79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.07.2017р. Справа № 914/806/17
Господарський суд Львівської області у складі
Суддя Фартушок Т.Б. при секретарі Сало О.А.
за позовом: Фірми Агробуд «Давидів» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Львівська область, Пустомитівський район, с.Давидів,
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів,
про: відшкодування шкоди,
ціна позову: 419647,06 грн.
Представники:
Позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність від 12.04.2017 року б/н);
Відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність від 27.04.2017 року № 112-1569/2).
Суть спору:
Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Фірми Агробуд «Давидів» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про відшкодування шкоди. Ціна позову 419647,06 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 27.04.2017 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.05.2017 року. В судовому засіданні 16.05.2017р. оголошувалась перерва до 29.05.2017р., про що представники Сторін належним чином повідомлялись під розписку в судовому засіданні. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, викладених в ухвалах суду від 29.05.2017р. та від 27.06.2017р., зокрема, у зв'язку із неявкою повноважних представників Сторін та невиконанням ними вимог ухвал суду у справі.
Представникам Сторін оголошено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28, 38, 59 ГПК України. Крім того, в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, а також письмові повідомлення про оголошення перерви в судовому засіданні та про оголошення ухвал про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки Сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38, 59 ГПК України.
Заяв про відвід судді не надходило.
Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, надав усні пояснення по суті спору з обґрунтуванням наявності підстав для стягнення з Відповідача заборгованості.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, проти позову заперечив, в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, аналогічні до викладених у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву.
Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України, господарський суд створює Сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі Господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі, на обов'язковість виконання якої вказувалось в ухвалах про відкладення розгляду справи, окрім подання відзиву на позовну заяву, Сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.
Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.38 ГПК України (витребування доказів) (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Сторонам щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
В судових засіданнях впродовж розгляду справи суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
При цьому, з врахуванням вимог ст.69 ГПК України, суд зазначає про відсутність правових підстав до подальшого відкладення розгляду справи.
Розглянувши і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників Сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» перейменоване з Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», яке перейменоване з Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», що підтверджується, зокрема, 1.1. Статуту ПрАТ «Львівобленерго», затвердженого Протоколом Загальних зборів акціонерів ПрАТ «Львівобленерго» від 13.04.2017р. №14.
10.08.2007р. між ВАТ «Львівобленерго», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» (надалі - Відповідач, Постачальник) та Фірмою Агробуд «Давидів» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - Позивач, Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №19063 (надалі - Договір), відповідно до якого (п.1.1) Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору; точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку №6 «Однолінійна схема».
Згідно пункту 2.1. Договору під час виконання умов Договору, а також всіх питань, що не обумовлені Договором, Сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ).
Пунктом 2.2.2 Договору Сторонами встановлено, що Постачальник зобов'язується постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах та відповідно до розділу 5, з урахуванням умов розділу 6 Договору.
Відповідно до п.2.3.3 та 2.3.4 Договору, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а також здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №7а (7б) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».
Як зазначено в п.2 Додатку №2 від 10.05.2007р. до Договору, розрахунковим періодом вважається період з 16 числа попереднього місяця до 15 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у Договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії.
У п.4.2.3 Договору встановлено, що Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електричної енергії, розраховану виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затверджених постановою НКРЕ від 04.05.2006р. №562, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.07.2006р. за №782/12656 за тарифами, які діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (надалі - Методика) у разі самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електричної енергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
Пунктом 4.2.4. Договору встановлено, що Споживач не несе відповідальності перед Постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Пунктом 8 Додатку від 10.05.2007р. №2 до Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених Договором, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.
Пунктом 9.3 Договору передбачено, що спірні питання та розбіжності виконання умов Договору, щодо яких Сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України.
У п.9.4 Договору зазначено, що Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007р.; Договір вважається щоразу продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази повідомлення однією із Сторін іншої про припинення його дії або перегляд його умов.
13.08.2014 року представниками служби технічного аудиту виконавчої дирекції ПАТ «Львівобленерго» у присутності представника Відповідача на підставі пункту 6.40 та пункту 6.41 ПКЕЕ складено ОСОБА_2 № 027307 про порушення ПКЕЕ за адресою Львівська область, Пустомитівський район, с.Давидів, а саме: встановлено здійснення Споживачем дій, які призвели зміни показів приладу обліку, зміни полярності трансформатора струму, що є порушенням пунктів 3.3, 3.34, п.6.40 та 10.2. ПКЕЕ.
Рішенням ПАТ «Львівобленерго», оформленим протоколом засідання комісії Пустомитівського РЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 21.08.2014 року №655 розглянуто акт про порушення ПКЕЕ від 13.08.2014 №027307 року у відповідності до «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженою Постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562 із змінами та доповненнями, Позивачу проведено нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії в обсягах 160800 кВт-год. на суму 209823,53 грн., виписано Рахунок на оплату вказаної заборгованості (від 21.08.2014 року №655).
Пунктом 2 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2014р. №82 р/к у справі №1-02-47/2014 визнано, що Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом (необґрунтовано проведено донарахування вартості та обсягу електричної енергії споживачу ТзОВ «Агробуд «Давидів», що суперечить вимогам Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією), що може призвести до ущемлення інтересів споживачів які були б неможливими за умовами існування значної конкуренції на ринку (частина 1 статті 13 названого Закону).
Пунктом 3 резолютивної частини вказаного Рішення зобов'язано ПАТ «Львівобленерго» усунути порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке назване у пункті 2 резолютивної частини Рішення.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.05.2016р. у справі №914/1196/15 за позовом Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» про стягнення штрафу та пені у сумі 135 320,00 грн. і зобов'язання виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2014 року № 82/р/к в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2016р. рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2016р. у справі №914/1196/15 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, постановлено зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2014р. №82р/к; стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» в дохід бюджету 68000,00 грн. штрафу та 67320,00 грн. пені; стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» на користь Державного бюджету України 2029,80 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 2232,78 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2016р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2016р. у справі №914/1196/15 залишено без змін.
З підстав наведеного, враховуючи встановлене Рішенням Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2014р. №82 р/к у справі №1-02-47/2014 порушення Відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, керуючись ч.2 ст.55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Позивач зазначає про наявність правових підстав для стягнення з Відповідача 419647,06грн. шкоди.
15.05.2017р. Відповідачем подано Відзив на позовну заяву (вх. №17152/17), у якому вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, просить суд відмовити Позивачу в його задоволенні з підстав того, що рішенням Господарського суду Львівської області від 12.05.2015р. у справі №914/3525/14 за позовом ПАТ «Львівобленерго» до ТзОВ «Агробуд «Давидів» про стягнення 209823,53 грн. недоврахованої електричної енергії встановлено факт порушення Позивачем ПКЕЕ шляхом зміни полярності підключення трансформатора струму, а на виконання вказаного рішення Господарським судом 17.11.2015р. видано наказ.
16.05.2017р. Позивачем подано до суду письмове обґрунтування (вх. №17304/17), у якому обґрунтовує нормативні та фактичні підстави для стягнення з Відповідача на користь Позивача шкоди.
26.05.2017р. Відповідачем подано доповнення до відзиву на позовну заяву (вх. №18993/17), у якому вказує, що рішення адміністративної колегії ОСОБА_3 не має преюдиційного значення для вирішення спору у даній справі, оскільки не підтверджує факту завдання Відповідачем шкоди Позивачу, а також не встановлює розміру такої шкоди.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.05.2015р. у справі №914/3525/14 за позовом ПАТ «Львівобленерго» до ТзОВ «Агробуд «Давидів» про стягнення 209823,53 грн. недоврахованої електричної енергії встановлено факт порушення Позивачем ПКЕЕ шляхом зміни полярності підключення трансформатора струму, а на виконання вказаного рішення Господарським судом 17.11.2015р. видано наказ.
З підстав наведеного Відповідач зазначає, що наявність зазначеного судового рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Львівобленерго» задоволено у повному обсязі, виключає протиправну поведінку та вину ПАТ «Львівобленерго», а відтак, на думку Відповідача, відсутній склад цивільного правопорушення, за яке Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача збитки.
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Відповідно до п.2 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно ст..55 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування; шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Проте, для застосування такого виду відповідальності як відшкодування шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки; шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою; вини.
Суд погоджується з позицією Відповідача, що Рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2014р. №82 р/к у справі №1-02-47/2014 не має преюдиціального значення для вирішення даного спору в частині факту завдання шкоди Позивачеві та стосовно її розміру; крім того суд зазначає про відсутність протиправної поведінки Відповідача у заподіянні зазначеної Позивачем шкоди та наявності вини в цьому у Відповідача з огляду на наступне.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.05.2015р. у справі №914/3525/14 за позовом Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробуд Давидів” про стягнення 209823,53грн. (за рішенням ПАТ «Львівобленерго», оформленим протоколом засідання комісії Пустомитівського РЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 21.08.2014 року №655), яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2015р. у справі №914/3525/14, позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробуд Давидів” на користь Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго” 209823,53грн. недоврахованої електричної енергії.
Відтак, Рішення Господарського суду Львівської області від 12.05.2015р. у справі №914/3525/14 набрало законної сили, та, у відповідності до приписів частини п'ятої статті 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України, є обов'язковою до виконання на всій території України.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.05.2015р. у справі №914/3525/14, серед іншого, встановлено правомірність вимог Відповідача щодо стягнення з Позивача 209823,53грн. недоврахованої електричної енергії.
При цьому суд зазначає, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У справі «Желтяков проти України» (рішення від 09.09.2011р.) Європейський Суд з Прав Людини зазначив, що право на справедливий розгляд судом, грантоване п.1 ст.6 Конвенції, повинно тлумачитись в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, серед іншого, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії).
Одним із основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який, серед іншого, передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило у законну силу, не може бути поставлено під сумнів (справа «Совтрансавто-Холдинг» проти України», справа «Желтяков проти України»).
Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що обов'язковість та правомірність сплати Позивачем Відповідачеві 209823,53грн., про стягнення подвійного розміру якої Позивач заявляє позовні вимоги, встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили, та не може вважатись збитками, заподіяними протиправною поведінкою Відповідача, оскільки правомірність заявлення таких вимог встановлено рішенням суду.
Суд зазначає, що платіжним дорученням від 27.11.2015р. №344 Позивачем сплачено на користь Відповідача 209823,65грн. При цьому суд зазначає, що згідно протоколу засідання комісії Відповідача №655 від 2014р., Позивачу виставлявся рахунок за цим же номером 655 від 21.08.2014р., який Позивачем добровільно не оплачено. Після набрання рішенням Господарського суду Львівської області від 12.05.2015р. у справі №914/3525/14 законної сили та встановлення Законом обов'язковості його виконання, Відповідачем повторно виставлявся Позивачеві рахунок на сплату 209823,53грн., який Позивачем оплачено.
З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що сплата Позивачем Відповідачу 209823,53грн. (подвійний розмір якої просить стягнути Позивач) не була здійснена внаслідок протиправної поведінки Відповідача, а сплата відбулась на підставі рішення суду, відтак, відсутня вина Відповідача.
При цьому суд наголошує, що після складання протоколу засідання комісії Відповідача №655 від 2014р. Позивачем 209823,53грн. недоврахованої електричної енергії Відповідачеві не сплачено, а сплата відбулась після набрання законної сили рішенням суду, відтак, на виконання обов'язку, встановленого рішенням суду, який не може заперечуватись.
При цьому суд також зазначає, що після набрання рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/1196/15 законної сили (постанова ЛАГС від 11.10.2016р.) Позивач не скористався своїм правом на перегляд рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/3525/14 за нововиявленими обставинами.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі відсутність протиправної поведінки, вини Відповідача, беручи до уваги обов'язковий характер рішення суду, яке набрало законної сили та є виконаним, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав до задоволення позову, а відтак, в позові слід відмовити.
Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
10.07.2017р. у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 17.07.2017р.
На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід залишити за Позивачем.
Враховуючи вищенаведене, керуючись п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 45, 47, 33, 38, 43, 49, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя Фартушок Т. Б.