Справа № 525/216/17 Номер провадження 22-ц/786/1937/17Головуючий у 1-й інстанції Хоролець В. В. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.
13 липня 2017 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Абрамова П.С.,
Суддів: Карпушина Г.Л., Гальонкіна С.А.
при секретарі: Радько О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 24 травня 2017 року
в справі за позовом ОСОБА_2 до Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, з участю третьої особи: приватний нотаріус Великобагачанського районного нотаріального округу Сахарова Людмила Іванівни, про визнання права власності в порядку спадкування,-
ОСОБА_2 звернулася з даним позовом, у якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування після спадкодавиці ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Підстави позову вмотивовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Коноплянка Великобагачанського району Полтавської області у віці 79 років померла її тітка ОСОБА_5. На момент смерті ОСОБА_5 проживала разом з громадянином ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 власних дітей не мали. Вказує, що за життя піклувалася ОСОБА_5 та ОСОБА_6, підтримувала з ними тісні родинні стосунки, поховання їх здійснювала за власний рахунок. Після смерті ОСОБА_5 вона доглядала ОСОБА_6, систематично допомагала по господарству, доглядала під час хвороби.
Позивач вказує, що на день відкриття спадщини, майно спадкодавеці складалося із: - домогосподарства за адресою АДРЕСА_1, що складається із житлового будинку (літ.А-1) площею 65,5 кв.м.,літньої кухні (Б,б) площею 43,1 кв.м., літньої кухні (В,в) площею 26,6 кв.м., сараю (Г) площею 37,6 кв.м., навісу (г) площею 7 кв.м., сараю (Е) площею 8,3 кв.м., погріба (е) площею 8,3 кв.м., гаража (Ж), площею 21,2 кв.м., сараю (І) площею 8,8 кв.м., навісу (К) площею 8,7 кв.м., навісу (Л) площею 9,1 кв.м., сараю (М) площею 6 кв.м., погріба (м) площею 3 кв.м., колодязя питного, загальною вартістю 163359 грн., що належало ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 04.05.1976 року, посвідченого Білоцерківською сільською радою за реєстровим номером 32, свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок видане 28.06.1989 року; - присадибної земельної ділянки загальною площею 0,47 га, яка ОСОБА_5 була безоплатно передана у власність 18 сесією 21 скликання Білоцерківської сільської ради народних депутатів Великобагачанського району Полтавської області 31.03.1994 року, і складається із земельної ділянки 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, 0,22 га-для ведення особистого селянського господарства, але реєстраційні документи на земельну ділянку оформлено не було; - земельних ділянок (паїв) загальною площею 6,21 га в складі: земельної ділянки (паю) площею 3,21 га, за адресою: с. Коноплянка Великобагачанського району Полтавської області та земельної ділянки (паю) площею 3,00 га в с. Коноплянка Великобагачанського району Полтавської області, зареєстровані за ОСОБА_5 державними актами НОМЕР_7 від 24.10.2002 р. та НОМЕР_2 від 04.06.2002 р.; - автомобіля ВАЗ-21063,1983 р.в. д.н.з. НОМЕР_1, кузов НОМЕР_4, двигун НОМЕР_6 що зареєстрований за ОСОБА_5 згідно свідоцтва про реєстрацію технічного засобу НОМЕР_3, виданого МРЕВ м. Миргород Полтавської області 24.12.1983 року; - майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат серія НОМЕР_5, що виданий Білоцерківською сільською радою 25.12.2001 року.
Позивач вказує, що житловий будинок в с. Коноплянка Великобагачанського району Полтавської області належав ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 04.05.1976 року, посвідченого Білоцерківською сільською радою за реєстровим номером 32, свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок було видане 28.06.1989 року, при цьому, у договорі купівлі-продажу від 04.05.1976 року та свідоцтві на право власності від 28.06.1989 року допущено невірне написання імені власниці, ОСОБА_5 записано ОСОБА_7. Аналогічне невірне написання імені допущено і в технічному паспорті вищевказаного домогосподарства. Право власності на домогосподарство та автомобіль ОСОБА_5 набуто до початку спільного життя із ОСОБА_6
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_5 за життя 08.04.1998 р. заповіла ОСОБА_2 належне їй майно, що складається з: 1/2 частини житлового будинку та 1/2 частини господарських приміщень за адресою АДРЕСА_1, Великобагачанського району, приватизовану земельну ділянку загальною площею 6,21 га, що знаходиться в с. Коноплянка Великобагачанського району Полтавської області, легковий автомобіль ВАЗ-21063, 1983 р.в., та все інше майно, де б воно не знаходилося. Заповіт був посвідчений секретарем Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області Дубиною Т.А. та зареєстрований в реєстрі №58. Заповіт не змінювався.
Позивач вказує, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті тітки. У встановлені законодавством строки вона подала заяву про прийняття спадщини, також, заяву про прийняття спадщини подав чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_6, інших спадкоємців у ОСОБА_5 за законом не має. ОСОБА_2 зазначає, що вона також є племінницею ОСОБА_5, тому одночасно являється спадкоємицею за законом. Спадкове майно не розділено, право власності на спадкове майно відповідно до ст.182 ЦК України та ст.125 ЗК України не оформлено, до ІНФОРМАЦІЯ_4 року (дати смерті ОСОБА_6.), як вказує позивач, вона опікувалася померлим, доглядала його під час хвороби і допомагала по господарству та спільно з ним вела господарство, в тому числі і спільні витрати з догляду за огородом, будинком, сплати інших платежів, лікарських засобів, користувалася майном спадкодавеці. З посиланням на ст.125 ЗК України та ст.182 ЦК України вважає, що ОСОБА_6 право власності в повному його розумінні не набув і помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, спадкоємці за ОСОБА_6 відсутні. Коли ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, позивачу було відмовлено вчиненні цієї нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на домоволодіння (не вірним вказанням імені власниці будинку), а також у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 подав заяву про прийняття спадщини і йому на можливо, як вказав приватний нотаріус, належить одна друга частина всього майна; відповідно, провести згідно ст.182 ЦК України та ст.125 ЗК України реєстрацію права власності не можливо. У зв'язку з вищевикладеним, посилаючись на наведені вище доводи, а також положення статей ЗК України та ряд норм ЦК України, позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з відповідним позовом, в якому просила суд в порядку спадкування визнати за нею право власності на все майно, належне спадкодавеці, що залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5, останнім постійним місцем проживання якої було с. Коноплянка Великобагачанського району Полтавської області (а.с.а.с.2-4).
Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 24 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, з участю третьої особи: приватний нотаріус Великобагачанського районного нотаріального округу Сахарова Людмила Іванівни, про визнання права власності в порядку спадкування - задоволено частково.
В порядку спадкування, визнано за ОСОБА_2 як за спадкоємницею за заповітом після смерті ОСОБА_5 право власності на 1/2 (одну другу) частину житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований в с. Коноплянка вул. Польова, 9 та складається в цілому відповідно до технічного паспорту з житлового будинку (літ.А-1), літньої кухні (літ.Б,б), літньої кухні (літ.В,в), сараю (літ.Г), навісу (літ.г), сараю (літ.Е), погріба (літ.е), гаража (літ.Ж), сараю (літ.І), навісу (літ.К), навісу (літ.Л), сараю (літ.М), погріба (літ.м) та колодязя питного №1, що належав ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 04.05.1976 року, посвідченого Білоцерківською сільською радою Великобагачанського району за реєстровим номером 32.
В порядку спадкування, визнано за ОСОБА_2 як за спадкоємницею за заповітом після смерті ОСОБА_5 право власності на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га, що розташована в АДРЕСА_1 та право власності на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,22 га, що розташована в АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_5 на підставі рішення 18 сесії 21 скликання Білоцерківської сільської ради народних депутатів Великобагачанського району Полтавської області від 31.03.1994 року.
В порядку спадкування, визнано за ОСОБА_2 як за спадкоємницею за заповітом після смерті ОСОБА_5 право власності на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,21 га, що розташована на території Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, яка належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ОСОБА_5, виданого 04.10.2002 року Білоцерківською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області на ім'я ОСОБА_5
В порядку спадкування, визнано за ОСОБА_2 як за спадкоємницею за заповітом після смерті ОСОБА_5 право власності на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,00 га, що розташована на території Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2, виданого 04.06.2002 року Білоцерківською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області на ім'я ОСОБА_5
В порядку спадкування, визнано за ОСОБА_2 як за спадкоємницею за заповітом після смерті ОСОБА_5 право власності на 1/2 (одну другу) частини легкового автомобіля ВАЗ-21063, 1983 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4, який належав ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію технічного засобу серія НОМЕР_3, виданого 29.12.1983 року МРЕВ м. Миргород Полтавської області.
В порядку спадкування, визнано за ОСОБА_2 як за спадкоємницею за заповітом після смерті ОСОБА_5 право власності на 1/2 (одну другу) частину майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка ДСП «Красногорівське» СГП «Левади» с. Красногорівка в розмірі 2528 грн. або 008 відсотків, що належав ОСОБА_5 згідно Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серія НОМЕР_5, виданого Білоцерківською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області 25.12.2001 року.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
З даним рішенням не погодилася позивач ОСОБА_2 та в особі свого представника подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким задовольнити позову у повному обсязі.
Апелянт вважає висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Вказує на те, що суд помилково вважав ОСОБА_6 таким, що прийняв спадщину після померлої дружини ОСОБА_5, оскільки за свого життя не оформив її, а отже і все спадкове майно не вибуло з обсягу спадщини, що залишилася після смерті її тітки, та що суд невірно врахував вимоги закону щодо обов'язкової долі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, останнім місцем проживання та реєстрації якої було с. Коноплянка, Великобагачанського району Полтавської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Коноплянка Великобагачанського району Полтавської області, про що виконавчим комітетом Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області видано свідоцтво про смерть (а.с.8).
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, останнім місцем проживання та реєстрації якого було с. Коноплянка, Великобагачанського району Полтавської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с. Коноплянка Великобагачанського району Полтавської області, про що виконавчим комітетом Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області видано свідоцтво про смерть (а.с.9).
Як вбачається з копії свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_8 від 20 січня 1990 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перебували в шлюбі з 20 січня 1990 року (а.с.62).
З довідки, виданої виконавчим комітетом Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області №198 від 20 січня 2017 року вбачається, що померла ОСОБА_5 на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1. Разом з нею в даному домогосподарстві був зареєстрований і проживав чоловік ОСОБА_6 (а.с.11).
З довідки, виданої виконавчим комітетом Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області №199 від 20.01.2017 року вбачається, що померлий ОСОБА_6 на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1. Разом з ним в даному домогосподарстві ніхто не був зареєстрований та ніхто не проживав (а.с.10).
З довідки, виданої виконавчим комітетом Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області №197 від 20.01.2017 року, вбачається, що за домогосподарством 0427-1 за адресою АДРЕСА_1 значаться земельні ділянки площею 0,25 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,22 га - для ведення особистого селянського господарства в користуванні (а.с.10).
Відповідно до рішення 19 сесії 5 скликання Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 13 серпня 2009 року, було проведено впорядкування адресного домогосподарства по АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_1 (а.с.10 зворот).
З довідки, виданої виконавчим комітетом Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 06.09.2016 року №2866 року вбачається, що згідно запису в погосподарській книзі №8, номер об'єкта по господарського обліку 0427-1, в АДРЕСА_1 значиться житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, власник - ОСОБА_5 (а.с.11 зворот).
З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 вбачається, що транспортний засіб - легковий автомобіль марки ВАЗ-21063, 1983 року випуску, двигун НОМЕР_6 кузов НОМЕР_4, колір бежевий, державний номерний знак НОМЕР_1 належав ОСОБА_5.(а.с.18). Реєстрація здійснена у 1983 році.
Як вбачається з Державного акта на право приватної власності на землю серія НОМЕР_9 від 04.10.2002 року, виданого Білоцерківською сільською радою народних депутатів, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 3,21 га, що розташована на території Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, даний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_10 (а.с.20).
Згідно Державного акта на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2 від 04.06.2002 року, виданого Білоцерківською сільською радою народних депутатів, ОСОБА_9 є власником земельної ділянки площею 3,00 га, що розташована на території Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, даний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_11 (а.с.21).
З договору купівлі-продажу будинку від 04.05.1976 року, що зареєстрований в Білоцерківській сільській раді Великобагачанського району, реєстровий номер 32 вбачається, що ОСОБА_7, придбала житловий будинок з надвірними будівлями в с. Коноплянка Великобагачанського району Полтавської області (а.с.22). У даному договорі купівлі-продажу допущено невірне написання імені покупця, замість правильного (згідно даних паспорту) ОСОБА_5, записано помилково ОСОБА_7. Також, з свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району 28.06.1989 року на підставі рішення виконкому Великобагачанської районної ради народних депутатів №21 від 25.01.1989 року вбачається, що житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5 (а.с.23). У даному свідоцтві про право особистої власності на жилий будинок також допущено невірне написання імені ОСОБА_5, замість правильного ОСОБА_5, записано помилково ОСОБА_7.
З урахуванням викладеного, суд вірно дійшов висновку, що житловий будинок з господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1, належав ОСОБА_5.
Також з свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серія НОМЕР_5, виданого Білоцерківською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області, ОСОБА_5 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка ДСП «Красногорівське» СГП «Левади» с. Красногорівка відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 03 березня 2000 року; частка ОСОБА_5 визначена в розмірі 2528 гривень, або 008 відсотків (а.с.25).
З заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Дубиною Т.А. від 08.04.1998 року, реєстровий номер 58, вбачається, що ОСОБА_5, яка мешкає в с. Коноплянка Великобагачанського району Полтавської області заповіла належну її на праві особистої власності одну другу частину житлового будинку з однією другою частиною господарських приміщень та приватизованою земельною ділянкою, що знаходиться в селі Коноплянка Великобагачанського району Полтавської області, легковий автомобіль марки ВАЗ-21063, випуску 1983 року, двигун НОМЕР_6 кузов НОМЕР_12, та все інше майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, ОСОБА_2 повністю (а.с.59).
З архівного витягу, виданого Великобагачанською районною адміністрацією Полтавської області від 27 вересня 2016 року №01-22/364 вбачається, що 18 сесією 21 скликання Білоцерківської сільської ради народних депутатів Великобагачанського району Полтавської області від 31.03.1994 року було вирішено передати безоплатно земельні ділянки у власність громадянці ОСОБА_5, жительці с. Коноплянка Великобагачанського району для обслуговування житлового будинку і господарських приміщень 0,25 га та для ведення особистого господарства 0,22 га (а.с.34).
З технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 19.09.2016 року, що розташований в АДРЕСА_1 вбачається, що дане домоволодіння складається в цілому з: житлового будинку (літ.А-1), літньої кухні (літ.Б,б), літньої кухні (літ.В,в), сараю (літ.Г), навісу (літ.г), сараю (літ.Е), погріба (літ.е), гаража (літ.Ж), сараю (літ.І), навісу (літ.К), навісу (літ.Л), сараю (літ.М), погріба (літ.м) та колодязя питного №1 (а.с.а.с.28-32). У даному технічному паспорті також помилково вказано власника - голову колгоспного двору як ОСОБА_7, що підтверджується матеріалами справи в сукупності.
Постановою приватного нотаріусу Великобагачанського районного нотаріального округу Сахарова Л.І. постановою від 08 серпня 2016 року відмовила позивачу ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: село АДРЕСА_1 після померлої ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що у останньої відсутній правовстановлюючий документ на вищевказаний житловий будинок (а.с.12).
З листа приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Сахарової Л.І. від 31.01.2017 року №157 та повідомлення №384/01-16 від 14 березня 2017 року вбачається, що після померлої ОСОБА_5 надійшло дві заяви про прийняття спадщини, а саме: заява про прийняття спадщини від імені ОСОБА_2, як спадкоємця за заповітом та заява про прийняття спадщини від імені чоловіка померлої - ОСОБА_6, як спадкоємця за законом.
Інших заяв про прийняття/відмову від прийняття спадщини не надходило та відсутні претензії кредиторів, свідоцтва про право на спадщину ще не видавалися.
Заповіт ОСОБА_5 від 08.04.1998 року, реєстровий номер 58 є чинним. Спадкова справа після померлого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у приватного нотаріуса не заведена (а.с.а.с.52-71).
Таким чином, вбачається, що суд вірно визначив обсяг спадкового майна та коло спадкоємців після спадкодавця - ОСОБА_5.
Також судом встановлено, що чоловік померлої ОСОБА_6 на момент відкриття спадщини був непрацездатним, внаслідок чого мав право на обов?язкову частку у майні згідно ст. 1241 ЦК України.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України).
Відповідно до ст.1233 ЦК України заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто (ст.1234 ЦК). За нормою ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України непрацездатна вдова (вдівець) спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
В розумінні ч.5 ст.1268 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на цю спадщину, бо незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
З урахуванням вищевикладених норм законодавства, суд вірно дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, правомірно визначивши, що за час життя ОСОБА_6 прийняв спадщину на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та 1/2 частину земельних ділянок, виділених для будівництва та обслуговування і ведення особистого селянського господарства, щодо яких відсутнє заповідальне розпорядження ОСОБА_5, та на ? частину автомобіля і земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельного паю, щодо спадкування яких застосовано норми ст. 1241 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги не містять належних доказів у спростування висновків місцевого суду, оскільки право ОСОБА_6, як спадкоємця першої черги після померлої ОСОБА_5, на спадкування було ним реалізовано шляхом подачі відповідної заяви до нотаріуса, а позивачем ставилося питання про визнання за ним права власності на спадкове майно виключно після померлої тітки ОСОБА_5.
На підставі вищевикладеного, судова колегія не вбачає порушень процесуального чи матеріального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 24 травня 2017 року.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 24 травня 2017 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : /підпис/ П.С. Абрамов
Судді: /підпис/Г.Л. Карпушин /підпис/ С.А. Гальонкін
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області ___________ П.С. Абрамов