ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/642 16.11.09
За позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз
України»
До Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Державне підприємство «Калуська теплоелектроцентраль»
Про стягнення штрафних санкцій у розмірі 22 871, 17 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
Представники сторін:
Від позивача: Жигадло І.Б., Мацегорін А.О.
Від відповідача: Силенок В.А.
Від третьої особи: не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»про стягнення 21 283, 37 грн. інфляційних нарахувань та 1 574, 96 грн. трьох процентів річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу за договором № 06/07-1419-БО-15 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.09 р. було порушено провадження у справі № 37/411, розгляд справи призначено на 12.10.09 р.
Ухвалою суду від 12.10.2009 р. розгляд справи був відкладений до 28.10.2009 р. через невиконання позивачем вимоги ухвали суду від 07.09.2009 р. та ненадання ним довідки з органів статистики про знаходження відповідача в ЄДРПОУ станом на день розгляду справи в суді, а також через нез'явлення представника відповідача у судове засідання і ненадання ним відзиву на позов.
У судовому засіданні 28.10.2009 р. представник відповідача повідомив, що договір № 06/07-1419-БО-15 з позивачем укладався Державним підприємством «Калуська теплоелектроцентраль», тоді як Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»не є правонаступником ДП «Калуська теплоелектроцентраль», оскільки останнє на даний час не припинено у встановленому порядку. У підтвердження наведеного відповідач надав копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 15.10.2009 р.
За таких обставин, суд за власною ініціативою, з метою встановлення всіх обставин справи, а також враховуючи, що рішення у даній справі може зачіпати права та обов'язки ДП «Калуська теплоелектроцентраль»відносно відповідача, ухвалою від 28.10.2009 р. залучив до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Калуська теплоелектроцентраль», у зв'язку з чим розгляд справи був відкладений до 09.11.2009 р.
09.11.2009 р. від Державного підприємства «Калуська теплоелектроцентраль»через службу діловодства надійшло письмове пояснення, згідно з яким третя особа повідомила, що на даний час перебуває у стадії припинення, проте запису про виключення її з ЄДРПОУ ще немає. Пояснила, що в процесі реорганізації Державного підприємства «Калуська ТЕЦ»згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.07.2008 р. № 373 ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»реалізувала власне право щодо задоволення кредиторських вимог шляхом звернення до комісії з припинення діяльності на суму 37 197 270, 06 грн., з яких визнано та включено у передавальний баланс 36 316 770, 42 грн. При цьому майнові вимоги ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»базувалися на відповідних судових рішеннях, що набрали законної сили. Проте майнові вимоги про стягнення штрафних санкцій за договором від 01.10.2007 р. № 06/07-1419-БО15 Дочірньою компанією «Газ України»не заявлялися і до передавального балансу комісією не включалися.
Крім того, Державне підприємство «Калуська теплоелектроцентраль»заявило клопотання про розгляд справи без участі у судовому засіданні її представника, яке судом було задоволено.
У судовому засіданні 09.11.2009 р. оголошено перерву до 16.11.2009 р. для прийняття рішення у даній справі та виготовлення його повного тексту.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.11.2009 року було оголошено повний текст рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Між Дочірньою компанією «Газ України»(постачальник) та Державним підприємством «Калуська теплоелектроцентраль»(покупець) був укладений договір на постачання природного газу № 06/07-1419-БО-15 від 01.10.2007 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю в 2007 році природний газ, надалі -газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з пунктом 1.2. договору № 06/07-1419-БО-15 від 01.10.2007 р., за даним договором постачається імпортований природний газ, отриманий постачальником за договором купівлі-продажу природного газу між НАК «Нафтогаз України»та постачальником.
У відповідності до пункту 1.3. договору № 06/07-1419-БО-15 від 01.10.2007 р., газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.
Відповідно до пункту 2.1. договору № 06/07-1419-БО-15 від 01.10.2007 р., постачальник передає покупцю в період з 01.10.2007 р. до 31.10.2007 р. газ в обсязі до 200,0 тис. куб. м.
Додатковими угодами дія договору № 06/07-1419-БО-15 його дія була подовжена до 31 березня 2008 року.
У пункті 3.3. зазначеного договору сторони погодили, що приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого та протранспортованого газу.
Позивач на виконання умов вищевказаного договору передав Державному підприємству «Калуська теплоелектроцентраль»природний газ на загальну суму 2 530 832, 42 грн., а покупець його прийняв, про що свідчать акти приймання-передачі природного газу, підписані постачальником, покупцем та газорозподільною організацією.
Відповідно до п. 6.1. договору № 06/07-1419-БО-15 від 01.10.2007 р., оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Представник позивача пояснив суду, що ДП «Калуська ТЕЦ»за природний газ та послуги з його транспортування розраховувалося з порушенням встановлених строків, у зв'язку з чим ДК «Газ України»просить стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», який, за словами позивача, є правонаступником Державного підприємства «Калуська теплоелектроценталь», 21 283, 37 грн. інфляційних нарахувань та 1 574, 96 грн. трьох процентів річних.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивач звернувся з даним позовом до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», посилаючись на те, що відповідач є правонаступником Державного підприємства «Калуська теплоелектроцентраль».
Проте в ході розгляду даної справи судом дана обставина свого підтвердження не знайшла.
Частиною 4 статті 55 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання -це господарські організації, які діють на основі права вланості, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.
Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно з частинами 1, 2 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.07.2008 р. № 373 «Про реорганізацію Державного підприємства «Калуська теплоелектроцентраль»було наказано припинити діяльність зазначеної юридичної особи шляхом реорганізації: приєднання до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»як виробничого структурного підрозділу.
З пояснень третьої особи випливає, що в процесі реорганізації Державного підприємства «Калуська ТЕЦ»згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.07.2008 р. № 373 ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»реалізувала власне право щодо задоволення кредиторських вимог шляхом звернення до комісії з припинення діяльності на суму 37 197 270, 06 грн., з яких визнано та включено у передавальний баланс 36 316 770, 42 грн. Майнові вимоги ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»базувалися на відповідних судових рішеннях, що набрали законної сили.
При цьому майнові вимоги про стягнення штрафних санкцій за договором від 01.10.2007 р. № 06/07-1419-БО15, які є предметом у даному спорі, Дочірньою компанією «Газ України»у встановленому порядку не заявлялися і до передавального балансу комісією не включалися.
У відповідності до частини 2 статті 107 Цивільного кодексу України, після закінчення строку про пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Частиною 3 статті 107 Цивільного кодексу України встановлено, що передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення. Нотаріально посвідчені копії передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем реєстрації юридичної особи правонаступника.
При цьому порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб -правонаступників.
Третя особа пояснила суду, що передбачені статтею 107 Цивільного кодексу нотаріально посвідчені копії передавального акту до органу державної реєстрації не подавалися, у зв'язку з чим на даний час державна реєстрація виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державного підприємства «Калуська ТЕЦ»не відбулася, що підтверджується витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.10.2009 р. (копія в матеріалах справи).
Враховуючи наведене, процес припинення Державного підприємства «Калуська теплоелектроцентраль»на день розгляду справи в суді не завершено.
Крім того, пунктом 8 наказу Міністерства палива та енергетики України від 14.07.2008 р. № 373 визначено, що ДПЗД «Укрінтеренерго»є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП «Калуська теплоелектроцентраль»після завершення процедури припинення діяльності цієї юридичної особи відповідно до чинного законодавства.
У відповідності до частини 7 статті 59 Господарського кодексу України, скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.
Посилання представника позивача на довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 30.03.2009 р., згідно з якою Державне підприємство «Калуська теплоелектроцентраль»є виробничою філією Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», не свідчить про те, що процедура припинення діяльності ДП «Калуська ТЕЦ»завершена, оскільки судом мають оцінюватися докази в їх сукупності, а відповідно до витягу державного реєстратора Подільської районної у місті Києві державної адміністрації з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.10.2009 р., останній запис вчинено про те, що ДП «Калуська ТЕЦ»перебуває в стані припинення підприємницької діяльності, а не виключено запис про його державну реєстрацію.
Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави для висновку щодо того, що Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»є правонаступником Державного підприємства «Калуська теплоелектроцентраль», зокрема, щодо вимог про стягнення 21 283, 37 грн. інфляційних нарахувань та 1 574, 96 грн. трьох процентів річних за порушення грошових зобов'язань за договором № 06/07-1419-БО-15 від 01.10.2007 р., тому суд не вбачає підстав для задоволення даного позову Дочірньої компанії «Газ України».
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У позові відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.