Справа № 357/4786/15-к
Провадження № 1-кп/362/14/17
12 липня 2017 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
захисників обвинуваченої - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представників потерпілих - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Василькові Київської області обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12014110030005187 від 20.11.2014 р., №12015110030000960 від 10.03.2015 р. за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Узин, Білоцерківського району, Київської області, українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, розлученої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч.3 ст. 191 КК України,-
Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні №12014110030005187 від 20.11.2014 р. ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, а саме у: заволодінні чужим майном шляхом обману; у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчинене повторнор та таке, що завдало значної шкоди потерпілому; у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчинене у великих розмірах; у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах.
Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні №12015110030000960 від 10.03.2015 р. ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 191 КК України, а саме у: заволодінні чужим майном, шляхом обману, вчиненими повторно; у привласненні чужого майцна, яке перебувало у віданні особи, вчинене повторно.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив дане кримінальне провадження призначити до розгляду в судовому засіданні, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заявили письмові клопотання про повернення обвинувальних актів прокурору, як таких, що не відповідають вимогам ст. 291 КПК України, посилаючись на: невстановлення досудовим слідством часу, місця і способу вчинення кримінального правопорушення; невстановлення винуватості ОСОБА_6 , форми вини і мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення; невстановлення розміру шкоди, завданої потерпілим; невстановлення інших обставин кримінального правопорушення; суперечність у викладі фактичних обставин доказам, в т. ч. письмовим розпискам ОСОБА_6 ; невірність визначеної правової кваліфікації дій ОСОБА_6 ; невірність викладеної правової кваліфікації злочину в обвинувальному акті. Окрім цього, неузгодженість складових частин у визначенні сум матеріальної шкоди, суперечності обвинувального акта з цивільними позовами. Крім того, цивільно-правові відносини (позика) незаконно переведені в площину кримінальної відповідальності . Тому захисники вважають, що справу неможливо призначити до судового розгляду, а обвинувальні акти необхідно повернути прокурору.
Обвинувачена ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання своїх захисників.
Представники потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в підготовчому судовому засіданні вважають за можливе призначити кримінальне провадження до розгляду в судовому засіданні, з приводу клопотання захисників обвинуваченої про повернення обвинувального акту прокурору - заперечили.
Прокурор заперечив проти повернення обвинувального акту, оскільки вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, просив дане кримінальне провадження призначити до розгляду в судовому засіданні.
Заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши обвинувальні акти з додатками на відповідність вимогам КПК України, суд вважає, що клопотання захисників обвинуваченої - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 щодо повернення обвинувальних актів прокурору, підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, передбачено, що обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого Законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
У відповідності до ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
9) дату та місце його складення та затвердження.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинуваченя відповідно обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
Як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110030000960 від 10.03.2015 р. відносно обвинуваченої ОСОБА_6 , в найменуванні кримінального провадження прізвище обвинуваченої зазначено « ОСОБА_11 », що не відповідає анкетній відомості обвинуваченої, також, у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення та формулюванні обвинувачення відносно обвинуваченої ОСОБА_6 , в абзаці «В цей час, у ОСОБА_6 , до якої звернулася ОСОБА_12 , виник злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном, шляхом обману, а саме грошовими коштами ОСОБА_13 », прокурором невірно зазначено прізвище потерпілої, оскільки, як вбачається з обвинувального акту, в анкетній відомості прізвище потерпілої зазначено ОСОБА_12 .
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формування обвинувачення.
Крім того, викладення фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення відносно злочинної діяльності обвинуваченої ОСОБА_6 за період з травня 2013 р. по 18 листопада 2014 р., нібито пов'язаної з незаконним привласненням чужих грошових коштів, не відповідає вимогам КПК України, носить загальний характер та не відповідає фактичним обставинам справи.
По епізодам інкримінованим ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 191 КК України, досудовим розслідуванням не встановлено час, місце та спосіб і інші обставини вчинення кримінального правопорушення, не встановлено вид і розмір шкоди. Таким чином, виклад фактичних обставин справи по даним епізодам, їх правова кваліфікація та формулювання обвинувачення за ч. 3 ст. 191 КК України не відповідають фактичним обставинам справи.
Як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014110030005187 від 20.11.2014 р. відносно обвинуваченої ОСОБА_6 , в обвинувальному акті зазначено прізвища 27 потерпілих осіб, а надалі зазначено, що 26 осіб заявили цивільні позови у кримінальному провадженні на загальну суму 8 млн. 2 тис. 267 грн. 50 коп. Потерпіла ОСОБА_14 , яка є в списку потерпілих, відсутня в списку осіб, заявивших цивільний позов, хоча в тексті обвинувального акту зазначено, що 11.11.2014 р. ОСОБА_6 незаконно заволоділа її коштами в сумі 20 тис. грн., чим спричинила матеріальний збиток. Причини відсутності цивільного позову в обвинувальному акті не вказані, чи підтримує потерпіла ОСОБА_14 свої претензії до Баришполь - невідомо.
З обставин, викладених в обвинувальному акті, вбачається, що потерпілі по 27-ми епізодах, які кваліфіковано як шахрайство, фактично в порушення визначеного чинним законодавства порядку обігу валюти, зверталися до обвинуваченої з приводу обміну доларів з метою отримання надприбутків з обміну валюти, які кваліфіковано як злочин.
Таким чином, в обвинувальних актах не викладені обставини вчинення кримінальних правопорушень із зазначенням місця, часу, способу вчинення, форми вини і мотивів кримінальних правопорушень.
Крім того, в обвинувальних актах містяться суперечності між викладеними фактичними обставинами кримінальних правопорушень, висунутих ОСОБА_6 обвинуваченням та правовою кваліфікацією вчинених нею кримінальних правопорушень.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.
Приймаючи у справі рішення, суд також виходить з наступного.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 9.10.2008 р., яке у відповідності до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» може бути застосовано як джерело права, звернув увагу на вказівку у тексті пп. «а» п.3 ст.6 Конвенції щодо необхідності приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (п.79 рішення у справі «Камасінскі проти Австрії» від 19.12.1989 р.).
Також, Європейський суд з прав людини вказує про необхідність аналізувати положення п.п.«а» п.3 ст.6 Конвенції у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (п.52 рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» від 25.03.1999 р.; п.58 рішення у справі «Матточіа проти Італії» від 5.07.2000 р.; п.34 рішення у справі «І.Н. та інші проти Австрії» від 20.04.2006 р.).
Крім того, Європейський суд з прав людини вказує про необхідність оцінювати справедливість під час провадження у справі, беручи до уваги розгляд справи в цілому (п.47 рішення у справі «Даллос проти Угорщини» від 01.03.2001 р.). Також вказує на необхідність дотримання права бути поінформованим про характер і причини обвинувачення, що має розглядатися у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого п.п.«а» п.3 ст.6 Конвенції (п.54 рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» від 25.03.1999 р. та п.47 рішення у справі «Даллос проти Угорщини» від 01.03.2001 р.).
З вищевикладеного вбачається, що зазначені обвинувальні акти є неконкретизованими та суперечливими, а тому суд вважає, що дані обвинувальні акти підлягають поверненню прокурору для виконання вимог КПК України, а не призначенню до судового розгляду.
Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 314, ст. 291, 371-372 КПК України, суд, -
Клопотання захисників обвинуваченої ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про повернення обвинувальних актів прокурору - задовольнити.
Повернути обвинувальні акти з додатками у кримінальних провадженнях, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12014110030005187 від 20.11.2014 р. за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, №12015110030000960 від 10.03.2015 р., за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 191 КК України прокурору Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області для виконання вимог КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом 7 днів.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2