ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.07.2017Справа №910/6806/17
За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії
«Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства
«Українська залізниця»
до Приватного підприємства «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ»
про 5 667 165 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Пегза К.К. - по дов.
від відповідача: Брацкова О.С. - по дов.
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Приватного підприємства «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» про стягнення штрафу в сумі 5 667 165 грн.
Ухвалою від 27.04.2017р. було порушено провадження по справі №910/6806/17 та призначено її розгляд на 19.05.2017р.
Представником позивача 11.05.2017р. через відділ діловодства суду подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.
Відповідач у судове засідання 19.05.2017р. не з'явився, проте, 18.05.2017р. через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та задоволено.
Ухвалою від 19.05.2017р. розгляд справи було відкладено на 08.06.2017р.
Представником відповідача 07.06.2017р. було подано клопотання про зупинення провадження по справі.
Представник позивача проти задоволення означеного клопотання надав заперечення.
Розгляд клопотання позивача було відкладено судом до наступного судового засідання.
Відповідно до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.06.2017р. було оголошено перерву до 19.06.2017р.
15.06.2017р. представником позивача через відділ діловодства суду було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.
У судовому засіданні 19.06.2017р. представником відповідача було підтримано раніше подане клопотання про зупинення провадження.
Представник позивача проти означеного клопотання надав заперечення.
Судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання Приватного підприємства «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» про зупинення провадження по справі, виходячи з наступного.
За приписами ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження по справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Зупинення провадження у справі, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, тобто закінчення строку визначається вказівкою на подію. Крім того, перелік підстав відкладення розгляду справи не є вичерпним, а зупинити провадження у справі господарський суд може лише з підстав, установлених законом.
Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.
Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 Господарського процесуального кодексу України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог. Аналогічну правову позицію наведено у п.3.16 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Обґрунтовуючи заявлене клопотання відповідач посилався на те, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/7724/17 за позовом Приватного підприємства «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 30.12.2016р. до договору поставки №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р., штрафні санкції за неналежне виконання умов якого є предметом розглядуваного спору.
За висновками суду, обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, можуть бути встановлені судом в межах розгляду цієї справи на підставі оцінки доказів, представлених сторонами.
До того ж, за висновками суду, задоволення клопотання відповідача могло призвести до затягування строків розгляду справи, а отже, порушення вимог Господарського процесуального кодексу України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Одночасно, господарський суд зауважує, що у разі задоволення позовних вимог по справі №910/7724/17 учасники судового процесу не позбавлені права та можливості звернутись до суду з заявою про перегляд рішення по справі №910/6806/17 за нововиявленими обставинами.
Отже, з огляду на наведене у сукупності, суд дійшов висновку щодо відсутності достатніх підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження по справі.
Представником відповідача у судовому засіданні 19.06.2017р. було заявлено усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні та продовження строків розгляду справи, які були судом розглянуті та задоволені.
Відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання позивача про продовження строків розгляду справи.
Приймаючи до уваги клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору, в судовому засіданні у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 03.07.2017р.
Ухвалою від 19.06.2017р. строк розгляду спору було продовжено на 15 днів.
Представник відповідача в судове засідання 03.07.2017р. не з'явився, проте, 03.07.2017р. через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Представник позивача проти задоволення означеного клопотання надав заперечення. Судом було розглянуто та задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 03.07.2017р. розгляд справи було відкладено на 10.07.2017р.
Представником відповідача 07.07.2017р. через відділ діловодства суду було подано відзив на позов.
У судовому засіданні 10.07.2017р. у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 11.07.2017р.
Під час розгляду справи у судовому засіданні представником відповідача було надано оригінали документів, доданих до відзиву, для огляду суду.
Представником позивача було надано усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами в судовому засіданні 11.07.2017р.
В судовому засіданні 11.07.2017р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
27.05.2016р. між Філією «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», що діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», (замовник) та Приватним підприємством «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» (постачальник) було укладено договір поставки №ЦЗВ-14-02016-01, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а замовник прийняти та оплатити паливо рідинне та газ; оливи мастильні (дизельне паливо), найменування, марка та кількість якого вказується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені в цьому договорі.
Згідно п.2.1 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. ціна на товар, який продається за цим договором, встановлюється в національній валюті України - гривні на умовах FCA (Франко-Перевізник) станція відправлення в межах України із подальшим направленням за реквізитами вантажоодержувача, які вказуються в рознарядках замовника (відповідно до вимог «Інкотермс» в редакції 2010р.), і включає: вартість товару, всі податки та збори, що встановлені українським законодавством, в тому числі, податок на додану вартість, і вказуються у специфікаціях до цього договору.
За умовами п.2.3 означеного правочину сторони планують за даним договором поставити товар на суму 157 500 000 грн., крім того, податок на додану вартість 20% - 31 500 000 грн., на загальну суму 189 000 000 грн.
Ціна товару, зазначена в специфікації, не є твердою та може бути змінена сторонами шляхом підписання додаткової угоди виключно у випадках, передбачених ч.5 ст.40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (п.2.4 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р.).
У п.2.5 укладеного між сторонами правочину зазначено, що обсяги закупівлі та сума договору можуть змінюватись замовником в зв'язку зі зміною фактичного обсягу видатків замовника (реального фінансування та планів замовника), що оформлюються додатковими угодами до даного договору або направленням листа на адресу постачальника.
У розділі 3 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. контрагентами було погоджено умови та терміни поставки.
Зокрема, згідно п.3.1 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. постачальник здійснює поставку товару залізничним транспортом загального користування на умовах FCA (Франко-Перевізник) станція відправлення в межах України (відповідно до вимог «Інкотермс» в редакції 2010р.), пункт призначення за реквізитами вантажоодержувача, які вказуються в рознарядках замовника.
Пунктом 3.2 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. сторонами визначено, що постачальник здійснює поставку товару партіями протягом терміну дії договору, тільки при наявності рознарядки замовника, яка є підтвердженням готовності замовника до прийому товару. Відповідність за достовірність інформації, яка вказується в рознарядці, несе замовник. Замовник не несе відповідальності за надання рознарядок (надання не в повному обсязі), якщо це є наслідком зміни планів постачання та фінансування замовника.
Постачальник здійснює відвантаження товару протягом п'яти календарних днів з дня надання рознарядки (п.3.4 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р.).
Згідно п.3.6 укладеного між сторонами правочину поставка товару підтверджується актом прийому-передачі, який підписується сторонами після приймання товару по кількості та якості вантажоодержувачем, за умови надання постачальником: рахунку-фактури на поставлений товар; податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства України; копії накладної (залізничної); копії документів з якості: паспорт або сертифікат якості, або паспорт якості, або паспорт продукції та декларація про відповідність; копії документу, який підтверджує сертифікацію товару, а саме сертифікату відповідності.
За умовами п.3.7 №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. датою поставки товару вважається дата відправлення цього товару, що підтверджується штампом станції відправлення в межах України на накладній (залізничній), на адресу вантажоодержувача - кінцевого одержувача, які вказуються в рознарядці замовника.
Пунктом 6.1 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. передбачено, що постачальник протягом 3-х робочих днів з дати поставки товару, але не пізніше 3-го числа наступного за звітним місяцем, надає замовнику рахунок-фактуру на цей товар, податкову накладну. Копії накладних (залізничних) на кожну цистерну окремо.
Датою оплати вважається дата відправлення коштів замовника за банківськими реквізитами постачальника (п.6.3 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р.).
Термін дії даного договору встановлюється з моменту його підписання обома сторонами до 31.12.2016р., а в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомлення та рознарядкою, направленими на адресу постачальника та в частині оплати - до повного виконання (п.12.2 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р.).
З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з поставки товару.
Як свідчать матеріали справи, у специфікації №1 до договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. контрагентами було визначено найменування товару, кількість та ціну з урахуванням податку на додану вартість. Зокрема, згідно змісту вказаної специфікації вартість товару складає 157 500 000 грн., крім того податок на додану вартість 20% - 31 500 000 грн., на загальну суму 189 000 000 грн. Умови поставки: FCA (Франко-Перевізник) - станція відправлення в межах України із подальшим направленням за реквізитами вантажоодержувача - кінцевого одержувача - структурного підрозділу залізниці, які вказуються в рознарядках замовника (відповідно до вимог «Інкотермс» в редакції 2010р.). Термін поставки протягом п'яти календарних днів з дати поставки товару. Умови оплати: протягом п'яти банківських днів з дати поставки товару.
З представлених суду документів вбачається, що 30.12.2016р. між філією «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», що діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», та Приватним підприємством «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» було укладено додаткову угоду №1 до договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р.
Відповідно до п.1 додаткової угоди №1 від 30.12.2016р. контрагентами погоджено включення до договору поставки №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. специфікації №2 на суму 31 484 250 грн., крім того, податок на додану вартість 20% - 6 296 850 грн., на загальну суму 37 781 100 грн.
Пунктом 2 додаткової угоди №1 від 30.12.2016р. внесено зміни до п.2.3 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. та визначено, що сторони планують за даним договором поставити товар на суму 188 984 250 грн., крім того, податок на додану вартість 20% - 37 796 850 грн., на загальну суму 226 781 100 грн.
Одночасно, сторонами у додатковій угоді №1 від 30.12.2016р. погоджено внесення змін до п.12.2 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р., а саме визначено строк дії правочину з моменту його підписання обома сторонами до 31.03.2017р., а в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомлення та рознарядкою, направленими на адресу постачальника та в частині оплати - до повного виконання.
Дана додаткова угода набуває чинності з 01.01.2017р. і є невід'ємною частиною договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. (п.6 додаткової угоди №1 від 30.12.2016р.).
Згідно включеної до договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. специфікації №2 вартість товару складає 31 484 250 грн., крім того, податок на додану вартість 20% - 6 296 850 грн., на загальну суму 37 781 100 грн. Умови поставки: FCA (Франко-Перевізник) - станція відправлення в межах України із подальшим направленням за реквізитами вантажоодержувача - кінцевого одержувача - структурного підрозділу залізниці, які вказуються в рознарядках замовника (відповідно до вимог «Інкотермс» в редакції 2010р.). Термін поставки протягом п'яти календарних днів з дати поставки товару. Умови оплати: протягом п'яти банківських днів з дати поставки товару.
З представлених до матеріалів справи документів вбачається, що 21.03.2017р. (опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек відділення поштового зв'язку №2513 від 21.03.2017р.) позивачем було направлено відповідачу рознарядку №ЦЗВ-20/1133 від 21.03.2017р., в якій замовником було повідомлено постачальника про необхідність здійснення поставки згідно із специфікацією №2 до договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. дизельного палива у кількості 1999 тонн за ціною 18 900 грн./тн з урахуванням податку на додану вартість з розрахунком протягом 5 банківських днів за наступними вантажними реквізитами: ст.Матейкове Південно-Західної залізниці, код: 332707, одержувач: база нафтопродуктів філії «ЦЗВ ПАТ «Укрзалізниця», код 9773, 23100, Вінницька область, Жмеринський район, с.Северинська, вул.Залізнична, 1. Термін поставки згідно вказаної рознарядки: протягом п'яти календарних днів з моменту надання рознарядки.
Наразі, отримання вказаної рознарядки відповідачем підтверджується даними з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень та представником Приватного підприємства «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» протягом розгляду справи не заперечувались.
Проте, за твердженнями заявника, Приватним підприємством «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» належним чином свої обов'язки за договором №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. в частині поставки товару на підставі рознарядки №ЦЗВ-20/1133 від 21.03.2017р. виконано не було, дизельне паливо у кількості 1999 тонн за ціною 18 900 грн./тн з урахуванням податку на додану вартість не поставлено, що і стало підставою для нарахування штрафних санкцій та звернення до суду з розглядуваним позовом.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідачем зазначено, що обов'язку з поставки за рознарядкою №ЦЗВ-20/1133 від 21.03.2017р. згідно специфікації №2 у постачальника не виникло, оскільки додатковою угодою №2 від 28.02.2017р. сторонами погоджено виключення специфікації №2 з договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. Вказані обставини, на думку Приватного підприємства «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» вказують на відсутність правопорушень з боку постачальника, а отже, і безпідставність заявлених позовних вимог про стягнення штрафних санкцій.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ч.ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
За умовами п.9.4 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику штраф у розмірі 15% від суми непоставленого в строк товару, а за прострочення понад 15 днів додатково стягується пеня в розмірі 0,1% від суми непоставленого в строк товару за кожен день прострочення.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.
За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 54 Господарського процесуального кодексу України, при зверненні до суду з розглядуваним позовом позивачем, насамперед, повинно бути доведено суду факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань, зокрема, строків поставки товару за договором №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р.
Проте, за висновками суду, у даному випадку заявником належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами обставин порушення постачальником своїх обов'язків за договором №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. в частині строків поставки дизельного палива не доведено за рознарядкою №ЦЗВ-20/1133 від 21.03.2017р. При цьому, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України).
Зі змісту п.п.1.1, 1.2 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. вбачається, що найменування, марка, кількість та ціна товару вказується у специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною.
Як вказувалось вище, у розділі 3 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. контрагентами було погоджено умови та терміни поставки.
Зокрема, згідно п.3.1 договору постачальник здійснює поставку товару залізничним транспортом загального користування на умовах FCA (Франко-Перевізник) станція відправлення в межах України (відповідно до вимог «Інкотермс» в редакції 2010р.), пункт призначення за реквізитами вантажоодержувача, які вказуються в рознарядках замовника.
Пунктом 3.2 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. сторонами визначено, що постачальник здійснює поставку товару партіями протягом терміну дії договору, тільки при наявності рознарядки замовника, яка є підтвердженням готовності замовника до прийому товару. Відповідність за достовірність інформації, яка вказується в рознарядці, несе замовник. Замовник не несе відповідальності за надання рознарядок (надання не в повному обсязі), якщо це є наслідком зміни планів постачання та фінансування замовника.
Постачальник здійснює відвантаження товару протягом п'яти календарних днів з дня надання рознарядки (п.3.4 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р.).
Згідно п.3.6 укладеного між сторонами правочину поставка товару підтверджується актом прийому-передачі, який підписується сторонами після приймання товару по кількості та якості вантажоодержувачем, за умови надання постачальником: рахунку-фактури на поставлений товар; податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства України; копії накладної (залізничної); копії документів з якості: паспорт або сертифікат якості, або паспорт якості, або паспорт продукції та декларація про відповідність; копії документу, який підтверджує сертифікацію товару, а саме сертифікату відповідності.
Датою поставки товару вважається дата відправлення цього товару, що підтверджується штампом станції відправлення в межах України на накладній (залізничній), на адресу вантажоодержувача - кінцевого одержувача, які вказуються в рознарядці замовника (п.3.7 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р.).
Відповідно до п.1 додаткової угоди №1 від 30.12.2016р. контрагентами погоджено включення до договору поставки №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. специфікації №2 на суму 31 484 250 грн., крім того, податок на додану вартість 20% - 6 296 850 грн., на загальну суму 37 781 100 грн.
Наразі, представлений до матеріалів справи в якості обґрунтування клопотання про зупинення провадження позов Приватного підприємства «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 30.12.2016р. до договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. не нівелює обставин прийняття останньої в межах розгляду справи №910/6806/17, оскільки на теперішній час вказана додаткова угода недійсною у визначеному чинним законодавством порядку не визнана. При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що у разі визнання судом означеної угоди недійсною, позивач та відповідач не позбавлені права та можливості звернутись до суду з заявою про перегляд рішення по справі №910/6806/17 за нововиявленими обставинами.
Згідно включеної до договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. специфікації №2 вартість товару складає 31 484 250 грн., крім того, податок на додану вартість 20% - 6 296 850 грн., на загальну суму 37 781 100 грн. Умови поставки: FCA (Франко-Перевізник) - станція відправлення в межах України із подальшим направленням за реквізитами вантажоодержувача - кінцевого одержувача - структурного підрозділу залізниці, які вказуються в рознарядках замовника (відповідно до вимог «Інкотермс» в редакції 2010р.). Термін поставки протягом п'яти календарних днів з дати поставки товару. Умови оплати: протягом п'яти банківських днів з дати поставки товару.
21.03.2017р. (опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек відділення поштового зв'язку №2513 від 21.03.2017р.) філією «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» було направлено відповідачу рознарядку №ЦЗВ-20/1133 від 21.03.2017р., в якій замовником було повідомлено постачальника про необхідність здійснення поставки згідно із специфікацією №2 до договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. дизельного палива у кількості 1999 тонн за ціною 18900 грн./тн з урахуванням податку на додану вартість з розрахунком протягом 5 банківських днів за наступними вантажними реквізитами: ст.Матейкове Південно-Західної залізниці, код: 332707, одержувач: база нафтопродуктів філії «ЦЗВ ПАТ «Укрзалізниця», код 9773, 23100, Вінницька область, Жмеринський район, с.Северинська, вул.Залізнична, 1. Термін поставки згідно вказаної рознарядки: протягом п'яти календарних днів з моменту надання рознарядки.
Проте, за висновками суду, на підставі означеної рознарядки у Приватного підприємства «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» не виникло обов'язку з поставки товару, оскільки, як свідчать матеріали справи 28.02.2017р. між Філією «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», що діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», та Приватним підприємством «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» було укладено додаткову угоду №2 до договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р.
За умовами п.1 додаткової угоди №2 від 28.02.2017р. відповідно до протоколу засідання комітету з конкурсних торгів позивача №125/17-У від 17.02.2017р. у зв'язку з відсутністю відвантаження за специфікацією №2 до договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. контрагентами досягнуто згоди щодо анулювання даної специфікації.
Пунктом 2 означеної додаткової угоди включено до спірного правочину специфікацію №3 на суму 34 606 321,52 грн., крім того податок на додану вартість - 6 921 264,30 грн., загалом 41 527 585,82 грн.
У п.2 додаткової угоди №2 від 28.02.2017р. викладено п.2.3 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. у новій редакції.
Дана додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання і є невід'ємною частиною договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р.
Наразі, заперечення позивача щодо того, що відповідачем означену додаткову угоду після направлення її позивачем підписано не було, суд до уваги не приймає, оскільки під час розгляду справи у судовому засіданні 11.07.2017р. представником Приватного підприємства «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» було надано оригінал додаткової угоди №2 від 28.02.2017р., який скріплено підписами представників обох сторін та печатками суб'єктів господарювання.
Доказів визнання вказаної угоди у визначеному чинним законодавством України порядку матеріали справи не містять.
Одночасно, надані заявником листи №322-1 від 03.03.2017р., №342 від 13.03.2017р., №367 від 24.03.2017р. Приватного підприємства «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ», в який останнім було запропоновано збільшити вартість товару, в тому числі, за договором №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. ніяким чином не нівелюють обставин погодження у додатковій угоді №2 від 28.02.2017р. контрагентами анулювання специфікації №2 до спірного правочину, оскільки фактично означені листи складені пізніше, ніж додаткова угода №2 від 28.02.2017р. до договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р.
До того ж, судом також враховано, умовами п.2.4 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. передбачено можливість зміни ціни на товар у випадках, передбачених ч.5 ст.40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», проте, вчинення контрагентами дій, направлених на зміну такої істотної умови договору поставки, як ціна, не обмежено у кількості разів, ані договором, ані законом.
З системного аналізу умов додаткової угоди №2 від 28.02.2017р. та наявних в матеріалах справи документів, вбачається, що специфікація №2, за якою замовником і було виставлено рознарядку №ЦЗВ-20/1133 від 21.03.2017р., була анульована контрагентами більш як за три тижні до моменту направлення позивачем відповідачу рознарядки, на невиконання поставки за якою, заявник посилається в якості підстави для нарахування штрафних санкції, стягнення яких є предметом спору у справі.
Таким чином, враховуючи, що сторонами на підставі вільного волевиявлення було погоджено виключення (анулювання) з договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. специфікації №2 до моменту направлення замовником постачальнику рознарядки №ЦЗВ-20/1133 від 21.03.2017р., приймаючи до уваги, що у відповідності до умов укладеного між сторонами правочину найменування, марка, кількість та ціна товару вказується у специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною, суд дійшов висновку, що на підставі спірної рознарядки (№ЦЗВ-20/1133 від 21.03.2017р.) у відповідача, як постачальника за договором, не виникло обов'язку з поставки на користь позивача дизельного палива у кількості 1999 тонн за ціною 18 900 грн./тн з урахуванням податку на додану вартість.
Одночасно, судом враховано, що за приписами ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Як вказувалось вище, за умовами п. 12.2 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. термін дії даного договору встановлюється з моменту його підписання обома сторонами до 31.12.2016р., а в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомлення та рознарядкою, направленими на адресу постачальника та в частині оплати - до повного виконання.
У додатковій угоді №1 від 30.12.2016р. погоджено внесення змін до п.12.2 договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р., а саме визначено строк дії правочину з моменту його підписання обома сторонами до 31.03.2017р., а в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомлення та рознарядкою, направленими на адресу постачальника та в частині оплати - до повного виконання.
Проте, наразі, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу докази направлення заявником в межах строку дії спірного правочину рознарядки на поставку товару на підставі специфікації №3 на суму 41 527 585,82 грн., що вказує на відсутність у постачальника обов'язку з поставки товару, строк виконання якого настав, порушення якого могло б бути підставою для застосування визначених договором №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. заходів відповідності.
За таких обставин, враховуючи вище наведене у сукупності, з огляду на те, що згідно вимог чинного законодавства України та умов договору №ЦЗВ-14-02016-01 від 27.05.2016р. підставою для застосування певного заходу відповідальності є факт порушення стороною господарського зобов'язання, виходячи з висновків суду щодо невиникнення у постачальника обов'язку поставити товар за рознарядкою №ЦЗВ-20/1133 від 21.03.2017р., позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Приватного підприємства «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» про стягнення штрафу в сумі 5 667 165 грн. за порушення строків поставки за вказаною рознарядкою є безпідставними та такими, що підлягають залишенню без задоволення.
Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Судовий збір згідно з приписами ст.49 Господарського процесуального кодексу України залишається за позивачем.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
18.07.2017 р.
Суддя О.М. Спичак