Справа № 712/7209/17
Провадження № 2-а/712/574/17
10 липня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого/судді - ТОКОВОЇ С.Є. при секретарі - ТКАЧ А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови про арешт майна боржника,
Позивач звернувся з позовом до відповідачів про скасування постанови про арешт майна боржника, посилаючись на те, що Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області 30 травня 2017 отримало постанову про арешт майна боржника від 22.05.2017 за виконавчим провадженням № 53533706, винесену під час виконання зведеного виконавчого провадження від 22.05.2017 щодо стягнення з Управління боргу на загальну суму 96 550,00 грн. Відповідно до зазначеної постанови накладено арешт на автотранспортні засоби ИЖ 2717, 2003 р.в. ДНЗ А14439 № кузова ХТК 27170030045023 та ВАЗ 21043 № кузова ХТА 21043020895974 2002 р.в. ДНЗ 01435МЕ. Управління вважає, що дана постанова винесена з порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає скасуванню, тому звернулись з даним позовом до суду.
В судове засідання представник позивача не з'явилась, скерувала до суду заяву в якій просила справу розглядати в її відсутність, позовні вимоги уточнила та просила суд скасувати Постанову державного виконавця про арешт майна боржника від 22.05.2017 року у виконавчому провадженні № 53533706.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити, вказуючи на те, що усі винесені державним виконавцем постанови накладення штрафів, про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у межах виконавчих проваджень про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області вчинити певні дії - є виконавчими документами, що підлягають примусовому виконанню в порядку Закону України «Про виконавче провадження». Оскільки, дані постанови державних виконавців є виконавчими документами про стягнення коштів із боржника, такі постанови виконуються в загальному порядку, що передбачений ст. 48 - 62 Закону України «Про виконавче провадження» у межах окремих виконавчих проваджень відмінних від основного, а не статтями 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження», які передбачають процедуру виконання рішень немайнового характеру. Таким чином, під час виконання даного зведеного виконавчого провадження № 53533706 застосовано загальні положення Закону України «Про виконавче провадження» щодо звернення стягнення на майно боржника, в тому числі і щодо накладення арешту на майно боржника та його розшук, оскільки, жодних особливостей щодо виконання постанов про накладення штрафів, постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження не встановлено, а навпаки, вказано, що такі постанови виконуються в порядку, що встановлений Законом. Вказувані обставини щодо необхідності скасування постанови є надуманими та не грунтуються на нормах права.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебуває зведене виконавче провадження № 53533706, до складу якого, станом на 05.07.2017, входить 27 виконавчих проваджень про стягнення боргів з Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_1 від 22 травня 2017 року за невиконання рішення суду без поважних причин накладено арешт на майно, що належить боржнику, а саме: автотранспортні засоби ИЖ 2717, 2003 р.в. ДНЗ А14439 № кузова ХТК 27170030045023 та ВАЗ 21043 № кузова ХТА 21043020895974 2002 р.в. ДНЗ 01435МЕ.
31 травня 2017 року Управлінням відповідно до підпункту 6 частини 4 статті 4 Закону № 1404-VIII було повернуто постанову про арешт майна боржника від 22.05.2017 у зв'язку із тим, що постанова була винесена з порушенням норм пункту 6 частини 4 статті 4 Закону № 1404-VІІІ.
Нормативно-правовим актом, яким врегульовано умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон № 1404-УІІІ. Відповідно до статті 1 цього Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до Закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Оскаржувана постанова про арешт автотранспортних засобів винесена в рамках виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору, штрафів та витрат виконавчого провадження за рішеннями судів (виконавчі документи щодо проведення перерахунку та виплати сум пенсій), які є рішеннями немайнового характеру.
Статтею 63 Закону № 1404-VIII врегульований порядок виконання рішень немайнового характеру, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до цієї статті державний виконавець перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів.
Через 10 днів відбувається повторна перевірка виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі та надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Накладення арешту на майно Управління, суперечить статті 63 Закону № 1404-VІІІ, оскільки вказаною нормою не передбачено такого виду примусового виконання рішення суду. Державний виконавець під час виконання даного провадження обмежений виключно перевіркою стану виконання, застосуванням штрафу та направлення повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Поряд з цим, суд вважає що державний виконавець не допустив неправомірності у своїх діях, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Враховуючи, вищевикладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 105, 106, 107, 158-163, КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати Постанову державного виконавця про накладення арешту на майно Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області від 22.05.2017 року у виконавчому провадженні № 53533706.
Постанова може бути оскаржена через суд першої інстанції до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.