ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/273 12.11.09
Справа №23/273 12.11.2009
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Морі ЛДІ Україна»
простягнення 22 344,35 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Морі ЛДІ Україна»заборгованості у сумі 22 344,35 грн., яка виникла в результаті неналежного виконання останнім своїх зобов'язань за договором транспортного обслуговування №013/02/09 LT від 11.02.2009 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2009 року порушено провадження у справі № 23/273 та призначено її до розгляду на 27.10.2009 року.
19.10.2009 року через канцелярію суду надійшло клопотання від Позивача про розгляд справи № 23/273 без участі його представника. Також 19.10.2009 року через канцелярію суду Позивач надав витребувані судом матеріали та письмові пояснення.
У судове засідання 27.10.2009 року представники сторін не з'явились.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи перенесено на 12.11.2009 року.
09.11.2009 року через канцелярію суду надійшло клопотання від Позивача про розгляд справи № 23/273 без участі його представника.
Представник Відповідача у судове засідання 12.11.2009 року не з'явився. Відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не надав, про поважні причини зазначених обставин суд не повідомив та заявлені вимоги не заперечив.
У судовому засіданні 12.11.2009 року оголошено повний текст рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Між Позивачем та Відповідачем укладено договір транспортного обслуговування №013/02/09 LT від 11.02.2009 року, відповідно до якого Позивач зобов'язався здійснювати перевезення вантажів відповідно до заявок Відповідача, а останній - зобов'язався оплачувати ці послуги. Пунктом 1.1 договору сторони встановили, що конкретні умови перевезення вантажів, зазначаються у заявках на перевезення.
Відповідно до пункту 1 статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами.
Статтею 307 Господарського кодексу України встановлюється, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Згідно статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.
Позивачем згідно заявки Відповідача №510_010/09 від 12.02.2009 року було надано транспортні послуги по перевезенню олії соняшникової на суму 18 700,07 грн. Факт надання послуг Позивачем підтверджується товарно-транспортною накладною (СМR) №206675. Пунктом 4.3 договору №013/02/09 LT від 11.02.2009 року встановлюється, що оплата за надані транспортні послуги здійснюється не пізніше 10 днів з моменту отримання Відповідачем рахунку, акту виконаних робіт та оригіналу товаро-транспортної накладної (СМR). Про отримання означених документів Відповідачем свідчить повідомлення Державного підприємства «Укрпошта»№05-01-345 від 14.07.2009 року. Відповідач повинен був розрахуватись з Позивачем у повному обсязі не пізніше 01.05.2009 року.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, суд встановлює, що заборгованість Відповідача перед Позивачем за надані останнім послуги відповідно заявки №510_010/09 від 12.02.2009 року складає 18 700,07 грн.
Також, з вини Відповідача відбулось порушення строків перевезення. Автомобіль Позивача простояв під загрузкою та розвантаженням зайві шість днів. Пунктом 5.1.2 договору №013/02/09 LT від 11.02.2009 року передбачено штраф за кожну добу простою транспортного засобу. Штраф за весь час простою транспортного засобу складає 2 385,00 грн.
Вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 770,00 гривень в якості додаткових витрат є недоведеними та необґрунтованими, оскільки Відповідач не надав пояснення з чого саме складається ця сума і не надав суду відповідних доказів того, що ці збитки мали місце. За таких обставин, вимога про стягнення 770 гривень задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг (пункт 4.3 договору), проте Відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за надані послуги вчасно не розрахувався, тобто порушив строки виконання зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок Позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних втрат обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Суд відмовляє у задоволенні витрат Позивача на правову допомогу, оскільки під час розгляду справи в жодне судове засідання Позивачем не направлявся представник для захисту його інтересів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Морі ЛДІ Україна»(04074, м. Київ, вул. Сокальська, 4, ідентифікаційний код 32421704), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс»(46008, м. Тернопіль, вул. Гайова, 44, ідентифікаційний код 32386922) основний борг -18 700,07 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот гривень 07 коп.); інфляційні втрати - 300,23 грн. (триста гривень 23 коп.); 3% річних - 189,05 грн. (сто вісімдесят дев'ять гривень 05 коп.); штраф -2 385,00 грн.(дві тисячі триста вісімдесят п'ять гривень 00 коп.); державне мито у сумі 223,44 грн. (двісті двадцять три гривні 44 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок).
3. В інших позовних вимогах -відмовити.
4. Видати наказ.
Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Дата підписання 12.11.2009 року