Іменем України
Справа № 285/1463/17
провадження у справі № 2/0285/1055/17
06 липня 2017 року м. Новоград-Волинський
Новоград - Волинський міськрайонний суду Житомирської області у складі судді Сташків Т.Б. за участі секретаря судового засідання Медяної І.В., та осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Гульської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно -
У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якій просить визнати право власності на недобудований житловий будинок № 50 по вул. Залізничній в с. Гульськ, Новоград-Волинський район зі ступенем готовності 5%, що належить батькові ОСОБА_3, який помер 18.01.2012 року.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 18.01.2012 року помер його батько, після смерті якого відкрилась спадщина, що складається з недобудованого житлового будинку по вул. Залізничній, 50, с. Гульськ, Новоград-Волинський район.. Він є спадкоємцем по закону після смерті батька. При звернені до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, у видачі такого свідоцтва позивачу відмовлено, оскільки відсутні правовстановлюючі документи. Враховуючи, що можливості оформити спадщину іншим шляхом немає, позивач просить суд визнати за ним право власності на недобудований житловий будинок.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, пояснила, що ступінь готовності незавершеного будівництвом будинку становить 5% і складається лише з фундаменту. Представнику позивача роз'яснено право заявити клопотання про проведення судово-будівельної експертизи, однак представником такого клопотання не заявлено.
Представник Гульської сільської ради в судове засідання не прибув, подав заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.01.2012 року помер ОСОБА_3. Позивач є сином померлого та спадкоємцем першої черги за законом. Позивач на момент смерті проживав та був зареєстрованим у ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, у будинку проживала та була зареєстрована бувша дружина померлого та мати позивача - ОСОБА_4 (а.с.6, 7).
Як вбачається з довідки, виданої виконкомом Гульської сільської ради від 16.01.2017 року, згідно погосподарської книги домогосподарство по вул. Залізнична. 50 в с. Гульськ, рахується за ОСОБА_3, померлим 18.01.2012 року (а.с.5).
Відповідно до повідомлення КП «Новоград-Волинське МБТІ» від 15.03.2017 року готовність недобудованого житлового будинку в с. Гульськ по вул. Залізнична, 50 становить 5%, про що не заперечив представник позивача в судовому засіданні (а.с.10).
Постановою приватного нотаріуса Новоград-Волинського районного нотаріального округу від 1.04.2017 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недобудований житловий будинок, що знаходиться по вул. Залізничній в с. Гульськ, Новоград-Волинського району Житомирської області, після смерті ОСОБА_2, померлого 18.01.2012 року, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа, який би підтверджував право власності померлого на цей житловий будинок (а.с.4).
Дані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами (а.с.4-11).
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Однією з таких підстав, відповідно до статті 1217 ЦК України, є спадкування майна за законом.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців), а право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
У ЦК України, крім понять «нерухомість», «нерухоме майно», «об'єкт нерухомого майна» (частина перша статті 181, пункт 6 частини першої статті 346, статті 350, 351), вживаються також інші поняття, зокрема: «об'єкт незавершеного будівництва» (стаття 331), «об'єкт будівництва» (статті 876, 877, 879-881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.
Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, слід визнати, що об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб'єктивних майнових, а також зобов'язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.
Вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб'єктивних цивільних прав стосовно об'єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.
Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
У постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року (№6-47цс16) висловлено правову позицію про те, що новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу жилого будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки. При цьому Верховний Суд України погодився з висновком суду першої інстанції про те, що спірний об'єкт незавершеного будівництва збудований; будівництво його закінчено й він фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням, але не приймається до експлуатації і право власності на нього не оформлюється з вини відповідача; тому суд, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання права власності на спірний об'єкт незавершеного будівництва.
Однак у справі, яка розглядається встановлено, що ступінь готовності спірного недобудованого житлового будинку становить лише 5 % і складається з фундаменту, тобто спірний об'єкт не може експлуатуватись за своїм функціональним призначенням (житлове приміщення), а відтак відсутні правові підстави для визнання права власності на незавершений будівництвом житловий будинок, який фактично складається лише з фундаменту.
Отже, ураховуючи вимоги ч. 3 ст. 331 ЦК України, за ОСОБА_2 може бути визнано право власності лише на матеріали, обладнання, які були використані в процесі будівництва
Разом з тим, предметами права власності може бути лише майно, яке складається з речей (стаття 179 ЦК України), сукупності речей та майнових прав (стаття 190 цього Кодексу).
Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (стаття 179 ЦК України).
Аналізуючи положення ст. 331 ЦК України Верховний Суд України у своїй постанові від 18 листопада 2015 року №6-388цс15 зазначив, що до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно як об'єкт цивільного обороту не виникає, у такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). Визнаючи при цьому право власності на матеріали чи обладнання, суд у своєму рішенні має зазначити (назвати) ці матеріали чи обладнання.
Відповідно до ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
Фундамент спірного недобудованого житлового будинку є річчю з родовими ознаками, тобто має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.
Однак ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували родові ознаки фундаменту (число, вага, вид будівельного матеріалу, тощо), право власності на який просить визнати позивач.
З метою визначення родових ознак речі (фундаменту), представнику позивача було роз'яснено право заявити клопотання про призначення судово-будівельної експертизи, однак такого клопотання останньою заявлено не було.
За таких обставин, ураховуючи вимоги ст. 184, ч. 3 ст. 331 ЦК України та висновки Верховного Суду України (постанова від 18 листопада 2015 року №6-388цс15), суд позбавлений можливості визнати за позивачем право власності на матеріали, не визначивши при цьому їх родові ознаки.
За змістом статей 10, 11, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна (зобов'язана) довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, ураховуючи, що недобудований житловий будинок № 50 по вул. Залізний в с. Гульськ, Новоград-Волинський район, ступінь готовності якого 5%, складається з будівельних матеріалів (фундаменту), тобто речей як предметів матеріального світу, а оскільки позивачем не надано доказів, які б підтверджували родові ознаки цієї речі, то відсутні правові підстави для визнання права власності на річ, без зазначення її родових ознак (число, вага, міра, тощо).
Керуючись статтями 3, 10, 11, 15, 57-60, 88, 174, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Гульської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення складено в повному обсязі та підписано 11 липня 2017 року.
Суддя Т.Б. Сташків