13.07.2017 Справа № 904/5196/17
За первісним позовом Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району, м.Дніпро
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпро
про стягнення 126 207,27 грн.
та
за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро
до відповідача-1: Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району, м. Дніпро
відповідача-2: Департамента по роботі з активами Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про визнання недійсним договору
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
від позивача (за первісним позовом): Дорошенко Г.В., довіреність № б/н від 16.01.17р.
від відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_3, довіреність № 767 від 22.05.17р.
від відповідача-2 (за зустрічним позовом): ОСОБА_4, довіреність № 10/4-27 від 23.05.17р.
Суть спору:
Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району (далі - позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач за первісним позовом) про стягнення 126 207,27 грн., з яких: 99 092,42 грн. - основної заборгованості, 12 614,91 грн. - пені, 3185,75 грн. - 3 % річних, 11 314,19 грн. - інфляційного збільшення за Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 04.11.2014 р. № 372-ДКП/14.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2017 р. по справі № 904/5196/17 порушено провадження та розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.05.2017 р.
В судових засіданнях 23.05.2017 р. та 29.05.2017 р. оголошено перерву до 29.05.2017 р. та до 01.06.2017 р.
29.05.2017 р. від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов зустрічний позов про визнання недійсним Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 04.11.2014 року № 372-ДКП/14.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 р. прийнято зустрічний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 для сумісного розгляду з первісним та призначено його до розгляду в судовому засіданні на 01.06.2017 р.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2017 р. розгляд справи відкладено на 15.06.2017 р.
Згідно 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2017 р. розгляд справи відкладено на 15.06.2017 р. залучено у якості відповідача-2 (за зустрічним позовом) - Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради та розгляд справи відкладено на 13.07.2017 р.
Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні підтримав первісний позов, проти зустрічного позову заперечував з підстав викладених у відзиві на зустрічний позов.
Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні заперечував проти первісного позову, з підстав викладених у відзиві на позов та зустрічний позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача-2 за зустрічним позовом у судовому засіданні заперечував проти зустрічного позову з підстав викладених у відзиві на зустрічний позов.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.07.2017 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача за первісним позовом та відповідача-2 за зустрічним позовом, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
04 листопада 2014 року між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської області (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладений Договір № 372-ДКП/14 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади.
Згідно п. 1.1. даного Договору, з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 2103.07 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлові приміщення загальною площею 176,1 кв.м. (в т.ч. 25,2; 143,6 та 7,3 кв.м.), розташовані за адресою: АДРЕСА_1, у підвалі у 5-ти поверхового будинку, вартість яких, згідно з незалежною оцінкою становить 568803 грн. без ПДВ, що перебувають на балансі КВЖРЕП Індустріального району, для використання під розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи - 25,2 кв.м., кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи - 143,6 кв.м. та офіс - 7,3 кв.м.
Зі змісту об'єкту оренди вбачається, що в оренду здається підвальне приміщення.
На підставі цього, 04 листопада 2014 року між Сторонами підписаний акт приймання - передачі нежитлового приміщення площею 176,1 кв.м.
Але, відповідно ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, власникам квартир у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї, підвали, горища і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Згідно реєстру співвласників, які взяти участь в Установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Правда 46" за адресою: АДРЕСА_1 є громадяни України, які володіють в даному житловому будинку квартирами на праві власності ще з 1996 року.
Отже, багатоквартирний будинок, як цілісність є спільною частковою власністю власників всіх приміщень у цьому будинку, і здійснення права спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, в тому числі щодо оренди допоміжних приміщень (підвалу, тощо). Тому, відповідач за первісним позовом не є абсолютним власником даного багатоквартирного будинку.
За змістом ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Згідно ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Багатоквартирний будинок (житловий комплекс) як цілісність є спільною частковою власністю власників всіх приміщень у цьому будинку.
Отже, вирішення питання щодо передачі допоміжних приміщень в оренду вирішується саме власниками квартир даного будинку, тобто мешканцями, а не органами влади чи конкретними посадовими особами.
Проте з матеріалів справи вбачається, що власники квартир при передачі допоміжного приміщення в оренду ФОП ОСОБА_1 у підвалі не надавали погодження (згоди) щодо платної оренди в даному багатоквартирному будинку, що є порушенням їхніх прав власності та чинного законодавства України.
Крім того, 28.01.2016 року в Єдиному державному реєстрі за № 1 224 102 0000 07543 8
було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку "Правда 46" (далі - Об'єднання) за адресою: АДРЕСА_1 згідно проведених установчих зборів власників та нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Дніпро, проспект Газети "Правда" (Слобожанський), буд. 46, на яких прийнято рішення про створення Об'єднання, що підтверджується детальною інформацією про юридичну особу взятої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Додається).
28.02.2016 року проведено загальні збори Об'єднання, яким було вирішено про прийняття на баланс житловий комплекс розташований у АДРЕСА_1 та в подальшому здійснювати обслуговування через статутні органи Об'єднання згідно Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", що підтверджується протоколом № 2.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про реалізацію Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 11.10.2002 року № 1521 (далі - постанова КМУ) відповідно до ст.ст. 6, 11, 17 і 21 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" затверджено: Порядок державної реєстрації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку; Порядок передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс; Порядок проведення розрахунків з членами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які мають перед ним заборгованість, за виконані ними роботи з утримання неподільного та загального майна об'єднання; Порядок створення спеціальних фондів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Вказаною постановою КМУ визначено, що Порядок передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс (далі - Порядок) регулює процедуру передачі житлового комплексу на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання), а також житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, з балансу колишнього балансоутримувача.
Відповідно до п. 2 Порядку загальні збори об'єднання вирішують питання про прийняття житлового комплексу на баланс об'єднання, залишення житлового комплексу або його частини на балансі попереднього балансоутримувача (за умови укладення з ним відповідного договору), передачу житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, та укладення з цією юридичною особою відповідного договору.
Пунктами 3, 4, 5 зазначеного Порядку передбачено, що для приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс утворюється відповідна комісія. У разі прийняття рішення про передачу житлового комплексу на баланс об'єднання утворюється комісія у складі представників попереднього балансоутримувача та Об'єднання. Комісію очолює представник приймаючої сторони. Комісія визначає технічний стан житлового комплексу або його частини відповідно до вимог законодавства та складає акт приймання-передачі згідно з додатком до цього Порядку. Передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо) у двомісячний термін після надходження відповідного звернення від об'єднання.
Тому, 01.05.2016 року у виконання Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", між Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Індустріального району та Об'єднанням був складаний та підписаний акт приймання - передачі об'єкта в управління з управління, згідно якого об'єкт за адресою: пр. Слобожанський, буд.46 переданий в управління Об'єднання.
Згідно п. 3.5 даного Договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря. Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного користування об'єкта оренди до дати підписання акта приймання - передачі об'єкта оренди, включно.
Однак, позивачем не долучено до матеріалів справи жодного акту виконаних робіт, факт користування об'єктом оренди підтверджується первинним документом - актом виконаних робіт, оформлений відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансової звітності в Україні" та п.1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, оскільки, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні бути складені під час здійснення господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
Крім того, згідно листа Міністерства Фінансів України від 30.05.2016 р. N 31-11410-09-10/15182, правовідносини щодо нарахування та сплати орендної плати регулюються договором про оренду з урахування норм Цивільного та Господарського кодексів України.
Проте для підтвердження господарської операції з надання та отримання послуг з оренди майна протягом звітного періоду договору про оренду недостатньо, тому необхідне складання окремого первинного документа.
Для здійснення орендних платежів, як правило, складається Акт виконаних робіт (послуг), який є підставою для розрахунків, порядок яких визначається договором про оренду, та підписується посадовими особами орендодавця та орендаря.
Отже, позивачем за первісним позовом не доведено факт господарської операції з надання та відповідачем за первісним позовом отримання послуг з оренди майна протягом заявленого періоду.
Стаття 215 Цивільного кодексу України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1, 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Розглянувши доводи позивача за первісним позовом про призначення колегіального розгляду справи № 904/5196/17, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, виходячи з наступного.
Клопотання про призначення колегіального розгляду справи повинно бути обґрунтованим та мотивованим, повинні бути вказані конкретні обставини, що свідчать про складність конкретної справи або про складність певної категорії спору. Клопотання також повинно бути підтвердженим фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах.
Із поданого клопотання про призначення колегіального розгляду справи вбачається, що заявник не навів жодної конкретної обставини на підтвердження складності справи, не надав жодного доказу на підтвердження клопотання.
За наведених обставин, не вбачається наявність підстав для задоволення клопотання про колегіальний розгляд справи, оскільки клопотання позбавлене фактичного та правового обґрунтування.
В клопотанні відповідача за первісним позовом про витребування доказів, що підтверджують право власності на квартири у багатоквартирному будинку № 46, розташованого в м. Дніпрі по проспекту Газети "Правда" (Слобожанський) на момент укладення Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 04.11.2014 р. № 372-ДКП/14 у Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", суд вважає відмовити у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів; права і законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, суд вважає доводи позивача викладені у первісній позовній заяві є безпідставними, не доведеними та необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з підстав наведених судом з вищевикладеного. а тому суд відмовляє в задоволенні первісних позовних вимог.
Стосовно зустрічних вимог, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по справі покладається на позивача за первісним позовом.
Керуючись ст.ст. 47, 33, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В первісному позові - відмовлено.
Зустрічний позов задовольнити.
Визнати Договір оренди нерухомого майна № 372-ДКП/14 від 04.11.2014 р. укладеного між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою - підприємця ОСОБА_1 (орендар) - недійсним з моменту його укладення та застосувати наслідки недійсності правочину.
Стягнути з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району (49051, м. Дніпро, вул. Косіора, буд. 11; код ЄДРПОУ 05432916) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49130 АДРЕСА_2; ІПН НОМЕР_1) 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя І.А. Рудовська
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК
України "18" липня 2017 р.
Повне рішення складено 13.07.2017