задовольнити. ОСОБА_3 в судовому засіданні надав пояснення в яких вказав ,що він як спадкоємець по закону вважає даний договір незаконним оскільки банк не мав повноважень на видачу даного кредиту , в країні відбувається війна , банк без погодження зі стороною підвищив відсоткову процентну ставку. То ж за даних обставин позов слід задовольнити. А майно звільнити з- під арешту.
Представник відповідача в судовому засіданні просить в позові відмовити. Просить застосувати до дного спору позовну давність. Заперечила щодо відсутності у банка повноважень для видачі кредиту, вважає дії ПАТ "Укрсоцбанк" законними щодо підвищення відсоткової ставки та узгодженими з стороною. Вважає щодо договір іпотеки розірванню не підлягає , оскільки при наявності зобов"язань при розірванні основного договору , розірвання угоди щодо забезпечення зобов"язання не допускається. Підстав для задоволення позову не вбачає.
Вислухавши доводи сторін , вичивши та проаналізувавши докази в справі суд дійшов до наступного. Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 11 ЦК України, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як передбачено ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що, як правило, ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Невиконання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених його змістом (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання (ст. 610 ЦК України). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору (пп. 1 п.1 ст. 611 ЦК України).
Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Судом встановлено ,що 02 вересня 2008 року між ОСОБА_4 відділенням № 430 АКБ" Укрсоцбанк» (надалі - Банк) та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 430/08ІФОІ (надалі - ОСОБА_6). ОСОБА_6 підписано від імені сторін договору та засвідчено печаткою Банку.
Вказаним договором, серед інших положень, визначені наступні умови кредитування:
Кредитор надає Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 51 000.00 (П'ятдесят одна тисяча) доларів США 00 центів, зі сплатою 14.50 (Чотирнадцять цілих П'ять десятих) процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначених в Додатку № 1 до цього Договору, що є його невід 'ємною частиною, надалі за текстом "Кредит" на умовах визначених цим договором.
За даними Довідки ПАТ «Укрсоцбанк» № 10.1-186/96-10814 від 18.06.2015 року по клієнту ОСОБА_2 на 18.06.2015 року (т.с.2 а.с.11), розрахунку заборгованості станом на 03.11.2015 року ПАТ «Укрсоцбанк», розрахунку заборгованості станом на 11.02.2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» та інших матеріалів справи, відсоткова ставка за користування кредитом, починаючи з 04.12.2008 року, банком застосована у розмірі 15,0 %.У разі зміни кредитної політики внаслідок рішень законодавчої або виконавчої влади. Національного банку України, а також в разі настання ітиої події, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів Кредитора та яка не залежить від волі Сторін, Кредитор має право змінити (збільшити або зменшити) процентну ставку за користування Кредитом, що визначена у п.п.1.1, цього Договору ,про намір змінити розмір процентів та/або комісій Кредитор зобов'язаний повідомити Позичальнику не пізніше, ніж за 10 (десять) календарних днів до дати початку їх введення, а також надати Позичальнику для укладення проекти двох примірників відповідної додаткової угоди (договору про внесення змін) до цього Договору.У матеріалах справи відсутні дані щодо повідомлення банком Позичальника ОСОБА_2 про зміну розміру процентів, незважаючи на факт нарахування процентів по Кредиту у розмірі 15,0 % замість 14,5 % з 04.12.2008 року.У разі, якщо Позичальник погодиться з запропонованими Кредитором змінами розміру процентів та/або комісій, він протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання від Кредитора двох примірників відповідної додаткової угоди (договору про внесення змін) до цього Договору підписує їх, повертає їх Кредитору для підписання з боку Кредитора. Після їх підписання Кредитор повертає один примірник додаткової угоди (договору про внесеннязмін) Позичальнику. Цей ОСОБА_6 вважається зміненим в частині розмірів процентів та/або комісій після підписання Позичальником та Кредитором і скріплення його печаткою відповідної додаткової угоди (договору). Зазначені зміни вводяться в дію з дати, вказаної у відповідній додатковій угоді (договорі). У разі, якщо Позичальник не погодиться із запропонованими Кредитором змінами розмірів процентів та/або комісій і не укладе протягом строку, встановленого в п.п.2.7.2. цього Договору, відповідної додаткової угоди (договору про внесення змін) до цього Договору, Кредитор має право в односторонньому порядку розірвати цей ОСОБА_6 у порядку, передбаченому Договором, та вимагати від Позичальника дострокового погашення ним у повному обсязі заборгованості за Кредитом, сплати процентів та комісій, а також можливої неустойки (штрафу, пені) відповідно до умов даного Договору.При цьому вимога Кредитора щодо дострокового погашення його вимог за цим Договором підлягає задоволенню у тридцятиденний строк від дня її пред 'явлення. У відповідності до висновків судової еспертизи №11/3-159 від 14 квітня 2017 року розрахунки переплачених коштів по Договору кредиту за 2008-2015 роки позичальника ОСОБА_2 перед ПАТ "Укрсоцбанк" умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору №430/081Ф01 від 02.09.2008 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим договором станом на 10.02.2015 року відповідають частково, в частині різниці у відсотковій ставці. Умовами Договору передбачена сплата відсотків за користування кредитом у розмірі 14,5% (п. 1.1. та додаток 2). При цьому, згідно даних ПАТ «Укрсоцбанк», відсотки за користування кредитом нараховувались у розмірі 15%, починаючи з 04.12.2008 року, що не відповідає умовам Договору. При цьому, різниця у відсотковій ставці по договору - 14,5% та фактично нарахованій банком - 15% сумарно Позивачем розрахована не вірно. Фактично різниця становить 2144,54 доларів США . В частині різниці, яка виникла внаслідок перерахунку поточного курсу підвищення долара США до курсу, зафіксованого у договорі ,розрахунки позивачки не відповідають умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору №430/081Ф01 від 02.09.2008 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим договором станом на 10.02.2015 року. Зазначене дає підстави вважати , що умови кредитного договору №430/081Ф01 від 02.09.2008 року відповідачем були змінені в одностороньому порядку , без дотримання передбаченої договором процедури передбаченої п.п.2.7.1,2.7.2,2.7.3 Договору , при цьому відповідач не довів суду ту обставину , що позивачка була повідомлена в установленому порядку про збільшення відсоткової ставки , крім цього суду не надана додаткова угода , підписана позичальником , як то визначено п.2.7.2 Договору. У відповідності до правової позиції висловленої Верховним Судом України при розгляді справи № 6-2355цс15 ,відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно із частиною першою статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року № 661-VI (далі - Закон № 661-VI), який набрав чинності 9 січня 2009 року, положення ЦК України доповнено статтею 10561, частиною другою якої передбачено, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Наведена редакція статті 10561 ЦК України була чинною до 16 жовтня 2011 року.З аналізу зазначених норм можна дійти висновку про те, що якщо умовами кредитного договору передбачається право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням установленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним за умови, що рішення банку про таку зміну було прийняте до набрання чинності Законом № 661-VІ.Таким чином незважаючи на те , що договором передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов , однак установлена кредитним договором процедура повідомлення позичальника не дотримана , отже банк змінив істотні умови договору в односторноьому порядку, що призвело до істотного порушення договору однією стороною. Суд визнає істотним порушення з боку відповідача договору в частині збільшення відсоткової ставки в односторонному порядку , оскільки це призвело до переплати з боку позивача відсоткової ставки в сумі 2144,54 доларів США . Внаслідок завданої цим шкоди сторона позивача значною мірою позбавилася того, на що вона розраховувала при укладенні договору.При цьому суд задовольняючи вимогу про розірвання договору кредиту не знаходить підстав для розірвання договору іпотеки та похідної вимоги щодо виключення майна з обтяження. Виходячи зі змісту норм статей 598-599 та ст. 653 Цивільного Кодексу, , за загальним правилом, розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов'язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов'язань і після розірвання договору, виходячи з характеру цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання, таким чином розірвання договору не є підставою розірвання договору іпотеки . При цьому суд керується правовою позицією викладеною Верховним Судом україни в у справі № 6-939цс15, ст. 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.Згідно зі ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.Законом України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди); з інших підстав, передбачених Законом (ст. 17).Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.Згідно з чч. 3, 4 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішення суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.Отже, аналіз зазначених норм показує, що, припинення зобов'язання можливе за умови його належного виконання, що проведено належним чином, а розірвання кредитного договору не є підставою для припинення іпотеки, якою може забезпечуватися виконання зобов'язання, що виникло до набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору. Крім цього суд вважає вимогу щодо припинення нарахування відсотків, пені та штрафу починаючи з 10.02.2015 року, безпідставною та такою , що не грунтується на вимогах закону.Тому в її задоволенні слід відмовити. Крім цього суд не погоджується з позицією відповідача щодо пропущення позивачем строку позовної давності на звернення до суду, оскільки договір на час звернення до суду діяв, правовідносини існували та датою порушення права позивача було нарахування процентної ставки в розмірі 15 % за останнім платежем , тобто 10.02.2015 року . Сторона відповідача не навела інших обставин,які вказували б на пропущення строків позовної давності. Щодо стягнення судових витрат , суд виключає до них у відповідності до ст.79ЦПК України судовий збір та витрати пов"язані з проведення експертизи та у відповідності до ст.88 стягує їх з відповідача на користь пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.212-215 ЦПК України, ст.ст.526,598,599,651,1054 ЦК України , ст.17 Закону України "Про іпотеку"
Позов задовольнити частково. ОСОБА_6 кредиту №430/081Ф01 від 2 вересня 2008 року , укладений між ОСОБА_2 та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк " розірвати. В іншій частині позовних вимог- відмовити.
Стягнути з ПАТ "Укрсоцбанк" на користь ОСОБА_3 судові витрати 1341,35 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Ульяновський районний суд Кіровоградської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: ОСОБА_1