Справа № 165/490/17
Провадження № 2/165/295/17
заочне
10 липня 2017 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ушакова М.М.,
з участю секретаря Лубаєвської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
встановив:
23 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Вимоги обгрунтовує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1. У даній квартирі зареєстроване місце проживання власника - позивача по справі ОСОБА_1, колишньої дружини власника - відповідача по справі ОСОБА_2, та їхньої спільної доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач вказує, що шлюб з відповідачем розірвано 27 серпня 2009 року. Зазначає, що відповідач зареєстрована у даній квартирі з 12 травня 2008 року, фактично не проживає у даному житлі з 2012 року по теперішній час, місце її теперішнього проживання їй невідомо, тому немає можливості досудово врегулювати спір. Позивач вказує, що він як власник житла, через зареєстровану в квартирі відповідач ОСОБА_2 позбавлений права на отримання житлової субсидії в повному обсязі, відповідач не бере участі у витратах на утримання квартири та прибудинкової території, проведення ремонтиу в квартирі. Реєстрація відповідача обмежує позивачу право власності. Тому позивач просить визнати відповідача ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жиитловим приміщенням - квартирою.
Позивач ОСОБА_1 до проведення судового засідання подав до суду письмову заяву, просив справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити. Щодо винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, будучи повідомленою про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку через засоби масової інформації газету "Волинь-нова", про причини неявки в судове засідання не повідомила.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно копії паспорта позивача (а.с.4-5), копії договору дарування квартири від 05.04.2011 року (а.с.7), копії будинкової книги (а.с.8-10), копії свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.11), встановлено, що власником квартири, що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_1, квартира належить йому на праві приватної власності на підставі договору дарувапння, в даній квартирі зареєстровані позивач, його колишня дружина - відповідач по справі ОСОБА_2 та їхня дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Із актів складених працівниками ЖКП №2 від 30.11.2016 року та від 14.02.2017 року вбачається, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована відповідач ОСОБА_2 але фактично не проживає за даною адресою з 2012 року (а.с.12, 13).
У відповідності до ст. 317 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У відповідності до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Відповідно до ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатись цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ст.72 ЖК України суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені терміни.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 більше року, а саме з 2012 року не проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 без поважних причин, тому суд позов задовольняє та визнає її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 згідно Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору в дохід держави при подачі позову до суду, що підтверджується документально (а.с.14), відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави підлягає до стягнення 640,00 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224, 225, 226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 317, 319, 321, 379, 383, 391, 405 ЦК України, ст.ст.72, 150 ЖК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 640 (шістсот сорок) гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя М.М. Ушаков