Справа № 357/4730/17
1-кп/357/746/17
17.07.2017 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
потерпілого- ОСОБА_6
розглянувши в відкритому підготовчому судовому провадженні в залі суду № 3 міста Біла Церква, Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017110030001398 від 15.03.2017 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, українця, громадянина України, не працюючого, освіта вища, розлученого, маючого на утриманні двоє малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 скоїв умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, а саме:
15.03.2017 року близько 08 год. 50 хв. потерпілий ОСОБА_6 , прийшов до місця свого проживання, а саме до житлової кімнати кв. АДРЕСА_2 , де на той час перебував його син ОСОБА_5 та дивився телевізор.
В цей час, між потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на ґрунті тривалих неприязних відносин, виникла сварка, під час якої останній, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 та взявши до руки ніж, який знаходився на тумбочці в житловій кімнаті квартири, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання відповідних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, умисно наніс удар ножом в грудну клітину потерпілого ОСОБА_6 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото - різаної рани грудної клітини справа, правобічного гемо пневмотораксу, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у скоєнні інкримінуємого йому злочину визнав себе повністю та показав, що він дійсно 15.03.2017 року близько 08 год. 50 хв. прийшов до місця свого проживання, де проживають його батьки, а саме до житлової кімнати кв. АДРЕСА_2 , де на той час перебував його батько ОСОБА_6 . В цей час, між та батьком на ґрунті тривалих неприязних відносин, виникла сварка, під час якої він не стримався, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 та взявши до руки ніж, який знаходився на тумбочці в житловій кімнаті квартири, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій умисно наніс удар ножом в грудну клітину батька ОСОБА_6 , чим спричинив йому вказані тілесні ушкодження.
Визнаючи себе винним повністю в скоєнні злочину обвинувачений ОСОБА_5 просить суд суворо його не карати та не досліджувати докази стосовно тих обставин, які ні ким не оспорюються в силу ч. 3 ст. 349 КПК України. Наслідки вказаної відмови обвинуваченому роз'яснені. Учасники судового провадження не заперечують проти цього.
Враховуючи вище вказані обставини, думку учасників судового розгляду, суд вважає за недоцільне дослідження доказів стосовно тих обставин справи, які ні ким не оспорюються.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ст.121 ч.1 КК України, оскільки він скоїв умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують злочин.
Обвинувачений ОСОБА_5 розкаявся у скоєному злочинові, активно сприяв розкриттю злочину - ці обставини суд враховує як пом'якшуючі.
Обтяжуючих обставин по справі суд не встановив.
Крім цього, суд враховує позитивну характеристику на обвинуваченого по місцю його роботи, стан його здоров'я та особисте ставлення до скоєного злочину.
При наявності цих обставин, що пом'якшують відповідальність та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, який не являє собою великої суспільної небезпеки, його ролі при скоєнні злочину, суд вважає за можливе призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі, та вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням згідно ст.ст. 75, 76 КК України, і встановити йому іспитовий строк з певними обмеженнями.
Суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 процесуальні витрати та знищити речові докази по справі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до вступу вироку в силу суд вважає за можливе не обирати.
Керуючись статтями 369-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді пяти років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном три роки.
Зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Контроль за виконанням покарання покласти на Білоцерківський міськрайонний відділ з питань пробації Центрального межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції .
Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в силу не обирати.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 9215 гривень процесуальних витрат.
Речові докази по справі -знищити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 30 днів, з дня проголошення вироку.
Згідно ч.6 ст. 376 копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя: ОСОБА_1 ,