ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 50/504 02.11.09
За позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської
міської державної адміністрації) «Київреклама»
до товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агенство "Креатив Груп"
про стягнення 665 214,79 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
від позивача Клочай Н.І. (дов. від 25.06.2009)
від відповідача не прибув
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договору № 00025 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-них) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва від 01.09.2007 у розмірі 665 214,79 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.07.2009 порушено провадження у справі №50/504 та призначено до розгляду на 22.07.2009.
Представник відповідача в судове засідання 22.07.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судове засідання прибув представник позивача, дав пояснення по справі та подав клопотання про продовження строку розгляду справи на строк більший, ніж це передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.
Розгляд справи було відкладено на 11.09.2009.
11.09.2009 судове засідання не відбулося у зв"язку з хворобою судді, оголошена перерва на 02.10.2009.
Представник відповідача в судове засідання 02.10.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судове засідання прибув представник позивача та дав додаткові пояснення по справі.
Розгляд справи було відкладено на 16.10.2009.
16.10.2009 представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судове засідання прибув представник позивача та дав додаткові пояснення по справі.
У зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 02.11.2009.
В судове засідання 02.11.2009 з'явився представник позивача, подав додаткові докази та дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представники відповідача в судове засідання вдруге не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судові засідання 22.07.2009, 02.10.2009, 16.10.2009 та 02.11.2009 не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
01.09.2007 між Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (далі - позивач, підприємство за договром) та товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агенство «Креатив груп» (далі -в ідповідач, розповсюджувач зовнішньої реклами за договором) було укладено договір № 00025 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - д оговір).
Відповідно до п. 2.1 договору позивач надав відповідачу в тимчасове користування місця для розміщення зовнішньої реклами на підставі оформлених належним чином дозволів на розміщення зовнішньої реклами. В свою чергу, відповідач зобов'язався здійснювати оплату за користування місцями для розміщення зовнішньої реклами.
Відповідно до п. 3.6.15 договору відповідач зобов'язався щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, отримувати у позивача рахунки на оплату права за тимчасове користування місцями для розташування зовнішньої реклами (далі - ЗР).
Згідно п. 3.6.14 договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити на поточний рахунок позивача відповідну плату за договором.
В силу п. 4.3. договору розрахунки за ним здійснюються розповсюджувачем зовнішньої реклами щомісячно не пізніше 25-го числа поточного місяця на поточний рахунок позивача.
На виконання договору позивачем станом на 17.06.2009 було виставлено відповідачу рахунки-фактури №№ КП-07/78051 від 14.09.2007, КП-07/78861 від 15.10.2007, КП-07/80814 від 14.11.2007, КП-07/80817 від 14.11.2007, КП-07/80818 від 14.11.2007, КП--07/80819 від 14.11.2007, КП-08/86210 від 15.01.2008, КП-08/86213 від 15.01.2008, КП-08/86215 від 15.01.2008, КП-08/88343 від 08.02.2008, КП-08/88346 від 08.02.2008, КП-08/88347 від 08.02.2008, КП-08/88348 від 08.02.2008, КП-08/98930 від 15.07.2008, КП-08/98931 від 15.07.2008, КП-08/98932 від 15.07.2008, КП-08/98933 від 15.07.2008, КП-08/98934 від 15.07.2008, КП-08/98935 від 15.07.2008, КП-08/98936 від 15.07.2008, КП-08/98937 від 15.07.2008, КП-08/98938 від 15.07.2008, КП-08/98939 від 15.07.2008, КП-08/98940 від 15.07.2008, КП-08/98941 від 15.07.2008, КП-08/98942 від 15.07.2008, КП-08/98943 від 15.07.2008, КП-08/98944 від 15.07.2008, КП-08/98945 від 15.07.2008, КП-08/98946 від 15.07.2008, КП-08/98947 від 15.07.2008, КП-08/98948 від 15.07.2008, КП-08/99621 від 05.08.2008, КП-08/99623 від 05.08.2008, КП-08/102118 від 02.09.2008, КП-08/102119 від 02.09.2008, КП-08/102120 від 02.09.2008, КП-08/102121 від 02.09.2008, КП-08/102122 від 02.09.2008, КП-08/102123 від 02.09.2008, КП-08/104428 від 08.10.2008, КП-08/104429 від 08.10.2008, КП-08/104430 від 08.10.2008, КП-08/104431 від 08.10.2008, КП-08/104432 від 08.10.2008, КП-08/104433 від 08.10.2008, КП-08/107113 від 04.11.2008, КП-08/107114 від 04.11.2008, КП-08/107115 від 04.11.2008, КП-08/107116 від 04.11.2008, КП-08/107117 від 04.11.2008, КП-08/107118 від 04.11.2008, КП-08/41489/4 від 11.11.2008, КП-08/41490/4 від 11.11.2008, КП-08/41491/4 від 11.11.2008, КП-08/41492/4 від 11.11.2008, КП-08/41493/4 від 11.11.2008, КП-08/41494/4 від 11.11.2008, КП-08/110897 від 19.12.2008, КП-08/110898 від 19.12.2008, КП-08/110899 від 19.12.2008, КП-08/110900 від 19.12.2008, КП-08/110901 від 19.12.2008, КП-08/110902 від 19.12.2008, КП-09/113083 від 19.01.2009, КП-09/113084 від 19.01.2009, КП-09/113085 від 19.01.2009, КП-09/113086 від 19.01.2009, КП-09/113087 від 19.01.2009, КП-09/113088 від 19.01.2009, КП-09/115182 від 11.02.2009, КП-09/115183 від 11.02.2009, КП-09/115184 від 11.02.2009, КП-09/115186 від 11.02.2009, КП-09/115187 від 11.02.2009, КП-09/115188 від 11.02.2009, КП-09/118124 від 16.03.2009, КП-09/118125 від 16.03.2009, КП-09/118126 від 16.03.2009, КП-09/118127 від 16.03.2009, КП-09/118128 від 16.03.2009, КП-09/118129 від 16.03.2009, КП-09/120518 від 09.04.2009, КП-09/120519 від 09.04.2009, КП-09/120520 від 09.04.2009, КП-09/120521 09.04.2009 на загальну суму 563 080 (п'ятсот шістдесят три тисячі вісімдесят) грн. 38 коп.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України “Про рекламу” розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що видаються виконавчими органами сільських, селищних міських рад, та в порядку, встановленими цими органами на підставі типових правил, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 5 Типових правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами" для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільською, селищною, міською радою може утворюватись відділ, управління або уповноважуватися установа, організація.
Відповідно до пункту 32 Правил плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).
Сторони погодили, що плата за право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами складається з базових тарифів та коригуючих коефіцієнтів, на які послідовно перемножується базовий тариф.
Нарахування плати за право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами здійснюється у порядку та на умовах, визначених договором.
На підставі вищевикладеного, загальна сума основної заборгованості відповідача перед позивачем за договором від 01.09.2007 № 00025 становить 563 080,38 грн.
На момент звернення до суду відповідач вказані рахунки не сплатив, існуючу заборгованість не погасив.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, всиновлений договором.
Разом з тим, статтею 764 ЦК України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. (пункт 3 статті 611 ЦК України)
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 563 080,38 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 563 080,38 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 14 470,57 грн. та суму інфляційних збитків у розмірі 87 663,84 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 87 663,84 грн. інфляційних витрат та 14 470,57 грн. - три проценти річних від простроченої суми за увесь час прострочення платежу , розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агенство "Креатив Груп"(юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-А; фактична адреса: 01032, м. Київ, Тверський Тупік, 4, оф. 4; код ЄДРПОУ 34679639, п/р 26008210935980 в філії КРУКБ «Фінанси та Кредит», МФО 300937) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(01030, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, 12-А; п/р 26009010843601 в ЗАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, код ЄДРПОУ 26199714) основний борг в сумі 563 080 (п'ятсот шістдесят три тисячі вісімдесят)грн. 38 коп., 3% річних в сумі 14 470 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят)грн. 57 коп., 87 663 (вісімдесят сім тисяч шістсот шістдесят три)грн. 84 коп.- інфляційної складової боргу; витрати по сплаті державного мита в сумі 6 652 (шість тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.
3. Видати наказ.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
5. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання рішення 16.11.2009