11.07.2017 Справа № 904/6038/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Запоріжжя
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу - Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро
про стягнення 3 180,24 грн.
Суддя: Ніколенко М.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 18-96 від 26.12.16;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність від 17.05.17.
Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його відокремленого підрозділу - Регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення 3 180,24 грн.
Позовні вимоги мотивовані недостачею вантажу внаслідок незбережного перевезення відповідачем.
Ухвалою суду від 22.05.2017 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11.07.2017.
Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 11.07.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
На виконання умов договору постачання № 1-1-2016/103 від 05.10.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» та Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів», зі станції відправлення Курахівка Донецької залізниці на станцію призначення ОСОБА_3 Придніпровської залізниці у вагоні № 55167282 за залізничною накладною № 48225528 (а. с. 10) на адресу ПАТ «Запорізький завод феросплавів» надійшов вантаж “вугілля кам'яне марки г-газовий”, перевезення якого здійснював відповідач.
Згідно ст. 6 Статуту залізниць України (Статут) накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача. Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми. Які складають станції залізниць. Складені комерційні акти містять відомості про те, що під час перевезення вантажу мало місце неохоронне перевезення з боку залізниці.
Як встановлено судом, вантаж на адресу ПАТ «Запорізький завод феросплавів" прибув з видимими ознаками слідів нестачі, і тому на підставі ст. 52 Статуту залізниць України відповідачем на станції призначення ОСОБА_3 Придніпровської залізниці був складений комерційний акт № 460005/235 від 06.02.2017 (а.с. 12).
Відповідно до комерційного акту № 460005/235 при контрольному переважуванні вагону № 55167282 на справних 150-тонних вагонних вагах, виявилось брутто - 74180 кг, тара - 23600 кг, нетто - 50580 кг, що менше вантажного документу на 2320 кг. Навантаження у вагоні шапкоподібне, ущільнене на рівні бортів. Вантаж маркований двома прокольними борознами, вапняним розчином, що відповідає документу. Над 6, 7 люками порушене маркування, виїмка розміром 250х130х20 см. У технічному відношенні вагон справний, дверці цільнометалеві, люки зачинені, слідів течі вантажу немає.
Згідно із статтею 307 ГК України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За частиною першою ст. 31 Статуту, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
Водночас, частиною п'ятою ст. 31 Статуту встановлено, що придатність рухомого складу, зокрема вагонів, для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці. Частиною 3 ст. 308 ГК України передбачено, що вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п. 3.21 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона із "шапкою". З метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Конструкція відповідних пристроїв і установок, порядок ущільнення вантажів, застосування захисної плівки (емульсії), кріплення та маркування, що забезпечують збереження і свідчать про відсутність втрати вантажу при перевезенні, визначається інструкцією, розробленою відправником і узгодженою з залізницею (пункт 7 названих Правил).
З матеріалів справи вбачається, що вантажовідправником вантаж завантажений у вагони, які в технічному стані справні. Вагони підготовлені у комерційному відношенні: "навантаження у вагоні шапкоподібне, ущільнене на рівні бортів. Вантаж маркований двома продольними бороздами, вапняним розчином". Таким чином, вантажовідправник виконав свої зобов'язання і підготував вагони у комерційному відношенні.
Статтею 110 Статуту визначено, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Відповідно до ст. 113 Статуту, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Згідно п. 1 ст. 314 ГК України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
У відповідності до вимог ст. 114 Статуту, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу, у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).
Відповідно до частини 3 статті 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Пункт 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 визначає норми недостачі при перевезенні в залежності від властивостей вантажу, які вказані у відсотках від маси вантажу і складаються із двох показників: норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто.
Відповідно до п.27 Правил вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
Оскільки об'єктом перевезення є вугілля кам'яне, то природна втрата становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах.
З врахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка згідно п. 27 Правил видачі вантажів для мінерального палива складає 2 %, нестача вантажу у вагоні № 55167282 становить (2320 -1058) 1262 кг або 1,262 т.
Згідно із рахунком до договору поставки № 1-1-2016/103 від 05.10.2016, вартість 1 тони відвантаженого вугілля становить 2520, 00 грн. з ПДВ (а.с. 14).
Вартість недостачі, виявленої у вагоні № 55167282 з урахуванням норми природної втрати, складає 3180, 24 грн. із розрахунку: 1,262 т х 2520, 00 грн.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 308, 314 Господарського Кодексу України, ст. ст. 307, Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код 40075815) в особі його відокремленого підрозділу - Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Д.Яворницького, 108; код 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул.. Діагональна, 11; код 00186542) вартість нестачі в розмірі 3180, 24 грн. та судовий збір у сумі 1600 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.
Повне рішення складено 17.07.2017
Суддя М.О.Ніколенко