Справа № 163/1777/17
Провадження № 1-кс/163/219/17
17 липня 2017 року місто Любомль
Слідчий суддя Любомльського районного суду Волинської області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
власника майна ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подане слідчим СВ Любомльського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 за погодженням з начальником Любомльського відділу Ковельської місцевої прокуратури ОСОБА_3 клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні №12017030150000282,
В клопотанні слідчий просить арештувати майно, тимчасово вилучене в період часу з 23 години 14.07.2017 по 02 годину 55 хвилин 15.07.2017 року під час проведення огляду місця події неогородженої території колишнього домогосподарства по АДРЕСА_1 , що належало померлій ОСОБА_7 .
Клопотання обґрунтоване тим, що о 22 годині 25 хвилин 14.07.2017 року на телефону лінію «102» поступило повідомлення старшого оперуповноваженого Любомльського МРВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_8 про виявлення ним в ході проведення оперативно-пошукових заходів факту викрадення лісопродукції з території лісової ділянки Мосирського лісництва ДП «Любомльське ЛГ», де проводиться суцільна санітарна рубка. Викрадене майно було виявлене на неогородженій території колишнього домогосподарства в селі Замлиння Любомльського району Волинської області.
По приїзду слідчо-оперативної групи Любомльського ВП ГУНП в село Замлиння Любомльського району було виявлено громадянина ОСОБА_9 на вантажному автомобілі «Рено», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом, номерний знак НОМЕР_2 ; трактор «МТЗ-892», номерний знак НОМЕР_3 , з причепом та лафетом до нього без номерних знаків; необроблену деревину породи «сосна» об'ємом 46,091 м3 та встановлено, що лісопродукція була викрадена та вивезена з території лісової ділянки кварталу 27 Мосирського лісництва ДП «Любомльське ЛГ» в село Замлиння для тимчасового зберігання і подальшого продажу. На виявлену в напівпричепі автомобіля та на території домогосподарства деревину будь-яких документів надано не було, на деревині були відсутні будь-які маркувальні позначення та бирки щодо проведеного облікування.
Відповідно інформації виконуючого обов'язків старости Вишнівської сільської ради ОСОБА_10 неогороджена територія колишнього домогосподарства по АДРЕСА_1 на даний час офіційно нікому не належить. Останньою жителькою та офіційно власницею даної території являлась ОСОБА_7 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до її заповіту від 08.12.1998 року територія домогосподарства має перейти її внукам, які проживають в місті Любомль.
На думку слідчого, вилучене майно має силу речових доказів, оскільки могло бути набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, та зберегло на собі сліди злочину; надасть змогу об'єктивно встановити важливі обставини провадження; підлягає експертному дослідженню, а неприйняття рішення про арешт майна безумовно тягне його повернення з можливістю втрати доказового значення.
Під час розгляду клопотання встановлено наступне.
Згідно з п.3 ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна по-винно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження… Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Аналіз вказаних положень закону свідчить, що обмеження(припинення) права на майно пов'язується з його належністю на відповідній правовій основі конкретній фізичній або юридичній особі чи державі в особі відповідних органів чи установ.
В клопотанні прокурора жодним чином не вказано і до клопотання не приєднано достатніх, допустимих і достовірних доказів щодо власника(володільця, користувача) транспортного засобу - автомобіля «Рено», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом НОМЕР_2 , які пропонується арештувати.
Такі недоліки свідчать про недотримання вимог п.3 ч.2 ст.171 КПК України, відтак відповідно до положень ч.3 ст.172 КПК України клопотання слід повернути прокурору для усунення недоліків у встановлений строк.
Керуючись ст.ст.170, 172, 173 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Любомльського ВП ГУНП у Волинській області про накладення арешту на вилучене в період часу з 23:00 години 14 липня по 02:55 годину 15 липня 2017 року в ході проведення огляду домоволодіння по АДРЕСА_1 майно повернути начальнику Любомльського відділення Ковельської місцевої прокуратури Волинської області для усунення недоліків у строк в сімдесят дві години.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду Волинської області.
Слідчий суддя Любомльського районного суду
Волинської області ОСОБА_1