Справа № 527/612/17 Номер провадження 22-ц/786/1966/17Головуючий у 1-й інстанції Марущак Р. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
17 липня 2017 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.
суддів: Карпушина Г.Л., Дорош А.І.
при секретарі Рибак О.О.
за участі представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 18 травня 2017 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Кринківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Відділ Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області, Глобинська районна державна адміністрація, Глобинська державна нотаріальна контора, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІПК "Полтавазернопродукт" про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -
У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом та просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) площею 4,52 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кринківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, яка належала померлому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0295496, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 657.
В обґрунтування позовних вимог вказувала, що її син - ОСОБА_4, який помер 03 травня 1997 року, на підставі сертифікату серія ПЛ № 0295496 мав право на земельну частку (пай) в землях АФ «Степове», на території Кринківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, розміром 4,52 умовних кадастрових гектарів. Вказаний сертифікат за невідомих обставин втрачено.
Вона є спадкоємцем ОСОБА_4 за законом, і прийняла спадщину. Проте, державний нотаріус Глобинської нотаріальної контори ОСОБА_5 відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з мотивів відсутності правовстановлюючого документу на земельну частку (пай).
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 18 травня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Вказане рішення місцевого суду в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2, просила скасувати його та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Судове рішення, ухвалене у справі, не відповідає вказаним вимогам.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_4 (син позивача ОСОБА_2В.) перебував у трудових відносинах із радгоспом «Великокринківський. Так, згідно наказу № 21-К від 21.10.1996 року по радгоспу «Великокринківський» він був прийнятий на роботу з 07.10.1996 року на посаду слюсаря. Наказом № 15-К від 21.06.1997 року його було виключено зі списків особового складу радгоспу «Великокринківський» із 03 травня 1997 року у зв'язку зі смертю.
З архівної довідки № 04-02/435 від 05.05.2017 року, виданої архівним сектором Глобинської райдержадміністрації, вбачається, що розпорядженням голови Глобинської районної державної адміністрації від 17.03.1998 року № 118 радгосп «Великокринківський» перереєстровано в КСП «Степове», а 10.02.2000 року розпорядженням голови Глобинської районної державної адміністрації № 76 зареєстровано приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Степове» та його Статут. Згідно Статуту КСП «Степове» було створене в процесі приватизації майна радгоспу «Великокринківський» і було правонаступником його майнових прав і зобов'язань; приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Степове» було правонаступником КСП «Степове» лише в частині погашення заборгованості зі сплати податків і зборів.
Відповідно до довідки № 135/104-17 від 17.05.2017 року, виданої відділом Держгеокадастру у Глобинському районі Полтавської області, ОСОБА_4 відсутній в списку громадян - членів агрофірми «Степове», які включені до Державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ № 0295496 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 27 від 24.12.1996 року.
Довідкою відділу Держгеокадастру у Глобинському районі № 34-1609-99.6-151/0/26-17 від 07.03.2017 року вказана обставина підтверджена. Зазначено, що відповідно до запису № 657 від 23.05.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) членам колишньої агрофірми «Степове», ОСОБА_4 видавався сертифікат на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0295496 у землях колективної власності агрофірми «Степове» розміром 4,52 умовних кадастрових га.
03 травня 1997 року помер син позивача - ОСОБА_4
Відповідно до довідки, виданої виконкомом Кринківської сільради 30 січня 2012 року (а.с. 35), померлий ОСОБА_4 до дня смерті проживав однією сім'єю із ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у с. Степовому Глобинського району Полтавської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, що діяв на час відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Таким чином, доказами по справі підтверджено прийняття позивачем спадщини після померлого сина.
Постановою державного нотаріуса Глобинської нотаріальної контори від 04 лютого 2017 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що належало померлому 03 травня 1997 року ОСОБА_4 (а.с. 7).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволення позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що померлий ОСОБА_4 був включений до списків членів колишньої агрофірми «Степове», а від так існування в нього на час смерті права на земельну частку (пай).
Колегія суддів не може погодитись із таким висновком місцевого суду.
З матеріалів справи вбачається наявність суперечливих доказів щодо включення ОСОБА_4 до списків членів колишньої агрофірми «Степове», а саме довідка № 135/104-17 від 17.05.2017 року (а.с. 51) та довідка № 34-1609-99.6-151/0/26-17 від 07.03.2017 року (а.с. 8).
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Всупереч вимог ст. 212 ЦПК України, суд першої інстанції не оцінив докази у справі у їх сукупності та взаємозв'язку з метою перевірки їх достовірності.
Судом першої інстанції поставлено під сумнів достовірність довідки № 34-1609-99.6-151/0/26-17 від 07.03.2017 року (а.с. 8), обґрунтовуючи це тим, що ОСОБА_9 помер до зазначеної в довідці дати видачі сертифікату.
При цьому, відповідно до вказаної довідки, відповідно до запису № 657 від 23 травня 1997 року ОСОБА_9 було видано сертифікат на земельну частку (пай). Відомості про дату видачі такого сертифікату в довідці відсутні.
Таким чином, висновок місцевого суду про те, що ОСОБА_9 помер до видачі сертифікату на земельну частку (пай) є припушенням, що суперечить положенням ч. 4 ст. 60 ЦПК України.
Відомості, викладені в довідці № 34-1609-99.6-151/0/26-17 від 07.03.2017 року (а.с. 8) узгоджуються з іншими доказами по справі, що підтверджують його членство в колишній агрофірмі «Степове», а саме Наказом по радгоспу «Великотринівський» від 21 жовтня 1996 року (а.с. 53), а також технічною документацією по паюванню земель переданих у колективну власність КСП агрофірмі «Степове» (а.с. 74-81), зокрема, протоколом зборів уповноважених членнів агрофірми «Степове» Глобинського району Полтавської області, яким затверджено список членів агрофірми у кількості 697 осіб та списком членів, де під номером 596 значиться ОСОБА_4
Окрім того, згідно листа Кринківської сільради Глобинського району Полтавської області від 21 квітня 2016 року № 276/02-12 (а.с. 82) земельна частка (пай) площею 4,79 га та належить ОСОБА_4 є незатребуваною.
Згідно п.2 Указу Президента України від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу є рівними.
За таких обставин, на час смерті ОСОБА_4 належало право на земельну частку (пай) площею 4,52 умовних кадастрових гектари для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кринківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, а від так це право увійшло до складу спадщини, яку прийнала його мати ОСОБА_2
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_2 колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ним було ухвалено помилкове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, яке відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з Кринківської сільської ради Глобинського району Полтавської області підлягають стягненню судові витрати ОСОБА_2, понесені нею внаслідок сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 18 травня 2017 року - скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Позов ОСОБА_2 до Кринківської сільської ради Глобинського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) площею 4,52 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кринківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, яка належала померлому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0295496, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 657.
Стягнути з Кринківської сільської ради Глобинського району Полтавської області на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1 344 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: --//-- ОСОБА_1
Судді --//-- ОСОБА_10
--//-- ОСОБА_11
З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: ОСОБА_1