Справа № 286/2105/17
17 липня 2017 року
Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Невмержицький С. С. , розглянувши перевіривши відповідність позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, а також надала клопотання про звільнення її від сплати судового збору у зв»язку з тяжким матеріальним становищем,
Відповідно до вимог ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, третіх осіб, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий, ціну позову щодо вимог майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, наявність підстав для звільнення від доказування та зміст позовних вимог, оскільки під час розгляду справи можуть виникнути питання про зміну підстав або предмета позову та про межі захисту відповідача проти позову. В частині 5 ст. 119 ЦПК зазначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Виходячи з приписів ч. 1, ч. 3 статті 82 ЦПК України, статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Враховуючи майновий стан сторони, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, повязаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати, при цьому це є правом, а не обов»язком суду.
Як роз'яснено в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до статті 8 Закону N 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сімї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сімї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. З урахуванням вимог статті 11 ЦПК суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону N 3674-VI, з власної ініціативи.
Позивачем надана до суду тільки довідка про розмір отримуваної допомоги при народженні дитини, який встановлений для більшості населення не тільки Овруцького району і дана обставина не може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору.
Разом з тим, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Зокрема, законом який регулює питання про сплату судового збору, його розміру, порядок сплати, повернення і звільнення від сплати судового збору є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпаний перелік осіб які звільнені від сплати судового збору, позивач, до кола яких, не входить.
Як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.1 постанови від 17.10.2014 р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, повязані з судовими витратами, у чіткій відповідності до ЦПК, Закону України «Про судовий збір», забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами позивача щодо можливості звернення до суду та інтересами державиу стягненні судового збору за розгляд справ.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Отже, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з п. 2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 640,00 грн.
Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 640 грн 00 коп.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82, 121 ЦПК України, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд шляхом подання в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.
В іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя : С. С. Невмержицький