Справа № 569/4738/17
13 липня 2017 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючої судді - Панас О.В.
при секретарі - - Корнійчук А.В.
з участю представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Павлюка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління патрульної поліції у м. Рівне Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, -
27.03.2017 року позивач ОСОБА_4 звернувся з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Рівне Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії АР №693090 від 13.03.2017 р. у справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 та ч.1ст. 126 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що зазначений у постанові автомобіль Lexus RX350, номерний знак НОМЕР_1, належить його дружині ОСОБА_5, яка була за кермом. Він, із своїм колегою, ОСОБА_6, їхав у автомобілі Volkswagen Touareg, номерний знак НОМЕР_2 попереду. Однак, йому зателефонувала дружина і попросила щоб він пересів за кермо у її автомобіль, оскільки вона погано себе почувала, і не могла їхати далі за кермом самостійно. Вони зупинилися і він сів за кермо Lexus RX350, номерний знак НОМЕР_1.
Як тільки інспектор поліції зупинив їх автомобіль та попросив пред'явити документи, він пред'явив реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Інспектор поліції ОСОБА_7 вимагав негайно пред'явити посвідчення водія. Внаслідок того, що перед цим він їхав у власному автомобілі Volkswagen Touareg, номерний знак НОМЕР_2 та перебуваючи у стресовому стані у зв'язку із різким погіршенням здоров'я його дружини та наступною вимушеною зупинкою поліцією, він не відразу зорієнтувався де знаходиться його посвідчення водія. Він попросив декілька хвилин для того, щоб віднайти посвідчення водія, перетелефонував своєму колезі ОСОБА_6, який їхав з ним у автомобілі Volkswagen Touareg, номерний знак НОМЕР_2 подивитися чи є його посвідчення водія у автомобілі Volkswagen Touareg та продовжив пошук посвідчення.
В цей час інспектор поліції ОСОБА_7 сів до службового автомобіля, не зважаючи на його прохання надати ще декілька хвилин для пред'явлення посвідчення водія, почав без його відома складати протокол про адміністративне правопорушення. Через 10 хвилин він пред'явив своє посвідчення водія інспектору патрульної поліції, однак інспектор Сисонюк Ю.М. вже склав протокол про адміністративне правопорушення. Таким чином , вважає, що інспектор поліції ОСОБА_7 вийшов за межі наданих йому повноважень та порушуючи норми законодавства не надав достатньо часу для пред'явлення посвідчення водія.
Просив визнати дії інспектора роти № 1 батальйону УПП в м.Рівному ДПП майора поліції ОСОБА_7 протиправними та скасувати постанову АР №693090 від 13.03.2017 р.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов в межах заявлених доводів і вимог. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив в повному обсязі, вказав, що інспектор патрульної поліції діяв в межах чинного законодавства, при винесенні постанови законно оцінив наявні докази, та при накладенні адміністративного стягнення встановив всі обставини справи про адміністративне правопорушення і прийшов до вірного висновку. Просив відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, встановлені обставини, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного. Судом встановлено, що 13.03.2017 року була винесена постанова АР № 693090 по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_4, який керував транспортним засобом Lexus RX350, номерний знак НОМЕР_1, 13.03.2017 року о 13 год. 50 хв. на 357 км автодороги Київ-Чоп поза населеним пунктом у якому не горіло ближнє світло фар або денні ходові вогні, чим порушив п.9.8 ПДР . У подальшому на вимогу поліцейського водій не надав для перевірки посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.2.1; 2.4 (а) ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 125, ч.1 ст. 126 КУпАП.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив. Постановою серії АР №693090 від 13.03.2017 року в справі про адміністративне правопорушення було притягнуто до відповідальності позивача ОСОБА_4 за ст. 125, ч.1 ст. 126, ч.1 ст. 36 КУпАП та накладено штраф в розмірі 425, 00 грн.
З наданих в позовній заяві пояснень, та з постанови АР №693090 вбачається, що позивач не визнав правопорушення в його діях, вказуючи, що з постановою не згідний.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненням особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Встановлено, що доказів правопорушення в діях порушника, які б спростували доводи порушника, постановою про адміністративне правопорушення не наведено, відсутні письмові докази, докази відео чи фото фіксування технічними засобами. Також не відібрано пояснення від свідків та очевидців події адміністративного правопорушення, щодо події та вини особи у вчиненні правопорушення, які могли б засвідчити чи спростувати факт адміністративного правопорушення.
Крім того, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор УПП в м.Рівне ОСОБА_7 показав, що у автомобілі на якому рухався ОСОБА_4 не горіло ближнє світло фар , в зв'язку з чим його транспортний засіб було зупинено. У подальшому на його вимогу водій ОСОБА_4 не надав для перевірки посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а тому вважає, що постанова винесена згідно вимог чинного законодавства. Показання свідка ОСОБА_7 , щодо дотримання порядку розгляду ним адміністративного правопорушення скоєного ОСОБА_4, збігаються з оглянутими в судовому засідання відеоматеріалами наданими представником відповідача.
Разом з тим, судом встановлено, що при винесенні постанови відносно ОСОБА_4 за ст. 125, ч.1 ст. 126 КУпАП та накладенні адміністративного стягнення, інспектором всупереч вимогам ст..ст.33,280 КУпАП, не враховано тих обставин, що вчинене ним правопорушення не заподіяло істотної шкоди правам та інтересам інших осіб, а також те, що він притягується вперше до адміністративної відповідальності.
Отже, рішення у справі про адміністративне правопорушення відповідачем винесено без врахування усіх обставин, які мають значення для правильного її вирішення. Провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснюється в порядку КУпАП. При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При призначенні адміністративного стягнення обставини, пом'якшуючі відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП, не враховувалися. Вище вказане правопорушення вказує на малозначність вчиненого адміністративного правопорушення позивачем. За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_4 мало місце адміністративне правопорушення, так як на вимогу інспектора Червонюком О.К. не було надано на момент перевірки посвідчення водія, яке він дійсно має, та через певний часовий проміжок надав інспектору, доказів які б спростовували порушення в частині керування транспортним засобом в якому не горіло ближнє світло фар або денні ходові вогні, позивачем не надано, а судом таких доказів не встановлено. Разом з тим, суд прийшов до висновку , що постанова в частині накладеного на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. підлягає скасуванню зі звільненням ОСОБА_4 на підставі ст. 22 КУпАП від адміністративної відповідальності в силу малозначності вчиненого адміністративного правопорушення .
В іншій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 71, 94, 160, 161, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління патрульної поліції у м.Рівне Департаменту патрульної поліції про скасування постанови -задовольнити частково.
Постанову серії АР № 693090 від 13.03.2017 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 125 та ч.1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в сумі 425 грн. скасувати частково, в частині накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн., звільнивши його від адміністративної відповідальності в силу малозначності та обмежитись усним зауваженням.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: О.В.Панас