Справа № 761/23343/17
Провадження № 1-кс/761/14673/2017
06 липня 2017 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луганськ, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 09.06.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №420171100000000353,-
05.07.2017 до слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання прокурора відділу Прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні вимоги передачі чужого майна, з погрозами пошкодження чи знищення майна потерпілого (вимагання), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України. 03.07.2017 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 04.07.2017 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, визначених ст.177 КПК України, з урахуванням тих обставин, що ОСОБА_5 проживає в орендованій квартирі, що потребує значних додаткових матеріальних витрат, а тому з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, понесення покарання за вчинення злочинів у яких він підозрюється існує обґрунтований ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Крім цього, на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні може здійснюватись незаконний вплив зі сторони підозрюваного ОСОБА_5 та інших осіб, які діятимуть в інтересах останнього, оскільки у матеріалах досудового розслідування містяться анкетні відомості свідків, потерпілого, інших учасників кримінального провадження, місця їх проживання, номери контактних телефонів,а тому існує обґрунтований ризик,щодо незаконно впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Разом з цим, оскільки досудове розслідування триває, проводиться збір належних і допустимих доказів необхідних для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення іншим особам, існує обґрунтований ризик, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник в суді заперечували проти доводів клопотання, в задоволенні якого просили відмовити, вважають, що відсутня обґрунтована підозра у вчиненні даного злочину, надані стороною обвинувачення докази є недопустимими, а наведені в клопотанні ризики - необґрунтованими, з урахуванням особи підозрюваного, який раніше не судимий, одружений та має на утриманні трьох дітей, при цьому він та члени його сім'ї зареєстровані в м.Києві як тимчасово переміщені особи.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін, дослідивши надані учасниками судового розгляду матеріали, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку річ чи документ, які мають істотне значення для встановлення обставин у кримінальному правопорушенні; незаконно впливати на потерпілого, свідка та інших осіб; перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше або продовжити кримінальне правопорушення.
У силу ст.194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 КПК, на які вказує слідчий; а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначених у клопотанні ризиків.
При розгляді клопотання встановлено, що Слідчим управлінням Головного правління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017110000000353 від 09.06.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.
03.07.2017 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України та 04.07.2017 його повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення ґрунтується на сукупності фактичних даних, які містяться в матеріалах клопотання, а саме: протоколі від 22.06.2017 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст.260 КПК України; протоколах обшуків від 03.07.2017; протоколі допиту свідка від 03.07.2017; протоколі допиту потерпілого від 05.07.2017.
Під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Таким чином, доводи сторони захисту про відсутність обґрунтованої підозри спростовуються наданими матеріалами клопотання, які слідчий суддя під час вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховує лише в межах встановлення обґрунтованості підозри. Надані слідчому судді матеріали кримінального провадження на підтвердження підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного злочину, слідчий суддя вважає достатніми для висновку про його причетність.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.4 ст.194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 та п.2 ч.1 ст. 194 КПК України, проте не доведено в суді, що більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.
Відповідно до ст.178 КПК України слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів підозри вчинення кримінального правопорушення, а також наявність ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , який, як убачається з матеріалів клопотання, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, наявності повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України, що з високим ступенем вірогідності свідчить про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду в подальшому, вживати заходи, спрямовані на ухилення від участі в проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні.
Крім того, з урахуванням обставин оголошеної ОСОБА_5 підозри, відносин, що склалися між ним та потерпілим, слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що свідчить про необхідність застосування запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя враховує особу ОСОБА_5 , який раніше не судимий, має сімейні та соціальні зв'язки, трьох малолітніх дітей на утриманні, постійне місце проживання в м.Києві, де проживає тривалий час.
Такі обставини дають підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, у вигляді домашнього арешту, який буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 .
Отже, за встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором не доведено недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, зокрема, домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
За частиною 2 статті 181 КПК домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, і полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 202 КПК України, слідчий суддя,-
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 202 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - залишити без задоволення
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , заборонивши залишати житло щоденно з 22:00 години до 07:00 години наступної доби та покласти такі обов'язки:
- не відлучатися, з населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Строк дії даної ухвали встановити до 04 вересня 2017 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган внутрішніх справ за місцем проживання ОСОБА_5 .
Роз'яснити підозрюваному, що працівники внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в його житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на неї обов'язків.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м.Києва.
Слідчий суддя ОСОБА_1