Справа № 22-ц/793/1524/17Головуючий по 1 інстанції
Категорія : на ухвалу Дунаєв С. О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Василенко Л. І.
13 липня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоВасиленко Л. І.
суддівГончар Н. І., Сіренка Ю. В.
при секретаріВинник І. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_9,
19 грудня 2016 р. позивач звернулася до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1. помер її батько спадкодавець ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси Черкаського МУЮ.
До спливу шестимісячного строку після смерті спадкодавця ОСОБА_10 позивач подала до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Ященко В.М. заяву про вступ у спадщину. У зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, 09 серпня 2016 р. вказаним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій.
Зазначила, що оригінал вказаного правоустановчого документу знаходиться у відповідача. При її зверненні до відповідача з приводу надання їй оригіналу свідоцтва про право власності на вказану квартиру для оформлення спадщини, останній в категоричній формі їй в цьому відмовив, не пояснивши причин такої відмови.
Квартира АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності б/н, виданого органом приватизації Придніпровського районного виконавчого комітету 17.06.1999 р. зареєстрована за: відповідачем ОСОБА_6, її батьком ОСОБА_10 та матір'ю останніх - ОСОБА_13, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2
Після смерті ОСОБА_13 її сини ОСОБА_6 та ОСОБА_10, оскільки були зареєстровані та постійно проживали із спадкодавцем, прийняли спадщину в рівних частках.
Тобто відповідачу ОСОБА_6 та її батькові спадкодавцю ОСОБА_10 на час його смерті повинно належати по ? частині квартири АДРЕСА_1.
Враховуючи вищенаведені обставини просила визнати за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1. Судові витрати покласти на відповідача.
В ході розгляду справи ОСОБА_7 заявила клопотання про залишення її позову без розгляду.
Ухвалою Придніпровського районного суду від 07 червня 2017 р. позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно залишено без розгляду. Понесені сторонами судові витрати не відшкодовано.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_6 просив її скасувати та постановити нову, якою визнати безпідставність даного позову в частині висновку про 1/3 частку квартири після смерті батька позивача за відсутністю порушення прав позивача відповідачем у отриманні позивачем у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину, в частині позову про 1/6 частку в квартирі після смерті баби ОСОБА_13 - за безпідставністю позовних вимог та стягнути з позивача на його користь 6900 грн. витрат на правову допомогу, 640 грн. судового збору при подачі двох апеляційних скарг та витрат на правову допомогу при підготовці та розгляду даної скарги, розмір яких буде поданий у судовому засіданні.
В обґрунтування зазначено вказав, що заявлені позивачем вимоги, які вона в послідуючому просила суд залишити без розгляду, на його переконання, є необґрунтованими, а тому понесені ним судові витрати підлягають відшкодуванню.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_6 - Давигору С.А., ОСОБА_7 та її представника - адвоката Смаглій В.М., перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції ухвалу постановлено з додержанням вимог закону.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно без розгляду у відповідності до вимог п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було заявлено клопотання про залишення її позову без розгляду.
Відмовляючи в задоволенні стягнення судових витрат понесених відповідачем у зазначеній справі та в результаті задоволення заяви про залишення позову без розгляду суд виходив з того, що підставою звернення позивача до суду з позовом стала неможливість отримання нею спадщини, оскільки нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів.
В процесі судового розгляду на стадії надання сторонами пояснень сторони з'ясували, що оригінали таких документів перебувають у відповідача і він не заперечував надати їх позивачу, оскільки йому не було відомо, що у позивача є така потреба, у зв'язку з чим у судовому засіданні було оголошено перерву для надання сторонам можливості врегулювання спору в добровільному порядку. В подальшому позивачем подано заяву про залишення позову без розгляду. В свою чергу сторони не заперечували тих обставин, що спірні інтереси врегульовані в добровільному порядку і не зумовлюють необхідності втручання суду у їх вирішення.
Виходячи з зазначено суд прийшов до висновку, що доводи відповідача та його представника про безпідставне пред'явлення позивачем позову є необґрунтованими.
Перевіряючи вмотивованість висновків районного суду та обґрунтованість доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає такі доводи скарги необґрунтованими і такими, що не дають підстав для скасування ухвали суду.
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа вільно, на власний розсуд, обирає способи захисту цивільного права.
Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частина 2 наведеної статті містить перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема визнання права. Причому суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Разом з тим, п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України визначено право позивача на подачу заяви про залишення позову без розгляду.
Водночас, згідно до ч. 3 ст. 89 ЦПК України у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У п. 38 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року N 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач (ст. ст. 10, 11 ЦПК України). При цьому саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Викладене свідчить про те, що стягнення спірних витрат можливе лише внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2016 р. ОСОБА_7 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_9, та просила суд визнати за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1. Судові витрати покласти на відповідача.
При цьому, як на підставу звернення послалась на Постанову приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Ященко В.М. про відмову у вчиненні нотаріальних дій, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_7 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, після смерті батька ОСОБА_10 у зв'язку з ненаданням правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна та встановлення складу спадкового майна. (а.с. 18)
При цьому, обґрунтовуючи заявлені нею вимоги, в позовній заяві позивач зазначила про те, що оригінал вказаного правоустановчого документу знаходиться у відповідача. При її зверненні до відповідача з приводу надання їй оригіналу свідоцтва про право власності на вказану квартиру для оформлення спадщини, останній в категоричній формі їй в цьому відмовив, не пояснивши причин такої відмови.
Факт письмового звернення позивача до відповідача підтверджується доданими позивачем у судовому засіданні 06.03.2017 р. рекомендованими зверненнями адресованими ОСОБА_6 за двома адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 у вересні 2016 р., тобто до звернення в суд з даним позовом, проте, які останнім не були отримані та повернулись відправнику з відміткою причини повернення «за закінченням терміну зберігання». (а.с. 76, 77, 78, 79)
ОСОБА_6 06.02.2017 р. та 23.02.2017 р. були подані заперечення, згідно до яких він не погоджується з заявленими позовними вимогами, нормами права на які посилається позивач в частині позовних вимог, які стосуються спадкування після смерті ОСОБА_13 При цьому вказав на те, що буде звертатись з зустрічним позовом. Те, що прирощення долі ОСОБА_10 після смерті матері не відбулось та, що згідний на мирову угоду за зазначених ним умовах. (а.с. 47 - 48, 64 - 66)
Згідно до журналу судового засідання від 23.02.2017 р. клопотання відповідача щодо укладання мирової угоди було задоволено, в судовому засіданні оголошено перерву для обговорення сторонами можливості щодо її укладання. (а.с. 67)
В подальшому 14.03.2017 р., знову ж таки відповідно до журналу судового засідання, після дачі пояснень ОСОБА_6, вже за клопотанням представника позивача - Єременко С.Я., в судовому засіданні оголошено перерву для можливості надання нотаріусу правовстановлюючих документів. При цьому представник відповідача - Прядка В.М. підтримав заявлене клопотання. (а.с.84)
Таким чином судом правомірно встановлено, що в процесі судового розгляду на стадії надання сторонами пояснень сторони з'ясували, що оригінали правовстановлюючих документів перебувають у відповідача і він не заперечував надати їх позивачу, в подальшому спірні інтереси були врегульовані в добровільному порядку, а позивач відповідно скористалася наданим їй п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України правом та 06 квітня 2017 р. подала до суду заяву про залишення позову без розгляду. (а.с. 86)
Аналізуючи вимогу відповідача про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача судом встановлено наступне.
Сторони скористались правом користуватися правовою допомогою, наданим ст. 27 ЦПК України.
Так, ОСОБА_7, при зверненні до суду, первісно скористалася своїм правом на безоплатну правову допомогу, шляхом надання повіреній особі, зокрема адвокату Єременко С.Я. права на підставі довіреності від 08 листопада 2016 р. її представництва в усіх судових органах України.(а.с. 34, 35)
У подальшому 16 травня 2017 р. ОСОБА_7 було укладено договір з адвокатом Смаглій В.М. про надання правової допомоги, відповідно до якого адвокат зобов'язувався представляти інтереси позивача в судах будь-якої ланки. До договору додано ордер виданий на його підставі адвокатом. Серія ЧК №42481 від 16 травня 2017р. (а.с. 120,121)
В свою чергу 01 березня 2017 р. між адвокатом Прядкою В.М. та відповідачем у справі ОСОБА_6 було укладено договір про надання послуг № 12/17 за яким адвокат зобов'язувався надавати юридичні послуги та захищати інтереси останнього, зокрема в судах всіх інстанції з правом підпису будь-якого документа. Матеріали справи містять його ксерокопію. (а.с. 70)
До договору додано ордер Серія ЧК № 35788 виданий адвокатом 01 липня 2017 р. на підставі договору про надання послуг, посвідчення адвоката та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Дані документи також подані у ксерокопіях. (а.с.71, 72)
Також додано квитанцію № 06/03 до прибуткового касового ордеру від 06 березня 2017 р. про сплату ОСОБА_6 на користь Прядки В.М. за юридичні послуги 6400 грн., та складений адвокатом Прядкою В.М. розрахунок від 06 березня 2017 р. наданих платних юридичних послуг.
При цьому в розрахунку зазначено про надання наступних юридичних послуг: ознайомлення з позовними вимогами, доданими до позовної заяви документами, наявними у клієнта документами, підготовка та надання правового висновку; підготовка до суду письмових заперечень 06.02.2017 р. та 03.2017 р., фактично матеріали справи містять послідуючі заперечення від 23.02.2017 р., участь у судовому засіданні 06.03.2017 р. ( а.с. 75)
Також матеріали справи містять договір про надання правової допомоги укладений між адвокатом Давигорва С.А. та ОСОБА_6 від 06 червня 2017 р. та доданий до нього додаток і свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Давигори С.А., квитанцію до прибуткового касового ордеру б/н від 06 червня 2017 р. про сплату ОСОБА_6 500 грн.(а.с. 146-149). Проте розрахунок наданих юридичних послуг відсутній.
Таким чином з матеріалів справи вбачається, що реалізувавши своє право на звернення до суду за захистом своїх, зокрема, безпосередньо на час звернення до суду порушених прав, позивач скористалась своїм правом на правову допомогу. 01.03.2017 р. відповідач також скористався своїм правом.
За викладеного суд правомірно встановив, що правова допомога надана відповідачу, являла собою ознайомлення адвоката з матеріалами справи, зокрема 02.03.2017 р. та участь у судових засіданнях. (а.с. 69)
Що ж до підготовки письмових заперечень, то колегія суддів враховує те, що договір між ОСОБА_6 та адвокатом Прядкою В.М. був укладений 01 березня 2017 р., а подані особисто від імені відповідача заперечення датовані 06.02.2017 р. та 23.02.2017 р., отже до укладання приведеного договору.
Водночас обов'язковою умовою для можливості задоволення вимоги про компенсацію витрат на правову допомогу в контексті ч. 3 ст. 89 ЦПК України, є наявність необґрунтованих дій позивача в результаті яких понесені вимушені витрати, а їх розмір повинен бути вмотивований та доведений відповідачем належними та допустимими доказами. При цьому використовуючи правові послуги захисника, право його вибору належить конкретній особі, в свою чергу Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» передбачено межі відшкодування вартості таких послуг за умови надання обґрунтованих доказів в тому числі документально підтверджених витрат за надану правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, та акту виконаних робіт.
Таким чином суд першої інстанції встановивши, що підставою звернення позивача в суду з позовом до ОСОБА_6 стала неможливість отримання нею спадщини у визначений цивільним законом спосіб, оскільки нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, що стверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.08.2016 р., а стягнення понесених відповідачем судових витрат можливе лише внаслідок необґрунтованих дій позивача, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у стягненні таких витрати.
За викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи відповідача про безпідставність пред'явлення позивачем позову є необґрунтованими.
Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставним посилання ОСОБА_6 на те, що оскаржуваною ухвалою суду не вирішено спір стосовно спадщини, яка відкрилась у 2000 р. і сторони не мають законної можливості отримати спадщину в повному об'ємі, оскільки він одночасно посилається на те, що позивач після оголошення перерви в судовому засіданні отримала свідоцтво про право на спадщину.
Крім того, позивачем у підтвердження заявлених вимог, зокрема в цій частині, при зверненні до суду було додано: довідку КП ЧООБТІ від 17.05.2016 р. № 8262о про те, що станом на 01.01.2013 р. кв. АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності б/н, видане органом приватизації Придніпровського районного виконавчого комітету 17.06.1999 р. зареєстрована за фізичними особами: ОСОБА_6, ОСОБА_13 та ОСОБА_10, свідоцтво про смерть ОСОБА_13, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2. так і довідку КП «Придніпровська СУБ» від 08.06.2016 р., згідно до якої ОСОБА_13 по день смерті була зареєстрована в кв. АДРЕСА_1 і разом з нею на день смерті були зареєстровані сини: ОСОБА_6, відповідач у справі та ОСОБА_10, померлий батько позивача. (а.с. 12, 15, 16)
Приведене також спростовує посилання відповідача на необґрунтованість дій позивача при зверненні до суду.
У разі ж існування спору з інших підстав, за відсутності можливості його врегулювання через нотаріальну контору він може бути вирішений в судовому порядку.
З огляду на вищевикладені фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, вони були предметом дослідження в суді першої інстанції, який при розгляді заяви про залишення позову без розгляду та вимоги відповідача про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, всебічно і повно з'ясував і перевірив всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінив докази, дав їм належну правову оцінку, правильно визначив норми права, що підлягають застосуванню та постановив законну і обґрунтовану ухвалу.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :