ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.07.2017Справа №910/6088/17
За позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Київської міської ради
до відповідачів:
1. Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації,
2. Приватного підприємства "Автошкола "Карат"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Школи І-ІІІ ступенів № 294 Деснянського району м. Києва
про визнання недійсним договору оренди та повернення нежитлового приміщення
Суддя Шкурдова Л.М.
Представники:
від прокуратури - Седлецька А.О. - прокурор (службове посвідчення № 038919);
від позивача - Бондарчук В.В. за дов. № 225-КМГ-1840 від 29.05.17;
від відповідача 1 - Сердюк М.В. - представник за довіреністю
від відповідача 2 - Рябінкін Д.В. - керівник
від третьої особи - Юшко Н.П. за дов. № 64 від 25.04.17 р.
Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, приватного підприємства "Автошкола "Карат", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Школи І-ІІІ ступенів № 294 Деснянського району м. Києва про визнання недійсним договору оренди та повернення нежитлового приміщення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 року порушено провадження у справі № 910/6088/17.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не є закладом освіти чи навчальним закладом, а відтак орендує нежитлове приміщення Школи І-ІІІ ступенів №294 Деснянського районі м.Києва для цілей, не пов'язаних з навчально-виховним процесом в школі, в зв'язку з чим укладений Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду№683 від 16.02.2016 року є недійсним.
Відповідач-2 проти задоволення позову заперечував, вказуючи, що орендоване нежитлове приміщення є відокремленим приміщенням майстерні деревообробки із окремим входом, яка не використовувалася в освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності школи І-ІІІ ступенів № 294 Деснянського району м. Києва, оренда відповідачем цього приміщення для розміщення навчального класу з теоретичної підготовки (навчання) водіїв транспортних засобів не перешкоджає та не може перешкоджати здійсненню навчально-виховного процесу та не погіршує соціально-побутових умов учнів та трудового колективу навчального закладу. Таким чином, укладений договір оренди не порушує норм чинного законодавства України, а відтак підстави для визнання його недійсним відсутні.
Третьою особою подано відзив на позов, в якому зазначено, що оренда спірного приміщення не погіршує, санітарних, соціально-побутових умов колективу школи І-ІІІ ступенів № 294 Деснянського району міста Києва, оскільки відремонтована працівниками «Карату» та використовується в навчанні водіїв транспортних засобів. Відповідач належним чином виконує свої зобов'язання по договору в частині сплати орендної плати.
Відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву, в якому останнім зазначено, що передане в оренду індивідуально визначене нерухоме майно відповідного навчального закладу є лише складовою частиною Школи І-ІІІ ступенів № 294 Деснянського району м. Києва, а не самим об'єктом освіти, а використання відповідачем-2 спірного орендованого приміщення не перешкоджає здійсненню навчально-виховного процесу та не погіршує соціально-побутових умов учнів та трудового колективу навчального закладу, а також сприяє додатковому фінансуванню відповідного об'єкта освіти, а тому договір оренди не суперечить приписам законодавства.
В судовому засіданні 15.06.2017 року оголошувалася перерва.
У судовому засіданні 06.07.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -
16.02.2016 року між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець) та приватним підприємством "Автошкола "Карат" (орендар) та Школою І-ІІІ ступенів №294 Деснянського районі м.Києва (балансоутримувач) укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду№683 від 16.02.2016 року (далі - Договір), згідно з яким орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 24.12.2015 № 4 та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.01.2016 № 21 передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва за адресою: м. Київ, вул. М. Цветаєвої, 6, для розміщення курсів з навчання водіїв автомобілів.
Об'єктом оренди відповідно є нежитлове одноповерхове окремо розташоване приміщення деревообробної майстерні загальною площею 103,50 кв.м.
Вартість об'єкта згідно із затвердженим висновком про вартість майна станом на 31.08.2015 становить без ПДВ: 1 кв.м 13961,36 грн., всього 1 445 000,00 грн.
Згідно з п. 9.1 Договору строк його дії з 01.10.2015 до 29.09.2018.
Згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 16.02.2016 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення, що перебуває на балансі школи І-ІІІ стпенів №294 Деснянського району м.Києва площею 103,50 кв.м., розташоване за адресою: 02232, м.Київ, вул.Марини Цвєтаєвої, 6.
Розпорядженням Державної районної в місті Києві державної адміністрації №21 від 25.01.2016 року «Про продовження строку дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, що передані до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації» затверджено відповідний перелік, до якого було включено, зокрема, нежитлове приміщення, розташоване за адресою: 02232, м.Київ, вул.Марини Цвєтаєвої, 6.
Пунктом 1 розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.01.2016 № 21 затверджено перелік нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади м. Києва, що передані до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації відповідно до якого нежитлові приміщення школи по вул. М. Цвєтаєвої, 6 закріплено на балансі за школою І-ІІІ ступенів № 294 Деснянського району м. Києва.
Відповідно до додатку протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 24.12.2015 № 4, нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул.М.Цвєтаєвої, 6 закріплено на балансі за школою І-ІІІ ступенів № 294 Деснянського району м. Києва.
Звертаючись з даним позовом до суду заступник керівника Київської місцевої прокуратури №3 вказує, що об'єкти науки та освіти, здача в оренду їх території, будівлі, приміщення іншим юридичним особам та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом не дозволяється. Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №3 зазначає, що відповідач-2 не є закладом освіти чи навчальним закладом, а відтак орендує нежитлове приміщення Школи І-ІІІ ступенів №294 Деснянського районі м.Києва для цілей, не пов'язаних з навчально-виховним процесом в школі, в зв'язку з чим укладений Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №683 від 16.02.2016 року є недійсним.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 11, ст. 202 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ст. 203 ЦК України).
Таким чином, вирішуючи спір про визнання недійсним договору необхідно встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків, зокрема, відповідність змісту правочину вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Статтею 18 та частиною 5 статті 63 Закону України "Про освіту" визначено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.
Об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".
Відповідно до ч. 2 ст. 5, пункту "б" ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.
Загальнодержавне значення мають об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.
Згідно з частиною 1 статті 63 Закону України "Про освіту" та частиною 1 статті 44 Закону України "Про загальну середню освіту", матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності.
Таким чином, оскільки об'єкти освіти включають в сукупності всі вищевказані складові елементи матеріально-технічної бази навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти, а тому приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням не підлягають.
Проте поряд з тим, відповідно до частини 1, 4 статті 61 Закону України "Про освіту" фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.
Підпунктом 2 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" ( в редакції на момент укладення договору) передбачено можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.
Відповідно до абзацу 19 частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" окреме індивідуально визначене майно із складу цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, забороненого до оренди, може бути об'єктом оренди (без права приватизації та суборенди), якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.
Отже, чинне законодавство дозволяє передачу в оренду окремого індивідуально визначеного майна, що входить до складу об'єкта освіти, як цілісного майнового комплексу, а саме: приміщень, споруд та обладнання навчальних закладів, що тимчасово не використовуються у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності за умови, якщо це не погіршує соціально-побутових умов колективу відповідного навчального закладу.
Як вбачається із п. 2.1 договору № 683 від 16 лютого 2016 року про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, додатку до договору, а саме акту приймання - передачі нерухомого майна від 16.02.2016 року з викопіюванням із по поверхового плану, приватне підприємство «Автошкола «Карат» орендує відокремлену частину приміщення, як складовий елемент матеріально-технічної бази школи 1-ІII ступенів № 294 Деснянського району м.Києва, а не сам навчальний заклад, як цілісний майновий комплекс.
Згідно з викопіюванням із поверхового плану, який є додатком до договору № 683 від 16 лютого 2016 року, об'єкт оренди це відокремлене приміщення майстерні деревообробки із окремим входом, яка не використовувалася в освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності школи І-ІІІ ступенів № 294 Деснянського району м. Києва.
Таким чином, оскільки спірна частина приміщення могла бути об'єктом оренди, виходячи з положень статті 61 Закону України "Про освіту" та постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності", а тому доводи Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 щодо того, що спірне приміщення не може бути передане в оренду, є безпідставними.
Крім того, відповідно до довідки від 27.04.2017 року №28 Школи І-ІІІ ступенів №294 Деснянського районі м.Києва та банківських виписок відповідач належним чином виконує зобов'язання по сплаті орендної плати, що свідчить про отримання навчальним закладом інших доходів, передбачених положеннями законодавства.
Використання відповідачем-2 орендованого приміщення шляхом розміщення в приміщенні майстерні деревообробки відремонтованого навчального класу з теоретичної підготовки (навчання) водіїв транспортних засобів не перешкоджає та не може перешкоджати здійсненню навчально-виховного процесу та не погіршує соціально-побутових умов учнів та трудового колективу навчального закладу, а сприяє додатковому фінансуванню відповідного об'єкта освіти.
За таких обставин, оскільки передане в оренду нежитлове приміщення відповідного навчального закладу є лише відокремленим приміщення майстерні деревообробки із окремим входом, яка не використовувалася в освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності школи І-ІІІ ступенів № 294 Деснянського району м. Києва, а не самим об'єктом освіти, та не використовується останнім в навчально-виховному процесі, у той час як доказів того, що використання орендованого майна погіршує соціально-побутові умови шкільного колективу, заступником керівника Київської місцевої прокуратури №3 не надано, суд дійшов висновку, про те що спірний договір оренди нерухомого майна, не суперечить приписам законодавства.
Таким чином, доводи заступника керівника Київської місцевої прокуратури №3 щодо того, що спірні приміщення не могли бути передані в оренду, оскільки їх використання відповідачем-2 не пов'язане з навчально-виховним процесом, як підстава для визнання договору оренди недійсним, є необґрунтованими, в зв'язку з чим позовна вимога про визнання недійсним договору оренди задоволенню не підлягає.
Вимоги про зобов'язання відповідача-2 повернути нежитлове приміщення загальною площею 103,50 кв.м., вартістю 1 445 000,00 грн., яке розташоване за адресою: м.Київ, вул.Марини Цвєтаєвої, 6 шляхом його звільнення, задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно з статтею 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Враховуючи відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди, суд приходить до висновку, що вимога про зобов'язання повернути орендоване приміщення задоволенню не підлягає, тому що за своєю правовою природою є похідною від первісної (основної) позовної вимоги.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи недоведеність заступником керівника Київської місцевої прокуратури №3 обставин, що спірний договір оренди суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, у задоволенні як основної, так і похідної позовних вимог, слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 10 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 10-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.
Суддя Л.М. Шкурдова
Повне рішення складено: 14.07.2017