Справа № 171/578/16-ц
2/171/1097/17
Іменем України
17 липня 2017 року Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Чумак Т.А.
за участю секретаря - Жандарук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними зобов'язаннями,
встановив:
ПАТ «ОТП Банк» звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивача, та відповідачем ОСОБА_1 01.07.2008 року укладено кредитний договір № ML-302/190/2008, відповідно до умов даного договору банк надав вказаному відповідачу кредит в сумі 50495 доларів США. Згідно п.3 ч.1 вказаного кредитного договору за користування кредитним коштами встановлена плаваюча процентна ставка в розмірі 4,49%+FIDR. Кредитний договір набув чинності з моменту підписання сторонами обох частин договору і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань в повному обсязі. З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором між банком та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договори поруки, відповідно до умов яких вказані відповідачі несуть солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника за вищевказаним кредитним договором щодо повернення основної суми кредиту, відсотків за користування кредитом, пені за прострочення повернення кредиту, прострочення сплати відсотків та штрафу за нецільове використання кредиту. Позивач виконав свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, але відповідач порушує умови укладеного договору, в зв'язку з чим станом на 17.02.2016 року загальна заборгованість відповідачів складає 61464,34 доларів США, що у еквіваленті становить 1660151,82 грн., в тому числі: 49653,38 долари США - заборгованість по кредиту, 11810,96 доларів США - заборгованість по відсоткам. Просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку вищевказану заборгованість за кредитним договором та судовий збір в сумі 24902,28 грн.
Представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подано заперечення на позов, в якому зазначено, що дійсно між позивачем та ОСОБА_1 01.07.2008 року укладено кредитний договір про надання відповідачу коштів в сумі 50495 дол. США на придбання нерухомості, з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 банком було укладено договори поруки. З грудня 2009 року до моменту подання позовної заяви відбулася істотна зміна обставин, а саме - значне зростання курсу долара США по відношенню до гривні, що стало причиною подорожчання кредитного ресурсу на 300%. Зміна обставин є істотною, а тому на думку представника відповідача є підстави для перегляду кредитного договору або визнання його недійсним. Крім того, надання банком кредиту в доларах США та погашення відповідачем кредиту та сплата відсотків у доларах США являється порушенням діючого законодавства зі сторони банку, оскільки при укладенні вищевказаного кредитного договору банком не було надано відповідачу для ознайомлення індивідуальної ліцензії, яка в надавала банку право надавати грошові кошти в кредит в іноземній валюті. Також вважає умови укладеного з відповідачем ОСОБА_1 несправедливими, що є підставою для визнання договору недійсним. Вважає, що договір між банком та ОСОБА_1 повинен бути переглянутим або підписано мирове узгодження в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з»явився, подав заяву про підтримання позову та розгляд справи без участі представника, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачі в судове засідання не з»явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення судового розгляду до суду не надали, тому суд приходить до висновку, що відповідачі не з»явилися в судове засідання без поважних причин.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
01.07.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ML-302/190/2008, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір та валюта кредиту - 50495 доларів США, сума першочергового внеску - 22% вартості нерухомого майна у відповідності до договору купівлі-продажу, дата остаточного повернення кредиту - 01.07.2038 р., для розрахунку процентів за користування кредитом сторони домовилися, що буде використовуватися плаваюча процентна ставка в розмірі 4,49%+FIDR, сума кредиту та нарахованих процентів щомісяця погашається рівними частинами протягом всього строку дії кредитного договору. За порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені в договорі строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних грошових зобов'язань за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.
На виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 01.07.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № SR-302/190/2008, відповідно до умов даного договору відповідач ОСОБА_2 як поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником ОСОБА_1 його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань, поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники.
В цей же день між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір поруки № SR-302/190/2008/1, відповідно до умов даного договору відповідач ОСОБА_3 як поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником ОСОБА_1 його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань, поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 17.02.2016 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 61464,34 доларів США, що у еквіваленті становить 1660151,82 грн., в тому числі: 49653,38 долари США - заборгованість по кредиту, 11810,96 доларів США - заборгованість по відсоткам.
Згідно банківської ліцензії № 191 від 08.11.2006 року ЗАТ «ОТП Банк» має право здійснювати банківські операції, визначені частиною1 та пунктами 5-11 частини 2 статті 47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність».
Згідно додатку до дозволу № 191-1 від 08.11.2006 року ЗАТ «ОТП Банк» має право здійснювати операції з валютними цінностями.
Згідно Статуту ПАТ «ОТП Банк» (нова редакція), погодженого НБУ України 28.09.2016 року, ПАТ «ОТП Банк» є правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ «ОТП Банк».
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.553, ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.11, 27, 60 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов яких відповідач отримав кредитні кошти в сумі 50495 доларів США та зобов'язався сплачувати кредит, проценти за користування кредитом та пеню. На забезпечення даного договору банк уклав з відповідачем ОСОБА_2, а також відповідачем ОСОБА_3 договори поруки, відповідно до умов яких поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язалися в солідарному порядку відповідати перед позивачем за своєчасне виконання позичальником усіх його зобов'язань за кредитним договором Також судом встановлено, що відповідачами не виконуються умови кредитного договору, а також договори поруки, що є підставою для стягнення заборгованості за вищезазначеним кредитним договором з відповідачів солідарно.
Розрахунок в частині заборгованості за кредитом, процентами за кредитом відповідачі не спростували належними та достовірними доказами відповідно до вимог ст.ст.58-60,64 ЦПК України, а тому суд приймає його за основу суми боргу.
Заперечення представника відповідача щодо недійсності кредитного договору суд не бере до уваги, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.
Судом встановлено, що спірний кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови; банк надав відповідачу документи, які передували укладенню кредитного договору, в договорі міститься повна інформація стосовно умов кредитування, крім того, відповідачем на протязі більше 6 років виконувалися умови договору, що свідчить про згоду відповідача на умови оспорюваного ним договору.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що позивач має банківську ліцензію на здійснення операцій з валютними цінностями.
Відповідно до частини другої статті 533 ЦК України, якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України).
Згідно зі статтею 2 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків з розміщення, залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.
Статтею 5 Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України (далі - НБУ). Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.
Крім того, Національним банком України на виконання положень статті 11 Декрету прийнято Положення.
Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав йому банківську ліцензію та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій).
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 ЦК України, Декрет.
Отже, якщо в кредитному договорі виконання зобов'язання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті (стаття 533 ЦК України), то за наявності хоча б в однієї зі сторін зобов'язання (у банку-отримувача або в ініціатора платежу) індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України (стаття 5 Декрету), суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті (правова позиція, викладена ВСУ у справі № 6-1680 цс15 від 10.02.2016 року).
Таким чином, підстав для визнання вищевказаного кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_1, судом не встановлено.
Крім того, ні відповідачами, ні представником відповідача в порушення вимог ст.ст.10,60 ЦПК України не надано належних і допустимих доказів на підтвердження заперечень щодо недійсності кредитного договору, а тому суд критично оцінює надані заперечення і не бере їх до уваги.
У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідачів в рівних частинах на користь позивача підлягає також стягненню судовий збір в сумі 24902,28 гр.
Керуючись ст.ст.10,11, 60, 209, 213, 215 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними зобов'язаннями задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3) солідарно на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість станом на 17.02.2016 року у розмірі 61464,34 доларів США, що у еквіваленті становить 1660151,82 грн., в тому числі: 49653,38 долари США - заборгованість по кредиту, 11810,96 доларів США - заборгованість по відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах на користь ПАТ «ОТП Банк» судовий збір в сумі 24902,28 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Апостолівським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.
На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:ОСОБА_5