ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
14.07.2017Справа № 910/11315/17
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Євробанк»
до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль - Брок» визнання недійсними односторонніх правочинів щодо зарахування однорідних зустрічних вимог
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Євробанк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль - Брок» про:
1) визнання недійсним односторонній правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Євробанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль - Брок» щодо сплати боргу в сумі 15015926 грн. 75 коп. за Договором кредиту №ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 р. з одного боку та вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль - Брок» за Договором позики від 23.05.2016 р., укладеним з Компанією Janolio Holdings Limited в сумі 15015926 грн. 75 коп. з іншого боку у вигляді поданої заяви вих. №16/06/66 від 15.06.2016 року про зарахування зустрічних вимог;
2) визнання недійсним односторонній правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Євробанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль - Брок» щодо сплати боргу в сумі 15015926 грн. 75 коп. за Договором кредиту №ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аваль - Брок» в сумі 3481458 грн. 85 коп. та 9750000 грн. за Договором кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 року та вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль - Брок» у розмірі 13231485 грн. 85 коп. за Договором позики від 23.05.2016 р., укладеним з Компанією Janolio Holdings Limited у вигляді поданої заяви вих. №16/06/68 від 15.06.2016 року про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "згідно з оригіналом", назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Судом встановлено, що надані ксерокопії документів належним чином не засвідчені, оскільки відмітки про засвідчення копій не містять назви, посади особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії, а тому не можуть бути сприйняті судом в якості належних доказів в розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
В силу приписів ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Суд зазначає, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, заявлені вимоги щодо визнання недійсними односторонніх правочинів щодо зарахування однорідних зустрічних вимог не пов'язані підставою їх виникнення. При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо визнання недійсним кожного правочину відповідно до вимог чинного законодавства України.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, підставами виникнення правочину про зарахування зустрічних однорідних у вигляді поданої заяви вих. №16/06/66 від 15.06.2016 року є зарахування вимог, які виникли з Договору кредиту №ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 року в сумі 15015926 грн. 75 коп., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аваль - Брок» та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Євробанк»; та з Договору про відступлення права вимоги №б/н від 10.06.2016 року й з Договору позики від 23.05.2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аваль - Брок» та Компанією Janolio Holdings Limited, в сумі 15015926 грн. 75 коп.
В той же час, підставами виникнення правочину про зарахування зустрічних вимог у вигляді поданої заяви вих. №16/06/68 від 15.06.2016 року є зарахування зустрічних однорідних вимог, які виникли з Договору кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 року в сумі 9750000 грн. 00 коп. й Договору кредиту №ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 року в сумі 3984073грн. 25 коп., укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аваль - Брок» та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Євробанк»; та з Договору банківського вкладу (депозиту) №Д-28299/USD від 23.05.2016 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Євробанк» та ОСОБА_1, за Договором про відступлення права вимоги №1/16 від 10.06.2016 року в сумі 13231458 грн. 85 коп.
За поданою Позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спори між тими ж сторонами. Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо наявності обставин недійсності вказаних правочинів кожного окремо, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли з кожного правочину, судом має бути надана правова оцінка правочинам з точки зору правової природи їх виникнення, суд має встановити чи є обставини, на які зроблені посилання про наявність підстав для визнання недійсними вказаних правочинів тощо.
Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є правочини, кожен із яких, незважаючи на однаковий суб'єктний склад та правову природу, породжує різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, Суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 58 ГПК України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог та ті, що мають бути ще витребувані докази, в тому числі ті, на які посилається в позовній заяві позивач, є окремими по вказаним договорам.
Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Окрім того, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись до суду з вимогами про визнання недійсними односторонніх правочинів щодо зарахування однорідних зустрічних вимог з окремими позовами, які у встановленому порядку мають бути розглянуті компетентним судом.
Відповідно до ч. 3 пункту 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що дана позовна заява підлягає поверненню на підставі пунктів 3 та 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, Суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись пунктами 3 та 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
1.Позовні матеріали повернути заявникові без розгляду.
2. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя О.В. Чинчин