17.07.2017 Справа № 904/5621/17
За позовом Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" (м. Жовті Води, Дніпропетровської області)
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (м. Дніпро)
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ);
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Жовтоводської міської ради (м. Жовті Води, Дніпропетровської області)
про зобов'язання відновити газопостачання, яке припинено на підставі актів про припинення від 31.03.2017,
Суддя Фещенко Ю.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність № 919/1 від 02.08.2016);
від відповідача: ОСОБА_2 - начальник відділу (довіреність № 53 від 20.03.2017);
ОСОБА_3 - начальник управління (довіреність № 52 від 20.03.2017);
від третьої особи-1: ОСОБА_4 - головний юрисконсульт (довіреність № 14-84 від 14.04.2017);
від третьої особи-2: ОСОБА_5 - заступник міського голови (посвідчення № 15 від
03.06.2016),
Комунальне підприємство "Жовтоводськтепломережа" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - відповідач) відновити газопостачання, яке було припинено на підставі актів про припинення від 31.03.2017, у зв'язку з відсутністю підтверджених номінацій на лютий - березень 2017 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у пунктах 2.1. договорів на постачання природного газу № 4556/1617-ТЕ-3 від 30.08.2016, № 4856/1617-БО-3 від 31.10.2016 та № 4902/1617-КП-3 від 07.11.2016, укладеними між позивачем (споживач) та третьою особою у справі - Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник), сторонами було погоджено планові обсяги постачання природного газу в період з жовтня 2016 року по березень 2017 року (включно). Зважаючи на те, що зміни стосовно обсягів споживання природного газу до укладених сторонами договорів не вносилося, позивач вважає, що дії відповідача з повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання, тим більш, його фізичне припинення з підстав відсутності підтвердженої номінації на лютий та березень 2017 року, є неправомірними, у зв'язку з чим, звернувся з даним позовом до суду. Так, позивач зазначає, що в силу положень Закону України "Про ринок природного газу" є захищеним споживачем природного газу. Крім того, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що у зв'язку з припиненням газопостачання на об'єкти позивача, було порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 № 886, яка встановлює технологічний мінімум забезпечення постачання газу виробникові теплової енергії.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2017, з урахуванням змісту ухвали суду від 17.07.2017, порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 12.06.2017.; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Від позивача надійшов супровідний лист (вх.суду 33212/17 від 12.06.2017), в якому ним була надана витребувана судом інформація.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.суду 33214/17 від 12.06.2017), в якому він зазначає, що підставою для направлення позивачу повідомлень про припинення газопостачання слугував факт отримання ним інформації від ПАТ "Укртрансгаз" з переліком підприємств, яким Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надавались номінації на лютий-березень 2017 року, серед яких позивач не значився. Отже, з метою недопущення несанкціонованого відбору природного газу, відповідачем було сформовано та направлено повідомлення про припинення газопостачання та 31.03.2017 відбулося саме припинення газопостачання.
У судове засідання 12.06.2017 з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи-1.
Представник позивача у судовому засіданні 12.06.2017 наполягав на задоволенні його позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
У судовому засіданні 12.06.2017 представник відповідача виклав зміст відзиву на позовну заяву, з урахуванням доводів якого просив вирішити спір.
Крім того, у судовому засіданні 12.06.2017 судом було зауважено, що для правильного вирішення спору існує необхідність у витребуванні у сторін додаткових доказів.
Враховуючи викладене, у судовому засіданні 12.06.2017 у відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 26.06.2017.
Від відповідача надійшло клопотання (вх.суду 35978/17 від 26.06.2017), в якому він просив суд відкласти розгляд справи, посилаючись на неможливість його представника прибути у судове засідання.
Від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення (вх.суду 36035/17 від 26.06.2017), в яких вона надала свої пояснення з приводу обставин справи, а саме: третя особа вказала, що у зв'язку з невиконанням позивачем вимог, зазначених в пункті 17 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015, зокрема, щодо дотримання станом на 25 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу, дев'яностовідсоткового рівня розрахунків за всіма укладеними договорами та здійснення поточних розрахунків виробника за використаний природний газ, на лютий-березень 2017 року позивачу не виділялися номінації щодо обсягів природного газу. Так, третя особа зазначила, що позивач мав загальну заборгованість у розмірі 42 919 978 грн. 79 коп. та заборгованість за графіком погашення заборгованості, а також поточними споживачами у розмірі 24 477 327 грн. 96 коп.
Від позивача надійшла заява (вх.суду 36090/17 від 26.06.2017), в якій він просив суд продовжити строк вирішення спору на 15 днів, у зв'язку необхідністю надання додаткових доказів.
Ухвалою суду від 26.06.2017 клопотання позивача задоволено та продовжено строк вирішення спору на 15 днів, терміном по 26.07.2017 включно.
У судове засідання 26.06.2017 з'явилися представники позивача та третьої особи. Представник відповідача у вказане судове засідання не з'явився, при цьому, судом було враховано наявність його клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.
Враховуючи викладене, ухвалою суду від 26.06.2017 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 17.07.2017, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування додаткових документів по справі, а також задоволенням клопотання відповідача.
Вказане свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду, подання заперечень та доказів в обґрунтування своєї позиції. Крім того, судом здійснені всі можливі заходи щодо всебічного та повного з'ясування фактичних обставин справи; розгляд справи неодноразово відкладався, з метою надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, забезпечення участі представників у судовому засіданні та надання додаткових доказів в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.
Від позивача надійшло клопотання про здійснення фіксування судового процесу (вх.суду 39080/17 від 12.07.2017).
Від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Жовтоводську міську раду (вх.суду 39785/17 від 17.07.2017). Вказане клопотання обґрунтоване тим, що саме міська рада несе відповідальність та обов'язки перед територіальною громадою міста Жовті Води в частині забезпечення населення, дошкільних навчальних закладів, загальноосвітніх шкіл, лікарень, бюджетних установ та інших споживачів міста Жовті Води такою важливою суспільною житлово-комунальною послугою як централізоване опалення.
Від позивача надійшли пояснення щодо позовних вимог (вх.суду 39786/17 від 17.07.2017), в яких позивач навів додаткове правове обґрунтування позовних вимог, а також вказав про те, що у наявності у нього заборгованості за спожитий природний газ відсутня вина (умисел чи необережність) позивача. Більше того, позивачем долучено до матеріалів справи акти приймання-передачі природного газу від 28.02.2017 та від 31.03.2017, підписані позивачем, які підтверджують поставку позивачу природного газу у спірний період на виконання умов договорів на постачання природного газу, а отже, на думку позивача, вказане споживання не може вважатися таким, що здійснено без номінацій.
Від Жовтоводської міської ради надійшла заява (вх.суду 39788/17 від 17.07.2017), в якій вона просить суд залучити її до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, посилаючись на те, що рішення у даній справі може вплинути на її права, обов'язки та інтереси, оскільки саме міська рада несе відповідальність та обов'язки перед територіальною громадою міста Жовті Води в частині забезпечення населення, дошкільних навчальних закладів, загальноосвітніх шкіл, лікарень, бюджетних установ та інших споживачів міста Жовті Води такою важливою суспільною житлово-комунальною послугою як централізоване опалення.
Від відповідача надійшло клопотання про здійснення фіксування судового процесу (вх.суду 39815/17 від 17.07.2017).
У судове засідання 17.07.2017 з'явилися представники позивача, відповідача, третьої особи-1 та представник Жовтоводської міської ради.
У судовому засіданні 17.07.2017 представником позивача було заявлено та обґрунтовано клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Жовтоводську міську раду.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору та, враховуючи те, що предметом спору у справі № 904/5621/17 є зобов'язання відновити газопостачання а, відповідно до норм чинного законодавства, міська рада несе відповідальність перед територіальною громадою міста Жовті Води в частині забезпечення централізованим опаленням міста Жовті Води та у зв'язку з тим, що рішення у даній справі може вплинути на права, інтереси та обов'язки Жовтоводської міської ради, ухвалою суду від 17.07.2017 клопотання позивача, було задоволено та залучено до участі у справі у якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Жовтоводську міську раду.
Також, представником позивача у судовому засіданні 17.07.2017 було викладено зміст пояснень щодо позовних вимог, з урахуванням яких він просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 17.07.2017 просив суд під час прийняття рішення у справі врахувати доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 17.07.2017 представник третьої особи-1 просив суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у її поясненнях, наявних в матеріалах справи.
Представник третьої особи-2 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача та просив суд їх задовольнити, з підстав, наведених позивачем.
Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі, а також представниками позивача, відповідача та третіх осіб у судовому засіданні 17.07.2017 наголошено на тому, що ними долучені до матеріалів справи всі докази, необхідні для правильного вирішення спору.
Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
У пункті 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
У судовому засіданні 17.07.2017 здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 17.07.2017 оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача, відповідача та третіх осіб, -
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
При цьому, у пункті 1.3. типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 визначено, що договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
У відповідності до вказаних умов, 01.01.2016 Комунальне підприємство "Жовтоводськтепломережа" (далі - споживач, позивач) звернулося до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - постачальник, відповідач) із заявою-приєднанням № 09420NHXR3AT016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), в якій вказав таке: ознайомившись з умовами типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (далі - договір, а.с.55-58), на офіційному сайті НКРЕКП, сайті оператора ГРМ в мережі Інтернет за адресою: dp.104.ua та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності: газета "Заря-область" № 101 (21731) від 30.12.2015, приєднуюсь до умов договору з наведеними у додатку № 4 персоніфікованими даними. (а.с.54).
Відповідно до значення термінів, наведених в статті 4 Кодексу газорозподільчих систем, договором розподілу природного газу, є правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи.
Відповідно до загальних положень типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2498, Типовий договір розподілу природного газу (далі - договір) є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (пункт 1.1. типового договору).
Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).
За цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (пункт 2.1. типового договору).
Відповідно до пункту 2.2. типового договору обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ.
Згідно з умовами пункту 2.3. типового договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язується керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.
Пунктом 3.2. типового договору встановлено, що за наявності підтвердженого обсягу природного газу споживача та відсутності простроченої заборгованості за цим договором оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить споживачу, до межі балансової належності його об'єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу.
Відповідно до пункту 9.1. типового договору оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі:
1) несвоєчасної та/або неповної оплати послуг за цим договором;
2) відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу у споживача;
3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;
4) несанкціонованого відбору природного газу;
5) визнання в установленому порядку аварійним стану газорозподільної системи та/або ліквідації наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт.
Пунктом 12.1. типового договору встановлено, що цей договір укладається на невизначений строк.
Як вбачається з матеріалів справи, в 2016 році між третьою особою - Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та позивачем - Комунальним підприємством "Жовтоводськтепломережа" (споживач) було укладено три договори на постачання природного газу, а саме: № 4556/1617-ТЕ-3 від 30.08.2016, № 4856/1617-БО-3 від 31.10.2016 та № 4902/1617-КП-3 від 07.11.2016 (а.с.13-38).
При цьому, у пунктах 2.1. зазначених договорів, сторонами визначені планові обсяги постачання природного газу у період з жовтня 2016 року по березень 2017 року включно.
Пунктом 3.2. договорів постачання природного газу сторони передбачили слідуюче:
- споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки природного газу, належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання, несвоєчасного подання заявки споживачем, постачальник може користуватися плановими обсягами, зазначеними у пунктах 2.1. цього договору, на відповідний місяць;
- обсяги постачання підтверджуються постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому законодавством порядку;
- постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації шляхом надіслання відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену споживачем в договорі.
Системний аналіз умов наведених вище договорів постачання природного газу та типового договору розподілу природного газу, дає підстави для висновку, що оператор ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснює фізичну доставку (забезпечує розподіл) лише підтвердженого обсягу природного газу споживача. За відсутності або недостатністю підтвердженого обсягу природного газу, згідно з умовами пункту 9.1. типового договору, оператор ГРМ припиняє/обмежує розподіл природного газу споживачу.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.80-85), за даними підтвердження номінації (заявлених обсягів) природного газу НАК "Нафтогаз України" по підприємствам теплоенергетики на виробництво теплової енергії на , першу, другу та третю декади лютого 2017 року, а також на першу, другу та третю декади березня місяця 2017 року, позивачу - Комунальному підприємству "Жовтоводськтепломережа" не підтверджено обсяг природного газу на відповідний період, в зв'язку з чим, дії відповідача як оператора ГРМ з припинення (обмеження) газопостачання позивачу, цілком відповідають умовам укладеного сторонами типового договору на розподіл природного газу.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для кваліфікації дій відповідача з припинення газопостачання позивача як неправомірних, що відповідно виключає підстави для задоволення позовних вимог останнього про зобов'язання відновити газопостачання, яке було припинено на підставі актів про припинення від 31.03.2017, у зв'язку з відсутністю підтверджених номінацій на лютий - березень 2017 року.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
При цьому, відмовляючи в задоволення заявлених вимог, суд звертає увагу на необґрунтованість доводів позивача стосовно наявності в нього підтвердженого обсягу постачання природного газу на лютий-березень 2017 року, адже зазначені доводи, ґрунтуються на безпідставному ототожненні поняття "плановий обсяг природного газу", який згідно з пунктом 2.1. договорів постачання природного газу планується поставити за договором, та поняття "підтверджений обсяг природного газу", яким за визначенням типового договору, є об'єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, підтверджений оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) та доведений оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Крім того, суд вважає необґрунтованими доводи позивача стосовно того, що припиненням газопостачання його об'єктів призвело до порушення вимоги Методики визначення технологічного мінімуму споживання природного газу для об'єктів у сфері теплопостачання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 № 889, оскільки позивач не надав суду доказів виконання ним вимог пункту 5 зазначеної Методики щодо визначення технологічного мінімуму споживання природного газу його підприємством, та подання відомостей щодо встановлених величин відповідним державним органам та НАК "Нафтогаз України".
Суд також вважає безпідставними доводи позивача з посиланням на віднесення його до захищених споживачів природного газу, адже в силу приписів Закону України "Про ринок природного газу", належність споживача до категорії захищених, лише передбачає обов'язок постачальника природного газу вжити необхідних заходів для забезпечення в нього достатнього ресурсу для потреб таких споживачів, у випадках: надзвичайних температурних умов; будь-якого періоду тривалістю 30 днів і більше, протягом якого спостерігається надзвичайно високий попит на природний газ, статистична ймовірність настання якого становить раз на 20 років; вихід із ладу одного магістрального газопроводу за звичайних зимових умов на період тривалістю 30 днів.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" відновити газопостачання, яке було припинено на підставі актів про припинення від 31.03.2017, у зв'язку з відсутністю підтверджених номінацій на лютий - березень 2017 року, є необґрунтованими, не доведеними позивачем належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати по справі відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18.07.2017.
Суддя ОСОБА_6