Справа 712/8942/17
Провадження 1-кс/712/4101/17
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
18 липня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду внесене у кримінальному провадженні № 12017251010005661 слідчим СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 , і погоджене прокурором ОСОБА_3 , клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Буховецьке, Бобринецького району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , учасником бойових дій, учасником ліквідації наслідківаварії на ЧАЕС, інвалідом, депутатом не являється, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,-
До Соснівського районного суду м. Черкаси звернувся слідчий СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_4 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання погоджено прокурором.
Клопотання мотивовано тим, що 08 липня 2017 року приблизно о 16 годині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись у магазині «Сільпо», що розташований за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 208/1, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з ящика на полиці у торгівельному залі таємно, умисно, з корисливих мотивів, викрав чуже майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд», а саме: цукерки «Roshen De Luxe горіх-крем» в кількості 1,684 кг, загальною вартістю 309 гривень 86 копійок, які поклав до поліетиленового пакету та приховав собі в штани, після чого виніс цукерки за лінію кас розрахунку за товар.
Однак свій злочинний намір до кінця не довів, з причин, що не залежали від його волі, оскільки факт викрадення майна відразу був виявлений працівниками охорони торгівельного закладу, які поблизу виходу з приміщення магазину затримали ОСОБА_5 і викрадений товар у нього було вилучено.
Таким чином встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
По даному факту ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 18.07.2017 було пред'явлено повідомлення про підозру у скоєнні злочину передбаченого ст. 15 ч. 2, ч. 2 ст. 185 КК України.
У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Беручи до уваги, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк та той факт, що згідно вироку Смілянського міськрайонного суду Черкаської області підозрюваний ОСОБА_6 засуджений до 4 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців, та під час іспитового строку повторно вчинив корисливий злочин, адже даний час притягується до кримінальної відповідальності Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 185 КК України за злочини вчинені в квітні та травні 2017 року, на шлях виправлення не став і вчинив повторно корисливий злочин.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із взяттям під варту.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ураховуючи обґрунтовану підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжувати злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя приходить до висновку про застосування запобіжного заходу.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 183 тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжний заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до частини 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою не повинен перевищувати шістдесяти днів.
Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
З клопотання також вбачається, що із наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, наведені у ньому ризики, як мета обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного є такими, що виправдовують його застосування, зокрема слідчий вказує, що ОСОБА_5 під тягарем кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, шляхом умовляння, погроз, підкупу чи інше, перешкоджати кримінальному провадженню, користуючись своїми злочинними зв'язками.
Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції» та інших, роз'яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За роз'ясненнями п.п. 3, 13 постанови Пленуму Верховного Суду №4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року №10 та від 24 жовтня 2008 року №15), взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинувачуваним процесуальних обов'язків, і його належної поведінки; обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Крім того, підозрюваний постійного законного джерела доходів не має, раніше був засуджений, на даний час перебуваючи на іспитовому строку вчинив новий злочин, на шлях виправлення не став, тому з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, можливості незаконно впливати на свідків, знищенню речових доказів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд вважає за необхідне застосувати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, передбачених КПК України.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статі.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Враховуючи норму статті 182 КПК України, суд приходить до висновку визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_7 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що передбачає п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 186, 193-194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 14 вересня 2017 року включно.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 18.07.2017 року.
Визначити розмір застави 20 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 33680 грн. (тридцять три тисячі шістсот вісімдесят), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) та у разі внесення якої покласти зобов'язання на нього:
1) Прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;
2) Не відлучатися за межі м. Черкаси, за виключенням виклику слідчого, прокурора або суду в м. Черкаси.
3) Повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання на іншу адресу.
5) Здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (в т.ч. паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну), строк дії яких (зобов'язань) визначити не більше двох місяців з моменту внесення застави, наслідком невиконання яких буде звернення застави в дохід держави.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до слідчого ізолятора м. Черкаси.
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 .
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному ОСОБА_5 після її оголошення, слідчому для виконання та прокурору для відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .
Ухвала мені оголошена, порядок та строк її оскарження роз'яснено.
«18» липня 2017 року __________________ ОСОБА_5